Статті

Інші види спорту

24.03.2022

ХТО БАЧИВ СЕРГІЯ БУБКУ?


Зважаючи на вік, пошуки можна завершувати одразу: Сергію Бубці 58 років, тож, відповідно до наших реалій він мав би бути на території України. Прикладів керівників спортивних структур, які зараз беруть активну участь в обороні держави чимало. Так, до прикладу, керівник УАФ Андрій Павелко сприяє відкриттю координаційних центрів УАФ, які вже діють в Ужгороді та Києві, можуть відкритися у Дніпрі, в.о. голови ФЛАУ Євген Пронін зі зброєю в руках пильнує спокій киян. І прикладів чимало.


Натомість першу публічну появу Сергія Бубки ми побачили лише на 8 день повномасштабного вторгнення, де, як ми вже розповідали, від нього так і не почули слів про війну росії проти України, натомість була «біда», яка різала слух не лише вболівальникам, а, зокрема, і єдиному переможцю Токіо-2020 від України, народному депутату Жану Беленюку, який попросив називати речі своїми іменами.


Адже історія пам’ятає все: і рідного брата Василя, який у 2014 році святкував «день прапор днр» і клуб Сергія Бубки, який займався постачанням продуктів в межах все тієї ж т.зв. днр. Як вдавалося поєднувати роботу в НОК з цим? Сказати важко.


Повертаючись до звернення, варто сказати, що там йшлося про роботу над тим, аби росіяни та білоруси мали все менше можливостей для виступів на міжнародній арені. Відповідне звернення від Міжнародного олімпійського комітету вже існує і, здавалося б, українська сторона в такій ситуації має бути максимально голосною та публічною, аби не дати забути про це нікому. Натомість президент НОК України знову бере паузу.


Лише 21 березня з’являється інтерв’ю на сайті НОК України де Бубка знову розповідає про роботу на міжнародній арені: спілкування з МОК, олімпійськими комітетами інших країн. Так, в інтерв’ю вже присутнє слово «війна», однак меседж («зупинити війну терміново», тобто за будь-яку ціну) резонує з бажанням українців: бачити синьо-жовтий стяг в кожному куточку України, не поступатися окупанту та повернути свої землі, тимчасово відібрані у 2014 році.


Сергій Бубка чимало говорить про спорт, але оминає тему політики. Невже він досі думає, що «спорт поза політикою»? Після виступу рашистських спортсменів на збіговиську в Лужниках, після їхньої публічної появи з новітньою свастикою – «Z» на публіці? А ще, було б цікаво почути про те, де саме зараз він перебуває, адже текстове інтерв’ю може бути записане і дистанційно.







Тим часом у соцмережах дивний флешмоб підтримки президента НОК України. І якщо подяку від паралімпійців, які у час війни змогли добратися до Пекіна та повернутися назад ще зрозуміти можна, то чому саме зараз вирішив опублікувати такий пост срібний призер Пекіна Олександр Абраменко чи дописи команди з фрістайлу, чи Федерації художньої гімнастики виглядають як спланована піар-акція. За що може себе відбілювати президент НОК України?






Можливо, вас цінують як функціонера, як видатного спортсмена, але у публічній площині тиша в момент, коли всі говорять ледь не в форматі 24/7. Висновки робіть самі.

Інші Статті