☰
09.02.2022
Майстер спорту України з гірськолижного спорту, учасник І зимових юнацьких Олімпійських ігор 2012 в Інсбруку та зимових Олімпійських ігор 2014 в Сочі Дмитро Мицак поділився своїми очікуваннями від зимових Олімпійських ігор-2022, їх рівня підготовки й медальних результатів наших спортсменів, а також розповів про розвиток й популяризацію зимових видів спорту в Україні.
Дмитре, Китай - країна, яка проводить другі Олімпійські ігри за 14 років. Перші були на високому рівні. Які Ваші очікування від цьогорічних?
Перша Олімпіада – літня, зараз відбувається зимова. Зважаючи на те, що наші гірськолижники уже приїхали в Пекін, можемо сказати, що замашки в них китайські, грандіозні. Вони побудували величезний гірськолижний комплекс з капітальною інфраструктурою. Загалом, думаю, ігри мають бути успішні в плані проведення. Щодо медалей, хтось нам прогнозує і нуль медалей, але я все ж таки впевнений, що ми будемо вболівати за наших біатлоністів і фристайлістів на чолі з Олександром Абраменком і вони виборють хоча б дві медалі.
Щодо гірських лиж, то Кубок світу на цій трасі не провели й це є одна з таких ключових проблем, що спортсмени не опробували трасу у Пекіні для швидкісного спуску. Як правило, проводиться хоча б один Кубок світу. На жаль, карантин не дав його провести. На цій Олімпіаді усі в рівних умовах, адже усі учасники будуть їхати цю трасу вперше
А як щодо бойкоту Олімпійських ігор?
Це дипломатичний бойкот, це не бойкот, що спортсмени не поїхали, спортсмени усі присутні. Зважаючи й на попередні ігри та якщо і говорити про спорт і політику, то, звісно, що вони переплетені. Політика є і на Олімпійських іграх, і в спорті загалом. Тому найважливіше, що будуть брати участь спортсмени, а вже політики і дипломати нехай розбираються поза межами арен.
Перед виїздом наших спортсменів у Пекін їх збирали і пояснювали як правильно себе вести, як спілкуватися з російськими журналістами. Що думаєте з цього приводу?
Це ключове питання через російську агресію. І не працювати з цими спортсменами було б недоречно з нашого боку. Я надіюсь, що всі спортсмени зрозуміли і будуть виконувати ці настанови. Ми знаємо вже декілька прикладів за останні роки, особливо з юними спортсменами, які не знають як себе поводити.
Інше важливе питання – коронавірус. Тільки приїхали спортсмени і одразу спалах. Багатьох ізолювали, як думаєте, наші спортсмени привезуть якісь нові штами?
Я думаю, що в Китай Омікрон вже повезли, тому нехай приймають (сміється).
А як взагалі Китай показує себе в зимових видах спорту?
Китай дуже добрий в льодових аренах, наскільки я пам'ятаю. Щодо гірських лиж, сноубордингу, в них немає там хороших представників. Знаю, що Китай, як і Нідерланди, лідери в ковзанярському спорті. Вони там можуть завоювати багато медалей.
Чи буде інфраструктура працювати на розвиток зимових видів спорту після Олімпійських Ігор?
Важке питання. Наприклад, я був на іграх в Кореї й вони одразу будували з думкою, що 90-95% усіх об'єктів будуть працювати. Навіть в Олімпійських селищах будували одразу житлові комплекси та всі вони були розпродані ще до початку. Щодо селищ як буде в Китаї не знаю, але інфраструктура залишиться, гірськолижні курорти будуть працювати. Є проблема щодо функціонування льодових арен, наприклад, санної траси, тому що це є важчі об'єкти інфраструктури, куди потрібні виключно спортсмени. Знаю від наших спортсменів, що будівництво санної траси – це приблизно 60 мільйонів євро.
Щодо гірських лиж, сноубордингу, то підйомники будуть стояти, системи осніження вони вже купили. Це буде заохочувати китайців займатися зимовими видами спорту і вони будуть відпочивати й використовуватимуть їх для розвитку активного туризму.
Зимові види спорту - це специфічна історія. Це великі затрати на інфраструктуру, це питання клімату. Як ці види спорту зараз розвиваються у світі?
В Україні ми маємо гірськолижний курорт Буковиця, там стоїть система осніження, ми працюємо з не дуже великими як для держави капіталовкладеннями. Ми працюємо 90-98 днів в році. Якщо брати Драгобрат і ці вищі гори, то можна працювати 8-9 місяців з системами осніження, але для цього треба державні програми і величезні капіталовкладення. Нам потрібно велике капітальне будівництво об'єктів інфраструктури як і льодових арен, так і санних трас. Гірськолижний курорт окупається близько 15-20 років, а санна траса це зовсім не про окупність.
Є амбітний план провести зимову Олімпіаду. Якщо, поки я буду живий, в Україні будуть Олімпійські ігри, я буду надщасливою людиною, тому що вся інфраструктура залишиться.
Одна з великих проблем умовного плану Олімпіади 2022 в Україні були саме гірські лижі. У нас немає перепаду висот в околицях Львова, де можна було б провести швидкісний спуск, можна було б провести тільки в Пилипці, на Боржаві. А для того, щоб провели його в Пилипці, то від Олімпійського селища до об'єкта змагань має бути не більше 60-70 хвилин подорожі. Це потрібно ще один швидкісний поїзд, а з Укрзалізницею це неможливо.
Яка ситуація з зимовими видами спорту в Україні?
Погана. Це дуже м'яко кажучи. Буду говорити про види спорту, до яких я дотичний, це гірські лижі, сноубординг. В нас немає нормальних дитячих шкіл та секцій, де можна виховувати спортсменів. В нас є приватні школи, ми ламаємо цю систему зараз в нашій школі "Бориславській сніжинці". Тренер хоче показати результат батькам, щоб далі дитина продовжувала займатись, а це означає відійти від основ техніки. Вчимо дітей неправильно стояти, кататись. Основа відставлена в сторону, а без фундаменту спортсмен не досягне високого рівня. Отже, перша проблема це - ДЮСШ, над чим ми й будемо працювати в цьому міжсезонні.
Друге питання у фінансуванні. Не може у нас бути хороших спортсменів, якщо фінансування виділяється тільки за 1-1,5 роки до Олімпійських ігор. Має бути фінансування чотирирічного циклу, де розплановано цикл не однієї Олімпіади, а двох-трьох, аби вивести спортсменів на топовий рівень. Ну і, звісно, - це кваліфікація наших тренерів. Вони не дуже охоче віддають свої гроші, аби підіймати свій рівень кваліфікації, а на державному рівні це не робиться.
Для вашого виду спорту, краще приватні школи чи ДЮСШ?
Якщо школа – це бізнес-проєкт, то це не спорт, це - туризм. Ми створили школу 6 років тому і займається гірськолижним спортом тут зараз понад 100 дітей. Ми вивели нашу школу в ТОП-6 з 18 команд в Україні. Школа працює як громадська організація і бізнес може підтримувати школу. Це кооперація бізнесу, хороших ідей і держави, тобто приватно-державне партнерство. Саме в такому випадку можливий результат.
Нещодавно відбувся етап гірськолижних змагань Karpatia OPEN в Буковиці. Розкажіть про змагання та саму локацію.
Ну щодо змагань, то ми очікували більше країн. Приїхали тільки Польща, Білорусь та Вірменія. Мали ще бути спортсмени з Чехії та Словаччини та спортсменки з Австралії, але їм не дозволили їхати в Україну у зв'язку з зовнішньою загрозою. Загалом змагання пройшли успішно, вони традиційні, проходять шостий рік поспіль і третій рік як Karpatia OPEN. Це декілька етапів в Карпатах, наступний етап відбудеться 8-9 березня в Польщі. В нас проходила дисципліна спеціальний слалом серед категорій U-12, U-14, U-16 і в Польщі буде проходити дисципліна слалом гігант серед цих же категорій. Змагання проходять під егідою Міжнародної федерації лижних видів спорту. Це популяризує регіон й дає змогу кооперуватись спортсменам.
А щодо локації, приїжджайте й дивіться. Це всього година від Львова. Але можна сказати, що Буковиця – комплекс для активного сімейного відпочинку. Є все спорядження на прокат, інструкторська школа, понад 35 інструкторів. Є три схили: 1 км, 850 метрів і третій новий – 1,400 метрів для новачків. Щодо учнів, то ширина траси дозволяє відділити місце для тренувань від траси для відпочивальників.
Зараз багато людей встають на лижі, тобто проводять відпочинок активно. Це може свідчити про те, що у цих видах спорту в майбутньому буде приріст дітей?
Те, що я бачу, то більше діти тягнуть батьків поїхати кататись, але можна сказати, що є приріст в зимових видах спорту. Головне, щоб ми не втратили той момент, коли діти переходять в дорослий спорт, це ж проблема, бо ми упускаємо молодь в середній ланці.
Скільки часу потрібно щоб пройти шлях від моменту, коли ти вперше встав на лижі, до підписання першого контракту?
Звісно, що є такі таланти, як Херман Майер, він в 16 років встав на лижі, в 17 років розбився на мотоциклі, його зібрали, в 18 років він знову встав на лижі і з 19,5 до 42 він був в топі швидкісних дисциплін. Всього три роки катаючись на лижах він вдягнув майку лідера на Кубку світу. А в середньому дітей ставлять з 3-4 років. Дитячий спорт закінчується коли тобі 15 і це вік, коли за необхідного рівню підготовки, спортсмен може поїхати на Олімпійські ігри.
Які взагалі бачення зимових видів спорту в Україні?
Оптимістичні, я б сказав. Залишились ті люди, які хочуть щось зробити в тій державі, які дійсно прагнуть покращувати результати, надіємось, що ми будемо знаходити кваліфікованих тренерів, працівників ДЮСШ, щоб це розвивати. Будемо тиснути на державу, аби вона все ж підтримувала зимові види спорту.
Лілія Брезгунова, Kamp-Sport
