☰
23.05.2025
Нещодавно завершився чемпіонат України з водного поло, в якому цьогоріч змагалося вісім команд. Kamp-Sport поспілкувався з Олегом Добушем – головним тренером срібного призера української Суперліги «ЛФКС-Акватіко» (Львів). Наставник команди оцінив результат підопічних за підсумками сезону, розповів про ефективний симбіоз молоді та досвідчених гравців, а також поділився завданнями львів’ян на Кубок України.
Колектив «ЛФКС-Акватіко» став срібним призером вперше в історії. Наскільки задоволені таким результатом? На вашу думку, команда досягла максимуму?
Звичайно, що станом на сьогодні ми досягли максимуму. І це дуже приємний результат для нас. Команда справді дуже довго до цього йшла і я вважаю, що хлопці досягли закономірного результату.
Як оціните малюнок гри вашої команди протягом сезону? Прокоментуйте, зокрема, запеклу боротьбу за друге місце, яка точилась фактично до заключного туру.
Впродовж цього сезону, як і в минулому, була рівна боротьба за між чотирма командами. Гаразд, не беремо до уваги «Динамо», адже воно є очевидним лідером. А за потрапляння до першої четвірки боролися фактично всі команди. Всі тури видались цікавими, кожен колектив проявляв себе якнайкраще. Для низки команд зараз складна ситуація в плані умов. Харківські колективи, збірна Києва сьогодні тренуються в непростий час, оскільки міста часто обстрілюють.
Відверто кажучи, ми мали провальний тур у Кам’янському. Але після цього ми зробили потрібні висновки, провели рокіровку, додавши загальні тренування. Раніше наша молодь тренувалась окремо і старші гравці також готувалися до матчів окремо. Врешті-решт результати прийшли після того, як почали тренуватися всі разом. Минулого року ми поступилися всього в одне очко за вихід до четвірки найкращих. Потім дійшли до фіналу Кубка. Тому я вважаю, що спільні тренування, певна річ, дали свої плоди.
Перед останнім туром в турнірній таблиці складалася така ситуація, що «ЛФКС-Акватіко» в підсумку могло фінішувати другим, третім або четвертим. Якою була підготовка до заключних матчів сезону і чи було б трагедією четверте місце?
Вважаю, що жодної б трагедії не було, але все одно ми добре розуміли, що можемо посісти друге місце. У нас була мета і ми намагалися довести, що повністю заслуговуємо на срібні нагороди. В останньому турі кожна гра була на вагу «золота». Зауважу, що в передостанньому турі ми зіграли прекрасно, адже там також команда не мала права на помилку.
У разі підсумкового четвертого місця нам було б неприємно. Проте, трагедію з цього ніхто б точно не влаштовував. Навпаки: ми б зробили висновки. Протягом двох останніх турів провели велику роботу, мали ефективні тренування. Крім того, зробили багато зустрічей між молодими та старшими гравцями, де ми разом переглядали матчі, де аналізували помилки. Детально розглядали кожен момент і, напевно, це дало дуже великий поштовх до того, що хлопці чудово розуміли свої завдання. Дякуючи Віталію Свіщову, нам було надано конференц-зал, де ми робили тактичні збори команди.
Що можете сказати про прогрес молодих гравців за останні рік?
Прогрес, безумовно, є і ми ним задоволені. Гравцям важливо правильно пройти етап переходу з юнацького водного поло в доросле. В кожного цей період відбувається по-різному: хтось може адаптуватися швидко, а в когось це стається поступово. Молодь мала хороший урок під час туру в Кам’янському, де ми поступилися аутсайдеру в останній грі. Вони зрозуміли, що потрібно однаково налаштовуватися на будь-який матч. Тому прогрес наших хлопців дуже помітний. Я бачу в молодих гравцях новий запал – видно, що вони перестали боятися певних моментів, більше повірили в себе і найголовніше те, що відчули смак боротьби. Звісно, є помилки, але в спорті не помиляється лише той, хто нічого не робить і не докладає зусиль.
Молодша частина складу команди паралельно ще виступає в юніорському чемпіонаті України. Які успіхи львів’ян і в цьому турнірі?
Так, багато нашої молоді ще виступають на змаганнях серед однолітків – це чемпіонат України серед юніорів 2008 року народження. Команда КЗ ЛОР «ЛФКС» нещодавно завершила сезон, фінішувавши на другій сходинці. Чесно кажучи, мали всі шанси на перемогу в чемпіонаті, але поступилися одним заліковим балом. Це все-таки непоганий результат, потрібно й надалі тримати рівень.
В команді є кілька гравців, які раніше завершили професійні виступи, але «ЛФКС-Акватіко» дозволив їм повернутись у водне поло. Чи правильно вважати, що у ваших ветеранів відкрилось друге дихання?
Я б не став їх називати ветеранами, адже це досі сильні та якісні виконавці, які чудово допомагають команді. Нестор Бабський, Максим Осика – це вихованці львівського фахового коледжу спорту та університету фізичної культури. Є також і старші хлопці, наприклад, Микита Апостол, який грав за харківську команду та збірну України, але через службу в ЗСУ призупинив кар’єру. Дуже радий, що повернувся Владислав Бабаєнко – старий добрий воїн з серйозним досвідом за спиною, який ніколи не підведе. Великий внесок в успіхи команди роблять також Ігор Терличко, Богдан Дзядик і Дмитро Завадовський. Ми дуже хвилюємось за їхнє здоров’я і хочемо якомога менше травм, які нас переслідували протягом сезону. Добре, що в нас є такі гравці. Вони передають свою базу знань і вмінь для молодших хлопців. Ми стали великою сім’єю і це одна з запорук успіху.
Як оціните гру Нестора Бабського, якого визнали найкращим воротарем української Суперліги за підсумками сезону?
Я вважаю, що кожна команда має топового воротаря. Завжди говорю: якщо в нас є добрий воротар, то це означає дев’яносто відсотків можливого виграшу команди. Нестор виконує свою роботу прекрасно і отримав нагороду заслужено. Голосували тренери всіх команд і вони зрештою обрали саме Бабського. Він був достойний звання найкращого. Скажу ще раз, що кожен колектив має хороших воротарів. У нас є і перспективні молоді воротарі і на них ми також розраховуємо.
Як ви мотивуєте гравців грати за «ЛФКС-Акватіко» після того, як вони вже завершили кар'єру?
Це просто. Я знаю цих хлопців дуже давно і навіть з ними грав свого часу. Тому не було проблеми змушувати когось грати чи налаштовуватись на гру. Все почалося з того, що ми зустрілися й поговорили, хлопці розповіли про своє бажання. А я вже подумав, чому б це бажання не розвинути? Завдяки їм ми маємо хороші результати і приємну атмосферу в команді. Мені подобається зараз зв’язок між старшими та молодшими гравцями. З мотивацією гравців проблем фактично немає. Дуже приємно, що від старших теж є підтримка.
Команда мала правильний настрій протягом сезону, зуміли зберегти налаштування на останній тур після психологічно правильного третього туру. Хлопці приносили яскраві емоції і нам навіть дякували за гру люди, які дивилися матчі з інших країн.
Хто допомагає команді «ЛФКС-Акватіко»? Команда не перший рік грає на професійному рівні, тож цікаво знати, хто підтримує фінансово клуб?
У нас є кілька основних меценатів, які підтримують клуб матеріально. Звичайно, найбільша допомога з боку Віталія Свіщова. Опікується своїми студентами Львівський фаховий коледж спорту – у нас хороша співпраця з навчальним закладом. Клуб також завдячує девелоперській компаній «Stone Development» та автошколі «Easy Drive». Приємно, що є люди і компанії, які готові підтримувати водне поло.
Як виникла ідея заявити команду «Акватіко» на чемпіонат та об’єднатися з ЛФКС?
Ми спершу заявилися на Кубок України, де дійшли до фіналу. Зрозуміли свій потенціал. Потім спільно з Віталієм Свіщовим і дирекцією коледжу обговорили ідею об’єднання і дійшли згоди. Це хороший варіант, якщо говорити про питання перспективи. Головне завдання – розвиток молодого покоління, яке виступає в юнацьких збірних. Їм потрібна практика в дорослому чемпіонаті. За цей час помітно, що молоді хлопці стали себе більш упевнено та комфортно почувати в іграх. Можливо, в наступному сезоні дехто з них може продовжити кар’єру вже в «Динамо».
Чи відомо вам, кого з гравців до себе хоче запросити львівське «Динамо»?
Наразі не коректно озвучувати прізвища, адже на нас ще чекає Кубок України. Так, дехто вже скоро може стати гравцем «Динамо». Кілька ветеранів завершують кар’єру і їм потрібне підсилення. Звичайно, мені шкода втрачати будь-якого гравця, але варто насамперед думати про розвиток їхньої кар’єри. Напевно, в кожного з них є мета грати за «Динамо».
Якщо говорити про розіграш Кубку України, то для «ЛФКС-Акватіко» стоїть завдання знову пробитися до фіналу?
Учора зустрічалися з Віталієм Свіщовим і говорили щодо участі в Кубку. Завдання окреслили найвищі, але маємо тепер зважати на те, що до нас буде інше ставлення. «Акватіко-ЛФКС» – друга команда чемпіонату. Тепер нам точно треба буде серйозно налаштовуватись на будь-якого суперника. Тому найголовніше для команди знову бути у фіналі, а там у разі виходу потрібно робити максимум.
Kamp-Sport
