Статті

Інші види спорту

30.12.2022

ЧИМ ЗАПАМ'ЯТАЄТЬСЯ СПОРТИВНИЙ 2022? 10 ПОДІЙ, ЩО ДОЗВОЛЯТЬ ПРИГАДАТИ ВСЕ

Сьогодні, 30 грудня, а значить до нового 2023 року залишається трохи більше, ніж 24 години. Цей рік був насиченим на події, через повномасштабне вторгнення росіян назавжди змінився порядок багатьох речей. Серед них – позиція спортивної більшості. Від 2013 року у нас, нехай поволі, але росло громадянське суспільство й в спортивних колах. Але лише величезний тригер зумів відкрити очі багатьом «внєпалітікам», аби ті зрозуміли: спорт – великий політичний інструмент.


І один з найбільш дієвих способів його застосовувати – успіхи на міжнародній арені. Про 10 таких успіхів, якими запам’ятається 2022 і піде мова.


1. Півфінал футзального Євро-2022 у чоловіків та бронза жінок


Зараз у це складно повірити, але всього за 3 тижні до повномасштабного вторгнення росії в Україну, дві збірні зіграли між собою. 4 лютого у півфіналі ми мінімально поступилися агресорам, а в матчі за третє місце не змогли переграти іспанців (2:4), однак сам шлях та гра збірної привернула увагу багатьох: розпочали з прикрої поразки Нідерландам, однак завдяки розгрому сербів та лише мінімальній поразці португальцям пройшли далі з другого місця. Чвертьфінал – найбільш емоційний матч. Сильні казахи, які були фаворитами, забили вперше лише за 6 хвилин до завершення, коли рахунок вже був 3:0 на нашу користь. І хоч згодом їм вдалося скоротити відставання до мінімуму, українська сторона видала потужну хвилину за яку забила двічі та здобула перемогу – 5:3.



Жіноче Євро мало відбутися незадовго після чоловічого – у березні. Однак відіграли його лише в липні. Українки зрештою потрапили на турнір, а от інший учасник фінального квартету, росія, була дискваліфікована. Їх замінили угорки. Власне між Україною та Угорщиною й було розіграно бронзові нагороди, у цьому матчі мінімальну перемогу 2:1 отримали синьо-жовті.


2. Срібло Олександра Абраменка на Іграх


Медаль миколаївського фристайліста Олександра Абраменка стала єдиною для України на зимових Олімпійських Іграх у Пекіні. Здобув він її 16 лютого, всього за тиждень до початку повномасштабної війни. Цього разу він не повторив свій «успіх» 2018, коли вирішив сфотографуватися «на пам’ять» з росіянином.


З приємного, можна додати й появу молодого покоління українців у лижній акробатиці, адже, окрім Абраменка, до фіналу (топ-12) потрапив й закарпатець Олександр Окіпнюк.


3. Успіх українських паралімпійців


Ця подія – перша у списку, що сталася вже після 24 лютого. У перші тижні мільйони українців намагалися врятуватися, переїжджаючи у більш безпечні регіони, виїжджаючи за кордон. А для тих, хто був у відносній безпеці, кожна позитивна новина дозволяла легше справлятися зі стресом. І паралімпійці України давали таку можливість: друге загальнокомандне місце та 29 нагород. Одинадцять разів звучав гімн України, кілька разів подіум Паралімпіади був повністю українським. Це, в сумі з чіткою позицією та роботою над повним відстороненням росіян та білорусів, створює бажання вболівати за представників українського Національного комітету спорту людей з інвалідністю.


4. Белград-2022: золото Ярослави Магучіх та срібний дебют Марини Бех-Романчук


Ми вже говорили про «спорт поза політикою», а точніше неправдивість цього твердження? Саме час згадати про українську символіку, яку спортсменам, що виступали на чемпіонаті світу з легкої атлетики в приміщенні доводилося ховати під одягом та надягати прямо на доріжках чи у секторі. Бо сербські організатори вбачали в цьому політизацію змагань. У неможливості приїхати на змагання Андрія Проценка, бо той був в окупації не бачили, а от у синьо-жовтих стрічках – так.


Попри це, чимало спортсменів висловлювали підтримку українцям. А двоє українок піднялися на п’єдестал. Ярослава Магучіх з найкращим результатом сезону (2.02) здобула золото, а Марина Бех-Романчук у дебютних для себе змаганнях в секторі для потрійного стрибка стала другою (14.74), поступившись лише легендарній Юлімар Рохас.


5. Перемоги українських клубів в іноземних чемпіонатах



Незрозумілий статус багатьох видів спорту та проведення національних першостей підштовхнуло чимало українських команд до того, аби шукати варіанти за межами України. Так в чемпіонаті Польщі опинилися гандбольна «Галичанка» та волейбольні «Кажани», в Угорщині – гандбольні «Карпати» з Ужгорода, а запорізький «Мотор» - у другій гандбольній Бундеслізі в Німеччині. Грають за кордоном також баскетбольні «Будівельник» та «Прометей», волейбольний «Прометей». І кожен їхній матч там – нагадування про Україну, яка дозволяє нам і далі бути на слуху в Європі та світі.


6. Плей-оф чемпіонату світу з футболу та вихід на молодіжне Євро



Український футбол був та, безумовно, залишається видом спорту №1 в Україні. Тож інтерес до нього не зникне ніколи. І якщо рівень внутрішньої першості падає через повномасштабне вторгнення, то до матчів збірної залишається незмінно високим. Особливо з єднанням всіх українців, для якого потрібні спільні орієнтири.


Після серії товариських матчів (їх організація та суперники – окреме питання) на синьо-жовтих чекав плей-оф з Шотландією. 1 червня ми побачили команду, яка більше володіла м’ячем, точніше ним розпоряджалася та частіше била у ствір. Як наслідок – перемога 3:1. На фінал плей-оф з Уельсом вистачило сил, однак трохи не вистачило везіння. Прикрий автогол позбавив нас чемпіонату світу.


Молодіжна збірна під керівництвом Руслана Ротаня видала результативний спурт у червні: розгромні перемоги над Північною Македонією та Фарерськими островами, 2:0 з Вірменією та бойові 3:3 з французами дозволили посісти друге місце. У плей-оф чекала Словаччина: мінімальна поразка 2:3 на виїзді та хет-трик Сікана в умовно домашньому матчі подарували путівку в фінальну частину Євро. У групі нас чекають ігри з Хорватією, Румунією та Іспанією. Для проходу в ¼ потрібно займати 1-2 місця в групі.


7. Євроуспіх молодого українського «Шахтаря» та лідерство «Дніпра-1» 



Після футболу збірних варто поговорити й про клубний футбол. Перед сезоном УПЛ більшість сходилися на думці: колектив «Динамо», що не зазнав суттєвих втрат – основний фаворит у чемпіонській гонці. Однак вже перші тури сплутали всі карти. На фініш осінньої частини ми прийшли з «Дніпром-1» у статусі проміжного лідера. А ще одне здивування – виступ «Шахтаря» на груповому етапі Ліги чемпіонів. Так, можна скільки завгодно розповідати про кризу «Лейпцига» перед першим матчем проти донеччан, мудрикозалежність чи невмотивованість «Реала» викладатися на 100 % впродовж групового етапу. Але фінальний результат – у турнірній таблиці. І в євровесні, де «Шахтар» в 1/16 Ліги Європи зустрінеться з французьким «Ренном».


8. Літні медалі легкоатлетів: Андрій Проценко, Ярослава Магучіх, Марина Бех-Романчук, Вікторії Ткачук та Анни Рижикової



Українці стабільно беруть нагороди на європейських та світових першостях у секторах для стрибків у висоту та довжину. Спочатку в Орегоні ми побачили бронзовий стрибок у виконанні херсонця Андрія Проценка (2.33), а потім й срібний стрибок на 2.02 від Ярослави Магучіх та довгоочікувані 2.00 від Ірини Геращенко, з якими вона посіла четверте місце. Так чемпіонат світу завершився для нас з двома нагородами.


А вже через місяць в рамках мультиспортивного Євро ми побачили одразу 5 здобутих нагород українцями. Вдруге бронзу здобув Андрій Проценко, стрибнувши на 2.27. Подвійний подіум ми мали на дистанції 400 метрів з бар’єрами: з нідерландкою Фемке Бол за золото поконкурувати не вдалося, однак срібло та бронзу завоювали Вікторія Ткачук та Анна Рижикова. А золотими вийшли виступи лідерок нашої легкої атлетики: Марини Бех-Романчук та Ярослави Магучіх. Перша стрибнула за 15 метрів у одній зі спроб, чим довела, що є спортсменкою найвищого класу та, мабуть, майже недосяжною для конкуренток в Європі. А Ярослава перемогла зі скромними для себе 1.95.


9. Перемога на Діамантовій Лізі та спроба на світовий рекорд від Магучіх та виступи українців на фіналі



Вже втретє у топ потрапляє Ярослава Магучіх. Для неї літній сезон був надуспішним та мав феєричне завершення: 2.05 в Брюсселі та перемога у фіналі в Цюриху з результатом 2.03. Окрім того, шанувальникам легкої атлетики етап в Брюсселі запам’ятається спробою підкорити світовий рекорд, здолавши планку на висоті 2.10. Поки рекорд встояв, однак ми з нетерпінням чекаємо літнього сезону 2023 року.


Окрім Ярослави, призове місце у фіналі Діамантової ліги посіла Марина Бех-Романчук, здобувши ще одну нагороду в потрійному стрибку – срібло з результатом 14.96. Зі сріблом після фіналу й Ірина Геращенко, яка стрибнула на 1.94. Виступили на фіналі й Андрій Проценко, Юлія Левченко, Наталія Стребкова, Анна Рижикова та Вікторія Ткачук. А впродовж сезону 8 українців здобули 24 нагороди (7 золотих, 11 срібних та 6 бронзових).


10. Український слід на Major у Ріо та Антверпені



Авансом у десятку подій українського спорту додаємо подію зі світу кіберспорту. За даними одного зі співзасновників студії Maincast, українського коментатора Віталія Волочая, у 2022 році різні кіберспортивні події переглядало 1.2 мільйони унікальних користувачів. А значить попит на ці події в Україні – величезний.


Найбільш успішним можна назвати виступ української команди Na’Vi на Мажорі (як Ліга чемпіонів у світі кіберспорту, - ред.) в Антверпені. Там команда з CS:GO дійшла до фіналу, де поступилася американській команді FaZe Clan. Також Na’Vi були близькими до вирішальних матчів на IEM Rio Major 2022, поступившись у чвертьфіналі Furia Esports з Бразилії.


В листопаді гравця команди українця Олександра Коростильова визнали гравцем десятиліття в CS:GO.


Так, цей топ можна було би доповнювати, перетворюючи в список з 15/20/30 подій і навіть більше. Однак існує головна подія – захист України, боротьба за наше майбутнє, за яке щодня помирають воїни, зокрема й спортсмени та вболівальники. Тому радимо пам’ятати про ціну, яку ми платимо за свободу та можливість підбивати підсумки 2022 року, плануючи наступний.


Тарас Жеребецький, Kamp-Sport

Інші Статті