Articles

Football

22.01.2024

РОМАН НИКОЛИШИН: «МІГ СТАТИ МИТНИКОМ, АЛЕ ФУТБОЛ ПЕРЕМІГ»


Він побував у багатьох клубах, але повернувся до рідного міста і став капітаном «Скали 1911». Вихованець стрийського футболу. Його першим тренером був Володимир Воробець.


Про все з 26-річним Романом Николишиним.


«СКАЛА 1911»


- У поточному сезоні стрийська «Скала 1911» виступає у Другій лізі. На канікули команда пішла займаючи п’яту сходинку турнірної таблиці. На такий результат розраховували?


- Перед сезоном у складі команди відбулося багато змін. Тренера награвали одних футболістів, а прийшли інші, тому трохи зайняло часу, щоб ми звикли один до одного. Щодо турнірного становища, то вважаю ми заслужено знаходимось у першій п’ятірці. Хоча в деяких матчах втратили необов’язкові очки.


- Які матчі міг би виділити?


- Це матч проти «Дружби» в гостях. Зіграли добре в плані організації і реалізували свій момент, який привів до перемоги 1:0. Хороші матчі були проти «Кудрівки», як в Стрию так і на виїзді. Ми двічі перемогли 4:3 та 2:1.



- Як «дербі» проти «Карпат-2»?


- Це справді були «дербі». Ніхто не хотів поступатися, але хочу віддати належне молодій карпатівській команді, яка зуміла нас двічі переграти. Відчувається, що в «Карпатах-2» добре поставлена робота. Команду тренує Роман Гнатів. Цього тренера добре знаю по роботі в Стрию.


- Ти капітан команди. Як почуваєшся в цій ролі на полі?


- Це додаткова мотивація, адже я народився в Стрию. Завжди хочеться допомагати команді і створювати хорошу атмосферу.


- Під час сезону відбулася зміна головного тренера. Чи вплинуло це на команду?


- Футболісти роблять свою роботу. А керівництво уже вирішує, щодо ротації. При Миколі Василишину ми здобули чотири перемоги в шести матчах. Для мене особисто була несподівана відставка. Нинішній наставник Михайло Басараб знає добре команду, адже тут не перший рік. Зараз ми працюємо багато над тактичними діями.


- Яке завдання ставило керівництво перед командою перед сезоном?


- Конкретного завдання не було. Але ми на кожну гру виходили, щоб перемагати і радувати своїх уболівальників. А вже по завершенню сезону будемо підводити підсумки чи все нам вдалося зробити.



ПРО КОМАНДУ, ЯКА ЗНИКЛА З ФУТБОЛЬНОЇ КАРТИ УКРАЇНИ


- У твоїй кар’єрі були виступи за команду «Балкани» із села Зоря. Як тебе туди занесло?


- Це був 2020 рік. Команда грала у Першій лізі і запрошення від Андрія Пархоменка стало кроком вперед у моїй кар’єрі, адже я перейшов з команди «Севлюш», яка грала в чемпіонаті Закарпаття і яку тренував Валентин Слюсар. Мені подобався тренувальний процес в «Балканах». У цьому колективі зіграв двадцять один матч. Діяв на позиції, як правого захисника так і центрального.


Сезон закінчили на 14-му місці, яке давало змогу вберегти місце у Першій лізі, однак за особистим проханням клубу команду було переведено до Другої ліги.



- Як і спогади залишились про цей колектив?


- В плані організації жодних проблем не було. Керівництво клубу чітко виконувало усі умови контракту. Колектив підібрався дружній.


- Хто сьогодні з «Балкан» продовжує свої виступи на хорошому рівні?


- Це Владислав Сидоренко, який грає за «Інгулець». Віктор Серденюк з командою «Шемрок Роверс» став чемпіоном Ірландії. Ігор Юречко зараз в «Дружбі» (Мирівка).


- З Валентином Полтавцем виходив на поле?


- Та ні. Він уже допомагав головному тренеру.



ПРО ЛЬВІВСЬКІ «КАРПАТИ» ТА «БУКОВИНУ»


- 2021 року ти залишаєш «Балкани» і переходиш в «Карпати», які були на той час аматорським колективом. Що спонукало до цього переходу?


- «Балкани» пропонували продовжити контракт, але я не поспішав. І коли зимою поїхав додому у відпустку, то отримав травму коліна. Довелося зробити операція, а далі відновлення. Часу на пошук команди не було і коли головний тренер Андрій Тлумак запропонував перейти в «Карпати», то звичайно дав згоду без вагань.


- Які були сподівання з «Карпатами»?


- Команда грала в чемпіонаті України серед аматорів. Як такого завдання не було на цей турнір, але у кожній грі намагалися показувати хорошу гру і перемагати. Усі хлопці хотіли себе проявити, бо знали, що далі «Карпати» гратимуть у Другій лізі. Тому не дивлячись на статус клубу тренування були щодня. Андрій Тлумак вижимав з нас максимум. Це тренер професіонал і я радий, що тренувався та грав під його керівництвом.


- Сезон 2021/2022 «Карпати» розпочали у Другій лізі, але тебе у цьому складі не було. У чому причина, що ти залишив команду?


- Була розмова з головним тренером, який дав зрозуміти, що шансів у мене мало грати в основному складі. Тоді на моїй позиції грав досвідчений Володимир Заставний. Вважаю час проведений в львівському став для мене хорошою футбольною школою.

Але без команди я не залишився, адже прийняв запрошення чернівецької «Буковини», яка грала в Другій лізі.


- Як потрапив до чернівецького клубу?


- Відомий футбольний фахівець Олександр Войтюк запропонував поїхати. От так і став футболістом «Буковини». Все складалося добре у цьому клубі. Під керівництвом Євгена Коваленка зіграв тринадцять матчів. І хто знає, як би усе склалося надалі, якби не війна.


- Пригадуєш матч проти «Карпат» у Чернівцях?


- Звичайно. Хороша була гра. Ніхто не хотів поступати, але львів’янам більше пощастило, адже при рахунку 1:1 зуміли забити переможний гол наприкінці гри. Відзначу, що рівень Другої ліги був дуже хороший – «Карпати», «ЛНЗ», «Діназ», «Епіцентр», «Лівий берег». Це команди, які показували пристойний рівень і мали хороший підбір гравців.



НАВЧАВСЯ В ІРПЕНІ


-Після закінчення школи, де продовжував навчатися?


- Поїхав до Ірпеня, де став студентом Університету державної фіскальної служби. Там же продовжував грати футбол за ВУЗ. Ми були срібними та бронзовими призерами чемпіонату України серед студентів. Тоді ж виник варіант поїхати у ФК «Луцьк». Ця команда грала в чемпіонаті України серед аматорів. Я дав згоду. Зіграв одну гру і команда припинила існування, але декількох гравців команди перевели в «Волинь». Ми тренувалися з першою та другою командою, але нас не могли заявити. Зі мною були Данило Безкоровайний, який зараз в «Кривбасі», Назар Нич відомий по виступам за ФК «Львів» та «ЛНЗ».


- Головним тренером був Віталій Кварцяний?


- Саме так. Пройшов хорошу життєву школу при ньому. Відчув, що таке бігова робота з навантаженням на собі (сміється). Тренування були не легкими.


- А де отримував ігрову практику?


- В чемпіонаті області за команду «Світязь» (Шацьк). Тоді зі мною був Назар Нич.


- Які твої сильні футбольні якості?


- Витривалість у мене доволі непогана. Про себе не люблю говорити, а тренери знають, за які якості мене брали в команди.



- Після завершення університету не хотів стати податківцем чи митником?


- Я навчався, щоб бути фахівцем на митниці, але футбол переміг.


Павло ПИЛИПЧУК

Others Articles