Articles

Football

13.06.2022

У 2018-МУ ПРОТИ ПАВЕЛКА ВІДКРИЛИ ЧОТИРИ КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ. ЩО З НИМИ СЬОГОДНІ

Tribuna.com звернулась до Нацполіції, Генпрокуратури та НАБУ та слідчої комісія ВР, які розслідували можливі злочини президента УАФ. 



Як вже писала Tribuna.com, після початку повномасштабної війни з Росією УАФ перенесла на невизначений термін вибори свого президента, які мали пройти ще на початку березня. За останніми нашими даними, їх врешті планують провести цього літа – відповідний звітно-виборчий конгрес асоціації відбудеться за дистанційної участі його делегатів.


Кандидат на цих виборах лише один – чинний очільник УАФ Андрій Павелко, кинути виклик якому в українському футболі на сьогодні не наважуються. Однак на вибори Павелко йде не лише з позиції сили, але й зі шлейфом скандалів, які назбирав на посаді президента УАФ з 2015 року. Чи не найбільший з них – сумнозвісна історія про власний завод УАФ з виготовлення штучних газонів, через схему з яким асоціацію звинуватили у можливому розкраданні бюджетних коштів.


Апогею скандал сягнув у 2018-19 роках. Саме в той період проти УАФ загалом та Павелка зокрема паралельно завели кримінальні справи Нацполіція, Генпрокуратура та Національне антикорупційне бюро, а пізніше своє розслідування вирішила провести Верховна Рада, створивши Тимчасову слідчу комісію.


Минає четвертий рік, але жодних результатів чи гучних вироків не пролунало. Tribuna.com з’ясувала, що сталось із провадженнями.


Три з чотирьох кримінальних справ проти Павелка досі розслідують. Одну закрили через рішення Конституційного суду


Влітку 2018 року проти Андрія Павелка та керівництва УАФ різні правоохоронні структури одночасно розпочали чотири кримінальні провадження. 

7 червня Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Генпрокуратури почало розслідувати « можливі зловживання збоку керівництва ФФУ, спрямовані на розкрадання бюджетних коштів, виділених у 2017 році на бюджетну програму «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України», на загальну суму 270 млн грн».


Того ж дня Національне антикорупційне бюро України почало своє розслідування «за фактом можливого зловживання службовим становищем особами законодавчої та виконавчої гілок влади, підприємств комунальної та приватної власності, а також ФФУ шляхом закупівлі за завищеними цінами робіт із будівництва футбольних полів зі штучним покриттям за кошти державного та місцевих бюджетів». Окремо в той же день НАБУ запустило також інше провадження щодо Павелка персонально – «за фактом можливого подання народним депутатом свідомо неправдивих відомостей у декларації». 


Наостанок на наступний день, 8 червня, Печерське управління Нацполіції у Києві розпочало своє провадження «щодо заволодіння бюджетними коштами внаслідок змови службових осіб ФФУ шляхом завищення цін на товари, закупівля яких здійснювалась з ознаками кримінального правопорушення».



Ці події відбувались на фоні суспільного резонансу, який викликали журналістські розслідування про схему зі заводом УАФ. Коротко згадаємо ключове:


- запуск заводу УАФ підозріло збігся в часі зі запуском державної програми з будівництва футбольних майданчиків зі штучним покриттям по всій країні, на яку загалом мали виділити понад мільярд гривень бюджетних коштів;

- так виник конфлікт інтересів, адже відповідні зміни до законодавства щодо програми перед цим ініціював комітет Верховної Ради з питань бюджету, який на той час очолював президент УАФ Андрій Павелко;

- крім цього, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ перед цим розробило проєктну документацію щодо будівництва цих майданчиків, в якій вказало, що для цього треба використовувати саме покриття виробництва заводу УАФ та його партнера – німецького виробника штучних газонів Polytan. Пізніше в міністерстві пояснили, що зробили це на замовлення саме УАФ;

- крім цього, Кабмін тоді дозволив вносити 100% передоплати з бюджетних коштів при закупці покриття для цієї бюджетної програми. Закупці якраз у заводу УАФ.


В результаті описане вказувало на можливість існування злочинної схеми з присвоєння бюджетних коштів дочірніми фірмами УАФ на суму в кількасот мільйонів гривень. Цим і зацікавились журналісти-розслідувачі та правоохоронці.


Правда, був ще один нюанс, який стосувався відкриття згаданих кримінальних справ. У 2018 році якраз загострився конфлікт між Андрієм Павелком та Григорієм Суркісом, які за чутками боролись за місце у виконкомі УЄФА (його врешті зайняв Павелко).



Можлива причетність Суркіса-старшого до порушення цих проваджень не доведена. Але на неї може вказувати те, що, наприклад, Печерське управління Нацполіції своє розслідування ініціювало на основі заяви Олега Скупинського, знаного як юриста Григорія Суркіса. Ймовірно, з цим і пов’язаний той факт, що всі чотири розслідування відкрили приблизно в один день.


Тим паче у 2018 році саме Скупинський та також прихильний до братів Суркісів журналіст Артем Франков давали пресконференцію на тему корупції в українському футболі, в ході якої розповідали про можливі злочини УАФ і апелювали до порушених кримінальних справ проти Павелка.



То яка ж доля цих проваджень? Щоб з’ясувати це, Tribuna.com звернулась і до Нацполіції, і до Генпрокуратури, і до НАБУ з відповідними запитами. 


В НАБУ відповіли найшвидше і пояснили:

  • кримінальне провадження про можливе подання неправдивої декларації Павелком бюро закрило через скасування кримінальної відповідальності за це. Нагадаємо, що резонансне рішення про це (скасування) у жовтні 2020 року прийняв Конституційний суд України;
  • інше кримінальне провадження щодо можливого зловживання службовим становищем Павелком НАБУ довелось передати у підслідність Нацполіції за рішенням прокурора у вересні минулого року.

У Генпрокуратурі пояснили: «Досудове розслідування триває, вживаються заходи до повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження».

На уточнення, з чим пов’язана довга тривалість розслідування, в Генпрокуратурі пояснювати не стали, пославшись на кримінальний кодекс України і «неприпустимість розголошення відомостей досудового розслідування». Детальну інформацію надати не змогли.


Від Нацполіції оперативну відповідь отримати не вдалось – її відомство надіслало лише нещодавно, через кілька місяців після нашого запиту. Але й вона повторила відповідь Генпрокуратури (хоча нічого дивного, адже мова йде про одні й ті ж провадження).

Тут пояснили, що досудове розслідування у справах про можливі злочини Павелка та керівництва УАФ триває досі. Чому? Без деталей, бо в Нацполіції теж послались на кримінальний кодекс, який забороняє розголошувати дані досудового розслідування.



В підсумку три з чотирьох кримінальних проваджень щодо Павелка досі тривають, а одне закрили у зв’язку з рішенням Конституційного суду. Пояснень, чому за чотири роки в цих справах немає результату, відповідні органи не надали.


Це дещо суперечить тому, що два роки тому говорила генпрокурорка України Ірина Венедиктова, яка обіцяла пришвидшити розслідування:


«Свого часу ця справа була дуже гучна, супроводжувалася журналістськими розслідуваннями, але з незрозумілих причин застигла як холодець. Скажу відверто, у мене виникло відчуття, що у футбол грали не спортсмени, а правоохоронці. Між собою.

Тому з сьогодні я в групі прокурорів. Як отримаю матеріали справи, визначу конкретний план слідчих дій, спрямований на досягнення результату. Вірю, що спільними зусиллями відкриємо рахунок».


Але рахунок так досі й не відкрили. Як і в ситуації з Тимчасовою слідчою комісією ВР.


Слідча комісія ВР підтвердила підозри щодо Павелка і вказала на низьку ефективність правоохоронців. Їй досі не дали відзвітуватись

В листопаді 2019 року Верховна Рада проголосувала за створення Тимчасової слідчої комісії, аби та розслідувала можливе розкрадання держкоштів керівництвом УАФ на чолі з Павелком.


Голосування ініціював комітет ВР з питань молоді та спорту, секретарем якого є якраз Григорій Суркіс. Втім, колишній президент ФФУ заперечував лобіювання появи ТСК по Павелку і навіть не голосував за її створення як нардеп.


До ТСК увійшли 10 депутатів на чолі з на той час заступником голови згаданого комітету Анатолієм Костюхом, депутатом від «Слуги народу». Комісії дали шість місяців, щоб перевірити факти можливої корупції з боку УАФ.



За цей період ТСК провела дев’ять засідань, на останньому з яких – у травні 2020 року – домовилась просити у Верховної Ради проголосувати за продовження її роботи. На обґрунтування такого прохання депутати підготували об’ємний звіт, з висновків якого випливає: підозри щодо можливих злочинів УАФ та Павелка небезпідставні, але зібрати вагомі докази слідчій комісії не дали. В тому числі сама УАФ. Темпи розслідування правоохоронців її діяльності підозріло повільні, вважають в ТСК.


На звернення Tribuna.com в комісії надали цей звіт. Ось кілька промовистих витягів-висновків звідти:


«Пройти весь шлях та отримати підтримку на рівні Кабінету міністрів, Мінрегіонбуду та підпорядкованих йому державних підприємств можна лише за підтримки та згоди (в тому числі й мовчазної) вищого керівництва [держави].

Однією з таких персон на час проведення бюджетної програми був Павелко Андрій Васильович – президент ГС «Федерація футболу України», голова бюджетного комітету Верховної Ради України, член фракції «Блок Петра Порошенка». Будучи особою наближеною до Президента України, керівництва Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, останній мав усі необхідні для цього важелі та можливості».


***

« Мінрегіонбуд [...] забезпечили умови для входження до бюджетної програми виключно одного виробника – ТОВ «ФФУ Продакшн» (підконтрольна ФФУ/УАФ), який є єдиним виробником штучного трав’яного покриття Politan LigaGrassProCP 238 на території України».


***

«З отриманих пояснень від представників правоохоронних органів [...] вбачається, що за понад півтора року ними здійснено виключно збір інформації (документів), проте їй не надано критичної оцінки та аналізу, внаслідок чого можна було б активізувати досудові розслідування та притягнути до відповідальності винних осіб.

В цілому, надані відомості від представників правоохоронних органів вказують на їхню низьку ефективність, що може привести не лише до уникнення відповідальності винними особами, а й до невстановлення таких осіб».


***

«Посадові та службові особи Федерації футболу України, в тому числі Павелко А.В., які фактично були ініціаторами започаткування бюджетної програми, могли задовго до її безпосередньої реалізації узгодити тіньовий план дій щодо виведення бюджетних коштів через контрольовані ГС «Федерація футболу України» товариства, тому таке питання потребує ретельного дослідження правоохоронними органами в межах їхньої компетенції».


***

«ТСК вжила всі необхідні дії по з’ясуванню обставин та фактів здійснення ТОВ «ФФУ Продакшн» своєї господарської діяльності у період дії бюджетної програми у 2017-2018 роках, однак згадане товариство не надавало інформацію, розголошення якої могло завдати шкоди її інтересів, враховуючи факт наявності відкритих кримінальних проваджень. [...] Товариство обрало шлях приховування відомостей, що унеможливило ТСК надати свою оцінку діям товариству із згаданих вище питань».


Оскільки отримати потрібні для підтвердження можливих злочинів дані та документи депутатам не вдалось (ТСК не має повноважень правоохоронних органів вимагати такі), вони й вирішили попросити Верховну Раду продовжити їхню роботу.


Щоб отримати дозвіл на це, депутати мали виступити в парламенті та представити згаданий звіт. Але цього не сталось досі, хоча минуло уже два роки.


Чому? За відповіддю Tribuna.com звернулась до голови ТСК, депутата Анатолія Костюха. Уточнення – спілкування відбулось ще до початку повномасштабної війни з Росією:


«Ми підготували звіт і навіть зареєстрували [його] у Верховній Раді. По сьогодні він чекає заслуховування у парламенті. У звіті комісія пропонувала продовжити роботу ще на пів року – до 15 листопада 2020 року. Бо, згідно зі законодавством, будь-яка ТСК може тривати тільки рік. То мало того, що нас за весь цей час не заслухали – в нас уже закінчилась можливість працювати.


Сьогодні комісія є недійсною, всі її члени просто чекають, коли ця справа розглядатиметься у Верховній Раді. Щоб офіційно закінчити роботу ТСК та здати матеріали до архіву. Ми уже, що могли, здали в архів Ради – усі протоколи своїх засідань, всі ці безліч документів, що зібрали. А копії інших документів передали правоохоронним органам, в яких ведеться близько восьми різних справ щодо цього.


Розуміння, чому Верховна Рада досі не заслухала наш звіт, нема. Порядок денний формують фракції на погоджувальній раді. Я неодноразово писав листи до голови парламенту про те, щоб заслухали звіт ТСК. Але, наприклад, в перший день після закінчення нашої піврічної роботи, депутати на голосуванні не включили розгляд звіту в порядок денний. Після того він лише раз потрапив в порядок денний, але до нього просто не дійшли.



Від себе як депутата можу сказати, що нема консенсусу між головами фракцій, щоб заслухати роботу комісії. Я навіть звертався до своїх колег по комісії, які представляють не лише «Слугу народу», щоб вони винесли це питання на обговорення у своїх фракціях. Але воно не є настільки важливим, щоб його виставляли на порядок денний. А потрібно для цього 226 голосів.


Питання зависло в повітрі як і ряд звітів інших ТСК. Але воно не є прецедентом. В один день може стояти на порядку 40-50 питань, з них ми розглядаємо 20. І так відкладається.


Так, можна подумати, що Рада не готова розглядати справу щодо колишнього голови бюджетного комітету та президента УАФ. Але повірте – ми тільки поправки до закону про ринок землі розглядали три місяці. Потім до закону про ігровий бізнес, потім бюджет. Коли чекають на закони, що стосуються зарплат медиків та вчителів, тоді в цьому нічого дивного нема».


Анатолій Костюх не став називати ситуацію зі звітом своєї ТСК в парламенті політично вмотивованою, хоча складається враження, що причина саме в цьому. Бо, наприклад, якраз про політичне підґрунтя справи ще у 2019 році говорив колишній генпрокурор України Руслан Рябошапка:


«Вся ця історія має дві сторони конфлікту. Всі це прекрасно розуміють. І я хотів би уникнути політизації цих кримінальних проваджень та направлень на користь однієї зі сторін конфлікту. Все, що від нас залежить, ми зробимо швидко і якісно».


Судячи з того, що швидко і якісно спрацювати не вийшло, уникнути політизації не вдалось.


Микола Решнюк, Tribuna.com

Others Articles