☰
25.01.2026
У неділю, 25 січня, на стадіоні «Юність» у Львові відбувся матч пам’яті багаторічного гравця регбійного «Сокола» Гліба Боровікова та загиблих регбістів — Героїв України. Матч у пам’ять про Гліба відбувся вже вп’яте. Талановитий регбіст покинув нас у 2019 році…
Цей поєдинок уже став доброю традицією. Стадіон «Юність», де завжди вирує регбійне життя та панує особлива спортивна атмосфера, щороку збирає не лише гравців Суперліги України, а й ветеранів «Сокола» та юних талантів гри з овальним м’ячем.
На попередніх турнірах гравці львівського «Сокола», які ще нещодавно грали пліч-о-пліч з Глібом Боровіковим, складали команду з умовною назвою «Сокіл-1». Інші учасники ставали гравцями «Сокола-2». У чесній та принциповій боротьбі команди змагалися за перехідний кубок, який власноруч виготовив батько Гліба — Сергій Боровіков. Цей трофей став символом родини Боровікових і невід’ємною частиною турніру.
П’ятий матч пам’яті Гліба Боровікова та всіх регбістів, які загинули, захищаючи Україну, мав особливий характер. У ньому взяли участь гравці команди «Сокіл» U-16, студенти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, ветерани «Сивих левів», вболівальники ФК «Карпати» — «Батяри», а також дівчата з КІВС «Левиць».
На поле також вийшли начальник офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін (який, до слова, відзначився результативною передачею) та депутат ЛМР, голова Львівської обласної федерації плавання, перший віцепрезидент Федерації плавання України Андріян Гутник (на фото на вістрі атаки).
Обом командам довелося боротися не лише із суперником, а й зі сніговими пастками на полі стадіону «Юність». Останній тиждень у Львові видався особливо сніжним: місцями заметілі сягали по кістки, а подекуди — й по коліна.
З огляду на те, що понад двадцять регбістів «Сокола» сьогодні перебувають у лавах Збройних Сил України та зі зброєю в руках захищають нашу державу, ветеран львівського регбі й один з організаторів матчу Валентин Корчак сформував склади так, аби гра вийшла максимально цікавою й тримала в напрузі до останніх секунд. За домовленістю команди зіграли два тайми по 20 хвилин без виконання реалізації.
Та головним у цьому матчі був не результат. Перемогли дружба, пам’ять і шана до тих, кого з нами вже немає. Серед них — і Гліб Боровіков…
Коментарі для Kamp-Sport
Петро Адамик, президент Федерації регбі Львівщини, віцепрезидент Федерації регбі України
Наш п’ятий матч пам’яті Гліба Боровікова та всіх загиблих регбістів — Героїв Збройних Сил України. Сьогодні на львівському стадіоні «Юність» зібралися друзі, рідні, гравці та вболівальники, щоб ушанувати пам’ять багаторічного гравця львівського «Сокола» Гліба Боровікова, а також усіх тих, хто віддав своє життя за свободу України.
Це не лише гра — це спомин про наших друзів і символ єдності регбійної родини. Перехідний кубок, створений батьком Гліба, є центральним елементом матчу, що об’єднує команди у боротьбі за перемогу.
Сергій Боровіков, батько Гліба Боровікова
Ідея проводити матчі пам’яті Гліба належить команді «Сокіл» та легенді львівського регбі Юрію Грабовському. Перехідний кубок я зробив власноруч — від щирого серця, хоча хлопці пропонували придбати готовий. Регбі вважаю одним із найдемократичніших видів спорту. Гліб ніколи не був худим, але в регбі потрібні гравці з різними фізичними даними — кожен має своє завдання на полі.
Пригадую матч із молдаванами на стадіоні «Сільмаш», де один суперник постійно провокував. Я кричав із трибун, що Гліб його «поставив на місце», а наші запасні відповіли: Гліб просто так не б’є — тільки по справі. Це дрібниця, але дуже показова. У нього було добре серце. На сімейних виїздах команди він завжди знаходив час для дітей — любив їх, а вони його. Коли він грав у регбі, з кожною грою його душа ставала все більшою… Регбі — це спорт, де навіть після найжорсткішої боротьби суперники обіймаються і проводять вечір разом. На полі — суперники, поза ним — друзі.
Валентин Корчак, віцепрезидент Федерації регбіліг України, багаторічний гравець «Сокола»
Гліб був талісманом нашої команди — завжди веселий, усміхнений і завжди з нами. Він постійно підтримував «Сокіл» і об’єднував колектив. Це один із моїх друзів, якого, на жаль, уже немає поруч. Матч його пам’яті граємо вже вп’яте. Хочу ще раз подякувати його батькові Сергію, який власноруч зробив перехідний кубок турніру. Своїми силами ми вже зібрали кошти на пам’ятник Глібу, і для всієї нашої регбійної спільноти це надзвичайно важливий крок у збереженні пам’яті.
Дуже символічно, що щороку проводимо цей матч наприкінці січня, коли Гліб святкував свій день народження. Ця гра збирає хлопців, яких давно не було в команді: тут і нинішні гравці «Сокола», і колишні, молодь, ветерани та навіть дівчата. Особливо хочу подякувати нашим військовим, завдяки яким ми маємо змогу проводити такі матчі, а також регбістам, які нині на передовій і не змогли приїхати до Львова.
Юрій Грабовський, тренер Гліба Боровікова, легенда львівського регбі
Коли кажуть, що є душа команди, — то точно про Гліба Боровікова. Коли ми тільки починали виступати у чемпіонаті України, у нас були важкі фінансові часи і не завжди була можливість навіть повноцінно харчуватися під час виїздів.
Гліб організовував увесь наш побут у таких поїздках — це була людина, на яку я завжди міг покластися. Як гравець він був надійний і безвідмовний. Коли в нього був м’яч, я був упевнений, що він ніколи не загубить його. Він був вірним гравцем нашого «Сокола».
Kamp-sport
