13.10.2023
Нещодавно збірна України з футболу серед гравців з ампутацією кінцівок нещодавно посіла друге місце в Лізі Націй-2023. Це був перший розіграш турніру і «синьо-жовті» зуміли вразити чудовим стартом, здобувши дві перемоги.
Футбол для гравців з ампутацією кінцівок лише зароджується в Україні. У Львові, наприклад, нещодавно було створено команду Pokrova Lviv AMP, яка лише у вересні розпочала тренування, а вже у жовтні гравець львівського колективу Костянтин Кашула зіграв у складі національної команди.
Наставник «Покрови» – Богдан Мельник, який є координатором проєкту «Футбол для сильних». В ексклюзивній розмові з журналістом Kamp-Sport тренер розповів про розвиток та перспективи футболу для людей з ампутацією в Україні.
Богдане, розкажіть насамперед детальніше про ваш проєкт «Футбол для сильних» та як усе розпочиналось?
Футбольний клуб Покрова. Місяць тому ми розпочали тренування для людей з ампутацією. Один з наших хлопців викликався до збірної України, в складі якої грав у Лізі Націй -2023.
До дня захисника та захисниць України ЛНУ ім. Івана Франка запросив нас зіграти між собою матч – фактично він виявився першим для нас. Поділились на дві команди та провели гру. Багато людей прийшли подивитись на цей матч. Всім сподобалось, усі довкола були в захваті.
Богдан Мельник (на фото праворуч)
Як цей проєкт з’явився у Львові? Хто його ініціатор та хто посприяв появі?
Найбільшу роль у появі проєкту «Футбол для сильних» відіграли салезіани святого Івана Боско Української греко-католицької церкви. Вони – головні ідейники. Я ж найближений до них і ця тема мене дуже зацікавила, тож вирішив активно долучитись до проєкту – шукати гравців, займатись організацією команди і тренувати.
Як ви запрошували людей? Наскільки складно залучити людей до команди?
Найскладніше – це переконати хлопців. Люди, які грають в нашій команді, не так давно зазнали ампутації. Насамперед вони думають про те, як відновитися, пройти процес реабілітації та отримати протези. Але коли в нас з'явився перший гравець, Костянтин Кашула, який викликаний у збірну України, інші хлопці побачили, що він тренується. Вони добре на це відреагували і також захотіли грати в команді. Таким чином ми почали формувати склад, виступати, зокрема, в ефірах радіо, зустрічатись з керівниками реабілітаційних центрів. І зрештою до нас приєднались хлопці.
Чи всі гравці команди «Покрова» є військовими?
Усі гравці команди виключно військові, які зазнали ампутації внаслідок воєнних дій. До того ж не всі військові з команди є спортсменами. Наше бачення – необов’язково, аби був спортивний досвід в минулому. Якщо військових має бажання потренуватись з м’ячем, то цього достатньо. Найголовніше для нас – зацікавлення.
Як можна зрозуміти, вам доводиться самому шукати людей? Можливо, є ті, хто сам хоче приєднатись до цього проєкту?
Так, фактично доводиться самому шукати учасників. Але зараз процес розпочався – про нас пишуть медіа, на національному телемарафоні показали ролик про нашу команду «Покрова». Вже навіть є люди, які мені пишуть та запитують, як приєднатись до тренувань. Саме тому для нас важливо бути публічними, оскільки багато військових з ампутацією навіть не здогадуються про такий проєкт. Чимало наших гравців думали, що вже давно повісили бутси на цвях, але зараз вони ще більше відкривають для себе спорт.
Скільки зараз людей є в проєкті? Як і коли проходять тренування «Покрови»?
У команді є 10 хлопців, які стабільно приїжджають на тренування. Колектив треную я, поки що мені ніхто не допомагає, адже команда, по суті, лише створена. Але хочу знайти тренера воротарів, фізіотерапевта. У планах професійно підходити до ігрового та тренувального процесів. Наразі ми тренуємось два рази на тиждень.
Можна сказати, що я не очікував таку кількість людей в команді, яку маємо зараз. Однак, все одно складно залучити людей. У Львові в реабілітаційні центри скеровано хлопців з усієї країни. Тож деколи це тимчасовий період: хтось із них потренувався, пограв, а потім поїхав додому після реабілітації. Хоча в цьому також, як на мене, є плюс. Хлопці з інших міст побачать наш проєкт і зможуть стати першими ініціаторами проведення тренувань у своїх містах. Було б чудово, якби вони допомогли людям з ампутацією грати в інших регіонах.
Загалом ми маємо велике бажання, щоб це виросло до масштабів національного чемпіонату. Хочеться мати певну кількість команд в України, які зможуть їздити один до одного та грати між собою матчі.
Можливо, ви спілкувались із професійними футбольними клубами щодо ідеї створення національного чемпіонату? В багатьох із них є представники ультрас, які воюють…
Наразі ні. Гадаю, що чемпіонат України серед гравців з ампутацією кінцівок буде. Це реально. За статистичними даними, в нашій країні є від 30 до 50 тисяч людей з ампутацією.
Як оціните результат збірної України з футболу серед гравців з ампутацією кінцівок в Лізі націй у Бельгії?
На мою думку, українська збірна показала той максимум, який змогла витиснути від себе. Наша команда не є молодою, якщо порівнювати з іншими збірними. Якби забили в останньому матчі та перемогли, то могли б впевнено підвищитись у дивізіоні. Враховуючи, що в Україні немає національного чемпіонату, а команда з Києва почала тренуватись лише в червні, результат збірної є дуже успішним.
А що можете сказати про гравця вашої команди, якого викликали до збірної України?
Костянтин Кашула не мав попереднього досвіду гри за збірну, тому неймовірно, що його викликали. Це все завдяки великій мотивації. Спілкувався з ним під час Ліги націй і він був дуже задоволений працювати в збірній Україні. Впевнений, що це великий стимул працювати далі особисто як для нього, так і для інших хлопців.
Чи знаєте, які надалі плани в національної команди України?
Наступного року знову відбудеться Ліга Націй – збірна України гратиме у Франції. Окрім цього турніру, є Ліга чемпіонів, де грають по 4 команди у двох групах. Але українська команда поки не бере в ній участь.
Олег Нападій, Kamp-Sport.