☰
15.06.2021
Головний тренер волочиського «Агробізнесу» Олександр Чижевський у розмові з кореспондентом Kamp-Sport підcумував виступи своїх підопічних у сезоні-2020/2021 та повідомив про кадрові зміни у складі команди. Але спершу Олександр Арсенійович поділився своїми враженнями від поєдинку збірної України проти національної команди Нідерландів на Євро-2020 та оцінив перспективи «синьо-жовтих» на континентальному форумі.
– Ми самі подарували перемогу нідерландцям. Коли говорити про гру загалом, то на мою думку, ми майже ні в чому не поступалися господарям поля. А в деяких компонентах футболу навіть переважали суперника. Зокрема, в бажанні та морально-вольових якостях наша команда мала перевагу. Відігратися з рахунку 0:2 – це дорогого вартує. А коли зважити на статус поєдинку, силу суперника і той факт, що ми грали на чужому полі, то це в рази збільшує повагу до наших гравців. Тому дуже прикро, що пропустили третій гол, який фактично привезли самі собі. Адже якби Бущан просто вибив м'яч подалі від воріт чи в аут, а не намагався його зберегти, то все було б нормально. А так вийшло, що його неправильне рішення та наступні помилки наших гравців в обороні дозволили Нідерландам вирвати перемогу.
СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПІДТРИМАЙ НАС ПІДПИСКОЮ НА FACEBOOK, INSTAGRAM ТА YOUTUBE.
– Але ж господарі й у першому таймі та й загалом більшу частину матчу володіли ігровою перевагою…
– До цього ми були готові ще до стартового свистка арбітра. У нідерландців, як відомо, одна з найкращих футбольних шкіл не тільки в Європі, а й у світі. Їхні гравці дуже добре тримають м'яч, завжди намагаються грати в атакувальний футбол, тиснути на суперника – тобто діяти першим номером, з позиції сили. Так, у них ще до перерви були хороші моменти, але відмінно у рамці діяв Бущан. Однак треба віддати належне й команді Андрія Шевченка, в якої не все виходило у передній лінії, але футболісти не опустили рук ні після першого, ні після другого пропущеного м'яча. Ну а два голи якнайкраще засвідчили, що збірна України також вміє грати в атаці та що в нашій команді є класні виконавці. Але чи не головною особливістю футболу на такому рівні, як Євро, є те, що тут суперники не пробачають найменшої помилки, тож результат гри може визначити будь-яка дрібничка. От і вийшло, що одне хибне рішення в кінцівці поєдинку перекреслило усе, чого команда досягала упродовж гри. Однак трагедії з цієї поразки робити не треба – це ж тільки початок турніру.
– Так, але тепер, аби не залежати від когось, нам необхідно перемагати у двох наступних поєдинках.
– Звичайно, хоча для другого місця може вистачити й чотирьох, а при певних розкладах, й трьох очок. Та звісно, що і на Північну Македонію, і на Австрію наша команда повинна виходити на поле лише з думками про виграш. Головне, гра з Нідерландами засвідчила, що збірна України в належній ігровій формі – команда готова показувати якісний футбол і перемагати. Немає ніяких сумнівів, що ця поразка на старті групового етапу ні в якому разі не надломила віру хлопців у своїх силах. Навпаки, думаю, вона її тільки зміцнила. Адже далеко не кожен здатен в поєдинку проти такого сильного суперника, як збірна Нідерландів та ще й на її полі за шаленої підтримки вболівальників, двічі пропустити та знайти в собі сили, щоб відігратися. Ще раз наголошу, ми самі віддали три очка нідерландцям.
– А як далеко, на вашу думку, збірна України може пройти на Євро-2020?
– До початку чемпіонату Європи я не сумнівався, що ми вийдемо у плей-оф. А після цієї гри, попри поразку, я ще більше вірю, що ми обов'язково вийдемо з групи та гратимемо у матчах на виліт. А як далеко пройдемо? Подивимося. Адже зараз зовсім слабких команд у Європі немає, тим більше це ж не відбірковий етап, а фінальна частина континентального чемпіонату. Ми на цьому Євро вже бачили, як Данія два тайми сиділа на воротах Фінляндії, а в підсумку програла 0:1. При цьому фіни, коли не помиляюсь, більше жодного удару по воротах данців не нанесли. Але я вірю в нашу нинішню збірну України – в команді підібралася ціла низка хороших футболістів. Тож коли, як не зараз, їм доводити і грою, і, що найважливіше, результатом свою спроможність вигравати на найвищому рівні.
– Напередодні старту збірної України на Євро-2020 ваш «Агробізнес» зіграв останній матч Першої ліги. Як оціните виступ своєї команди в сезоні?
– У футболі все оцінюється за результатами наприкінці. Перед «Агробізнесом» стояло завдання вийти у Прем'єр-лігу. Але ми з цим завданням не впоралися. Якби виграли в останній грі у «Миколаєва», то як і рік тому, посіли б четверте місце. Але гра закінчилася внічию 1:1, тож ми п'яті, а миколаївці – четверті. Втім, це не важливо – в УПЛ підіймаються лише перші три команди. Виходить, завдання ми не виконали, а значить оцінка за сезон незадовільна. Але я, як і керівництво клубу, не посипаємо голову попелом. Необхідно і в негативному результаті знаходити позитивні моменти. Ми побачили, що у нас не так, над чим необхідно працювати та що виправити, аби зрештою виконати завдання підвищення в класі.
– То що ж не дозволило «Агробізнесу» пробитися в елітний дивізіон українського чемпіонату?
– Сезон ми розпочали не найкраще, але серія з семи перемог наприкінці першої частини сезону дозволила нам піти на зимові канікули в статусі лідера. Вдало для нас розпочалася й весна – ми продовжили свою виграшну серію в чемпіонаті та ще й обіграли «Шахтар» у чвертьфіналі Кубку України. В той момент, здається, усі вважали, що «Агробізнес» вже в УПЛ. Але в нас почалися проблеми. Так, ми не програвали, але й не вигравали – серія з чотирьох нічиїх поспіль призвела до втрати восьми очок і ми опустилися вниз у турнірній таблиці. Чому перестали вигравати? Все банально просто – у кубковій грі з «Шахтарем» у нас отримав важку травму головний нападник Сергій Петров. Йому зробили операцію і ми його втратили до кінця сезону. На жаль, рівноцінної заміни ми Сергію не знайшли. Звідси й усі наші біди: ніби граємо непогано, створюємо моменти, а забити не можемо… Втім, шанс зачепитися за третє, прохідне місце в УПЛ, у нас залишався майже до самого кінця чемпіонату. Але домашня поразка від «ВПК-Агро» у 28-му турі практично їх звела нанівець.
– «Верес», «Чорноморець» і «Металіст 1925» заслужили путівки в Прем'єр-лігу?
– Раз вони посіли місця з першого по третє – значить так, заслужили. Інше питання, що про свої наміри підвищитися в класі вголос заявляли шість-сім клубів. Кожен з них робив усе, аби виконати завдання на сезон. Але ж путівок розігрували тільки три…
– Ви працюєте в Першій лізі другий сезон. Як загалом оцінюєте рівень другого ешелону вітчизняного футболу?
– Зараз Перша ліга цікавіша, ніж УПЛ. На відміну від еліти, тут практично неможливо передбачити результат того чи іншого поєдинку. Той таки, згаданий мною матч «Агробізнесу» проти «ВПК-Агро» є найкращим свідченням цього. Нам перемога була необхідна, немов ковток повітря. І саме ми вже на першій хвилині відкрили рахунок. Суперникам, на відміну від нас, вже фактично нічого не було потрібно. Але вони грали з такою самовіддачею, ніби це вирішальна гра сезону. Ну а чим все закінчилося, ви знаєте. А візьміть останній тур. «Кремінь», що уже вилетів у Другу лігу, приїздить в гості до «Альянсу», який в разі перемоги може стати четвертим, як мінімум проб'ється в першу п'ятірку. Здавалося, в цій грі усе зрозуміло. Та ні – «Кремінь» дає бій, відкриває рахунок і зрештою все завершується нічиєю (1:1), а «Альянс» так і залишається шостим… І таких несподіваних результатів у кожному турі було по кілька.
– А коли говорити про рівень гри команд Першої ліги, до УПЛ їм ще далеко?
– Думаю, в Прем'єр-лізі перші п'ять-шість клубів помітно переважають всі інші команди – і з УПЛ, і з Першої ліги. А от грати проти клубів з нижньої частини турнірної таблиці елітного дивізіону майже половині першолігових команд цілком до снаги. Але в цьому питанні не лише в українському футболу, а й загалом у світовому, все залежить від фінансування. Якщо воно на належному рівні та стабільне, то тренер може формувати команду і готувати її для виконання серйозних завдань з великою ймовірністю, що на фініші дасть потрібний результат. Коли ж фінансування таке собі, то й очікування, швидше за все, так і залишаться тільки мріями.
– На останок скажіть, чи відомо вже щось про кадрові зміни в «Агробізнесі» і коли розпочнете підготовку до нового сезону?
– Точно можу сказати, хто залишає «Агробізнес». Це шестеро гравців: захисники Владислав Шаповал та Артем Ярмоленко, півзахисники Сергій Косовський, Іван Гливий і Євгеній Немтінов та нападник Артем Дудік. А от про новачків нічого конкретно сказати не можу. Звісно, що у нас є список гравців, яких ми хочемо бачити у своїй команді, але це все буде вирішуватися уже в ході підготовки до нового чемпіонату. З відпустки команда повертається в останній декаді червня – з 25-го числа розпочинаємо тренувальний збір, а старт чемпіонату рівно за місяць, 25-го липня.
Іван Дупнак, Kamp-Sport
