☰
30.09.2022
Президент Федерації каное України Ігор Слівінський дав інтерв’ю Kamp-sport, у якому розповів про життя спортсменів та федерації після повномасштабного вторгнення росії в Україну, а також про критику від спортсменів головного тренера збірної Ігоря Нагаєва.
Як змінилася робота федерації каное України після 24 лютого?
2022 рік почався нормально, робочий цикл. Але всі плани були зруйновані 24 лютого. Тоді включилися в питання евакуації дітей. Приймали дітей країни Балтії, Польща, Угорщина, Італія. Саме вони прийняли найбільшу кількість спортсменів, разом з родичами. Навіть, якщо мова заходить про дітей, що виїжджали самостійно, ми продовжуємо тримати їх в полі зору. Шукали клуби для продовження тренувального процесу, спілкувалися з клубами. Ці випадки були у Польщі, Німеччині, Франції.
У перші дні групи для відправки дітей формувалися постійно. Зрозуміло, що ті, хто оперативно покидав власні домівки, не могли забрати все спорядження для веслування. Було добре, якщо з ними опинялися хоча б весла. Відправляли й тих, хто не займався до того веслуванням: якщо в сім’ї троє дітей, двоє з них займаються - ми не можемо їх розділяти. Тож дехто починав займатися веслуванням вже закордоном.
На сьогодні ще залишаються діти-спортсмени в Латвії, Італії і, мабуть, все. Більшість дітей повернулися додому, дехто переїхав до батьків, які виїхали закордон.
Це були контакти через Міжнародну федерацію каное?
Це були особисті прямі контакти, але й з Міжнародною федерацією підтримували зв’язок. Вони знали які федерації й у якій кількості приймають наших спортсменів і що потрібно.
Міжнародна федерація зробила акцент на головній збірній, яка на той момент була в Туреччині. Це близько 120 осіб. Займалися їхніми виїздами і переїздами.
Є ризик, що діти, які зараз опинилися закордоном, будуть виступати не за Україну, а країни, в яких вони зараз живуть і тренуються?
На сьогодні кожна федерація має свої вимоги, Статути і правила. Наші діти виступали, до прикладу, у Франції на чемпіонаті країни та демонстрували результати, які дозволяли би їм представляти французів на Olympic Hope. Їх не включали в команду. У Польщі - аналогічний випадок.
На тому ж турнірі все ж виступали наші діти, за Латвію. Один зі спортсменів здобув третє місце у каное-двійці. Литва оплатила повністю дорогу, проживання та харчування спортсмену, який виступив на змаганнях під українським прапором. Ті, хто їхав на Olympic Hopes з України робив це власним коштом чи коштом шкіл/клубів, адже не було передбачено витрат на цю поїздку збірної.
Як фінансувалася цього року Федерація каное України?
Фінансування в цілому передбачає кошти НОК України, членські внески та благодійні внески, спонсорські. Саме з останнім зараз найважче. Причина в тому, що більшість організацій роблять все від себе залежне заради перемоги наших збройних сил.
Сьогодні (розмова відбувалася 20 вересня) Міжнародна федерація каное відкрила благодійний рахунок, на який поступатимуть кошти. З нього будуть оплачені частина витрат збірної України. Однак на цей момент я не володію інформацією про суми та джерело витрат. Також є фонд солідарності, створений Міжнародним олімпійським комітетом. Ми зверталися по допомогу через НОК України та саме з цього фонду оплачували витрати на 1-2 етапи Кубка світу в Речице та Познані.
Чи були ще джерела фінансування?
На початку війни міжнародна федерація допомагала нам теж. Однак тут маємо ситуацію, коли головний тренер досі не повернув міжнародній федерації ці кошти, хоч міністерство відзвітувало і передало йому ці кошти щоб повернути міжнародній федерації.
Чи важко організовувати логістику при виїзді на змагання? Мабуть, найбільше питання - доставка човнів, яка є коштовною та непростою?
Наведу приклад: цього року на чемпіонат світу в канадському Галіфаксі ми відправляли човни ще у червні, а доставити їх змогли лише в серпні, тобто майже два місяці. На щастя, не маємо додаткових труднощів, які могли б виникати при перетині кордону військовозобов’язаними чоловіками: міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт максимально включається, як показує мій досвід, в процес, коли це потрібно.
Мали невеликі складнощі, адже потрібно було двічі виїжджати для отримання віз: спочатку здати біометрію, потім вже отримати візу. Але, в підсумку всі встигли, вчасно все оформили та виїхали на змагання. Якщо говорити власне про чемпіонат світу в Канаді, то варто подякувати місцевій федерації, адже вона оплатила повністю наше перебування там: від моменту виходу з літака і до посадки на зворотний рейс.
Дехто зі спортсменів нарікав на погану логістику між чемпіонатом світу в Галіфаксі та мультиспортивним Євро в Мюнхені. Чи є на це причини, чи можна було краще спланувати цей процес?
Коли ти сідаєш у свій човен - ти можеш показати кращий час, інколи він буде суттєво різнитися від показаного на орендованому. Якщо говорити про наш випадок, то до Галіфаксу поїхали лише човни байдарки-двійки, каное-двійки, байдарки-четвірки. Решта були орендованими там. Відповідно у Мюнхені ситуація була зворотня: всі стартували на своїх, за винятком тих, які стартували в Канаді.
Міжнародна федерація організувала централізований вивіз човнів з Канади, адже це був логічний і найдешевший варіант. Якщо кожна команда відвантажуватиме їх окремо - це вийде дуже дорого.
Кілька разів спортсменами підіймалася тема про непорозуміння з головним тренером збірної. Одна з озвучених причин - незрозумілі принципи відбору на змагання чи збори.
Якщо брати всю історію українського існування, розбіжності поглядів були завжди. Я би не став називати це конфліктом, радше розбіжностями. Бо той, хто перемагає - має все і не буде нарікати, натомість іншим треба доводити свою першість, доводити своє право теж змагатися та брати участь у зборах.
Чому ж маємо таку ситуацію сьогодні? Адже дехто може сказати, що в попередні роки таких скандалів не було, а зараз з’явилися. На 85% змінено склад федерації. Коли зараз спортсмени бачать роботу федерації, вони бачать можливість розповісти що їм не подобається. Бо останні 5 років до того фахівці, які працювали в федерації, мали завжди однакову думку з головним тренером. Якщо він сказав, що спортсмен не потрапляє в команду - виконком федерації ніяк не впливав.
Сьогодні виконком працює, я вважаю, потужніше. Виправляємо та вирішуємо спірні моменти. От вони і з’являються, ці спірні моменти. Спортсмен бачучи альтернативу і знаючи, що головний тренер не може просто так виключити з команди, не заявити на змагання чи збори, користуються можливістю. Федерація дає можливість спортсменам довести свою правоту, якщо тренер перевищує свої повноваження.
Маємо приклад: на першому етапі Кубка світу в каное-одиночці на 200 метрів Олег Боровик здобув бронзову нагороду. Але до того він не розглядався головним тренером для участі в Кубку світу. Федерації вдалося його відстояти, а він приніс Україні першу медаль в році на етапах Кубка світу. Раніше виконком федерації не збирався з приводу визначення складу збірної на змагання. Тепер ж головний тренер є членом цього виконкому, висловлює своє бачення і, якщо воно не збігається з думкою решти виконкому, то може бути змінене.
Хто у складі Виконкому Федерації представляє спортсменів?
У складі виконкому відповідає за роботу збірної команди України та інтереси спортсменів віцепрезидент Андрій Маслюк. І цілком нормальною є картина, коли ми заслуховуємо як головного тренера з його баченням, так і позицію спортсменів, яку висловлює їхній представник у виконкомі, після чого приймаємо рішення.
Через можливість висловлювати свою думку ми й бачимо намагання спортсменів доносити свою точку зору, зокрема, й в соцмережах. Бо раніше, коли все залежало фактично від однієї людини, спортсмену було невигідно висловлюватись, зараз вони не бояться це робити.
Ваша точка зору: цей розголос в соціальних мережах допомагає вирішувати реальні справи?
Ми живемо в вільній країні, де кожен може висловлювати свою думку, якщо вважає це за необхідне. Інша справа, для чого це людина робить. Бо якщо бажання - надути велику мильну бульбашку з нічого - вона лусне, рано чи пізно.
Після виступу Людмили Бабак на мультиспортивному Євро вона дала флеш-коментар, де назвала "підлою" поведінку федерації. Чи можете прокоментувати ситуацію?
Чомусь Суспільне не хоче, або не може (швидше перше) розібратися в ситуації та висловлює ситуацію лише з однієї сторони. Якщо взяти її інтерв’ю, в якому вона почала звинувачувати і головного тренера, і федерацію. Вона вже понад півроку перебуває закордоном, тренується повністю окремо від всієї команди. Тож мені дивно чому вона лукавить,так як там були працівники міністерства, які працюють у відділенні байдарки та каное, був віце-президент на каналі під час її виступу. Після фінішу їй принесли її форму для нагородження, взяли та зачохлили човен. При цьому вона розказує, що ніхто їй нічого не допоміг.
скріншот відео з каналу Веслування України Canoe of Ukraine
Можливо не розібравшись та не знаючи які люди працюють у відділі байдарки та каное в міністерстві, не знаючи який має вигляд віцепрезидент федерації, вона й заявляє про “підлу поведінку”. Хоча насправді все було нормально. Чому в принципі виникла така ситуація: через погодні умови її старт було перенесено з суботи на неділю, що вже виходило за часові рамки, у яких мав відбутися чемпіонат. Ніхто не міг передбачити наперед таку ситуацію, тож квитки у більшості команди були саме на цей день. Саме з тієї ж причини головного тренера не було на каналі під час її виступу.
Залишився фактично один великий міжнародний старт - чемпіонат світу з марафону. Які зараз можете назвати головні успіхи федерації у цьому році?
Я вважаю, що ми показали рівно ті результати, що й мали, зважаючи на підсумки зборів та стартів по сезону. Не можу давати ще вичерпних оцінок, думаю, що заслухаємо звіт головного тренера. Втручатися у їхню роботу не можу. Але думаю, що ми отримаємо пояснення як від головного тренера, так і від старших тренерів по виду стосовно об’єктивних чи суб’єктивних причин через які в окремих дисциплінах результати погіршилися.
Доки є чинним теперішній контракт тренерів збірної?
До нового року. Не знаю як буде відбуватися цього року, у зв’язку з воєнним станом, але було оголошено на початку року, що працюють вони до кінця 2022 року. З вересня 2021 року тривав конкурс на ці посади, переможця якого визначили у Міністерстві молоді та спорту комісією з їхніх представників та представників НОК України. Як буде цього року, поки не знаємо, але поки немає жодних відомостей про початок конкурсу.
Минулого року наш сайт розповідав про роботи з облагородження та покращення тренувальних можливостей на каналі в Добротворі. Що вдалося там зробити за цей час?
У зв’язку з тим, що наші східні та південні області надовго випали з тренувального процесу питання ще більш актуалізувалося. Навіть після нашої перемоги, думаю, ще довго доведеться чекати на безпечні умови для тренувань у Харкові чи Миколаєві.
У Добротворі, за ініціативи старшого тренера Федини, за підтримки тренерів всіх західних областей відбулася чистка дерев вздовж каналу. Однак вони досі можуть падати в канал, тож будемо продовжувати це робити. Знаю, що і ангар будують своїми силами для човнів на березі каналу.
Кого можна виділити серед молоді? Чи відомо вже попередні плани формування команди на наступний сезон?
У розмові з головним тренером десь був проведений невеликий аналіз виступів, намічено найближчі плани, плани роботи на наступний рік. Адже він відповідальний: і Європейські Ігри, і чемпіонат світу, де будуть розіграні всі ліцензії на Олімпійські Ігри.
Хто саме потрапить в команду не готові казати. Зібрати команду, яка даватиме результат - завдання тренерського штабу. Вони на контракті в Міністерстві, там приймається рішення. Ми можемо як організація втручатися, коли бачимо порушення чи можливості покращення ситуації.
Минулого року перед Олімпійськими Іграми мали приклад: була придумана система відбору, що спортсменки добиралися по сумі часів на двох дистанціях. Це щось з області фантастики. Ми мали судові справи щодо цих результатів. Аби таких прецедентів не було - ми й намагаємося шукати порозуміння з тренерським штабом, аби не було самовільних витівок з їхнього боку.
Хочу теж наголосити, що з 2017 по 2021 рік у нас було дискваліфіковано близько десятка спортсменів за позитивні допінг-проби. Цього ж року я ще не чув, що когось було відсторонено. Це можемо теж вносити як порівняння роботи теперішнього та попереднього тренерів.
Тарас Жеребецький, Kamp-Sport
