Articles

29.08.2023

МАР’ЯНА МНИХ: КОЛИ IT-СФЕРА Й РЕГБІ ПЕРЕТНУЛИСЯ


Маряна Мних – багаторічний гравець та капітан команди КІВС-Левиці, яка кількома днями раніше вперше у своїй історії виграла Кубок України з регбі-7 серед жінок. У цьому сезоні в КІВС-Левиць також є величезна можливість в Кубок України покласти ще й золоті медалі чемпіонату. До слова, також вперше в історії. Після двох турів першості і, відповідно за два тури до фінішу, команда Артема Глинки є беззаперечним лідером змагань. У розмові з журналістом Kamp-Sport Маряна Мних розповіла про свою регбійну карєру, роботу в IT-сфері, серйозну травму, після якої відновила карєру, баталії в чемпіонаті та Кубку України.


Маряно, вітаю тебе з перемогою в Кубку України. Які враження від змагань? 

Одразу зізнаюся, що ми найбільше налаштовувалися на гру з командою Одеси. З цієї командою у нас були найменші рахунки у чемпіонаті української Суперліги у перших двох турах. Приблизно різниця в результатах була одна вдала спроба (результативна дія в регбі – Авт.). У Львові нам вдалося розгромити суперника. Ми самі цього не очікували.



Що скажеш в загальному про турнір? 

Кубок для нас був довгоочікуваний, оскільки ми до нього готувалися. І саме розуміння того, що заради однієї години на полі, а це сумарний час за всі ігри нашої команди на кубку, ти готуєшся доволі довгий період часу. Ми чудово розуміли, що остання гра з Одесою буде важкою як морально, так і фізично, оскільки був дуже спекотний день. Вважаю, що ми вийшли і грали в свою гру як нас і просив тренер. Думаю, Артем Аркадійович (Глинка – Авт.) нами задоволений, але є завжди над чим працювати далі. Також добре, що в цей день не було повітряних тривог, оскільки під час них гра зупиняється та всі переходять в укриття.



Можу також додати, що ми вдячні нашим хлопцям-регбістам, які зараз на сході України захищають нашу державу. Ми чекаємо на їх повернення, щоб надалі разом тренуватися. Також від команди дякую ЗСУ за те, що маємо можливість проводити у Львові змагання та вигравати трофеї.


Особливо вдячна нашому тренеру Артему Глинці. Без нього ми б не досягли такого успіху. І також нашому президенту Петрові Адамику, який нас підтримує завжди.


Підбий підсумки перших двох турів чемпіонату, де КІВС-Левиці – беззаперечні лідери турнірної таблиці і фаворити на чемпіонство у цьому сезоні.

Інтрига поки що є, оскільки пройшли лише два тури чемпіонату із чотирьох запланованих. Якщо нам вдасться виграти третій тур Суперліги, тоді інтриги за золоті медалі як такої уже не буде. Зараз ще не знаємо дату проведення третього туру чемпіонату, оскільки національна збірна їде до Барселони на навчально-тренувальні збори. Цього року наша збірна виграла чемпіонат Європи в дивізіоні «Trophy» і тепер буде переходити на найвищий рівень – дивізіон «Championship». Якраз збір в Барселоні буде зумовлений саме тим переходом на новий рівень для збірної України.



Хто отримав виклик на збори з команди КІВС-Левиці? 

За всіх сказати не можу, але точно знаю за Тетяну Мороз, Лізу Гілтайчук та Анастасію Бардику. Наш гравець Наталя Козачук не зможе приєднатися до команди в Барселоні, оскільки зараз грає в Японії. Там не все так просто з логістикою (сміється…).


ІНТЕРВЮ KAMP-SPORT З НАТАЛЕЮ КОЗАЧУК ПРО ЖИТТЯ В ЯПОНІЇ МОЖНА ПРОЧИТАТИ ТУТ


Як зараз команді грати без Наталі Козачук? 

Ми всі за нею дуже сумуємо, нам її не вистачає. Вона уже більше року в Японії і ми чекаємо на її повернення.


Чи очікувала ти на виклик в національну збірну? 

Цікаве питання, але, мабуть, не зовсім до мене. Раніше це питання обговорювала з тренером Артемом Глинкою, але тут великий нюанс в тому, що я працюю і не завжди можу поїхати куди хочу. Комунікація з тренером збірної має відбуватися лише через тренерів клубів, оскільки саме вони володіють повною інформацією про гравців та їхні особисті обставини. Зараз я була в резерві національної збірної України, коли наша команда перемагала на чемпіонаті Європи у дивізіоні «Trophy». Думаю, якби не робота, у мене було б більше можливостей грати за національну збірну, однак регбі зараз у мене уже більше як хобі. Робота в пріоритеті. Їхати кудись грати за кордон я також не збираюся.



Працюю в IT-компанії. У тренінговому відділі навчаю людей, які приходять в компанію для отримання роботи на позиції customer support specialist (спеціаліст служби підтримки клієнтів). Це українська компанія Zone3000, яка співпрацює з американською компанією Namecheap. Комунікації з клієнтами проводжу лише англійською мовою.


Як вдається поєднувати спорт і роботу? 

Інколи буває важко, але якщо захотіти, то можна все. Буває, що через роботу можу пропустити тренування, або вже завершити роботу після тренування, якщо є така можливість. Після тренування я відчуваю більший заряд енергії та емоцій. Можу навіть сказати, що приходжу на тренування відпочити морально. А в нашій команді є кілька дівчат, які тренуються та працюють. Чимало таких, що ще навчаються. Є дівчата, які паралельно грають у чемпіонаті Польщі (Вікторія Шепель та Оксана Пасічко – Авт.).



Який момент в карєрі тобі найбільше запамятався? 

Це перший чемпіонат Європи у Франції у складі юніорської збірної України. Тоді головним тренером був Дмитро Кірсанов. Це був 2016 рік.


Чому ти обрала саме регбі? 

Займаюся регбі уже більше 10-ти років. Тато у мене грає в регбі. Одного разу тренер Ярослав Бобик запропонував мені прийти на тренування і спробувати свої сили. Так я і втягнулася у цей вид спорту. Був в кар’єрі і дуже неприємний момент, коли зламала ногу. Думала, що уже не повернуся, але все-таки змогла. В команді дівчата називала мене кіборгом, жартували, що я напівлюдина і напівмашина (сміється).


Kamp-Sport

Others Articles