☰
28.12.2023
Він побував у декількох футбольних академіях та відчув різницю між аматорським та професійним футболом. Наш співрозмовник, 21-річний футболіст ФК «Агробізнес» Даниїл Волков.
Про «Агробізнес»
- Запрошення до Волочиська було для тебе несподіваним?
- Мабуть, що так. Я грав за «Скалу 1911» на турнірі Ернеста Юста, де ми стали переможцями. Потім був обласний чемпіонат та виступи в аматорському чемпіонаті України, де я забив п’ять м’ячів. За Стрий намагався на усі сто відсотків віддаватися у кожній грі і мабуть це сподобалось Олександрові Чижевському. І коли він запропонував перейти в «Агробізнес», то я не вагався і дав згоду. Знаю, що він був на наших матчах, тому в «Агробізнесі» не лише я зі «Скали 1911» опинився, а ще Віталій Теплий та Назар Грицак.
- Перехід з аматорів до Першої ліги дався легко?
- Швидко звик. Я вже мав досвід виступів у Другій лізі. А так, як у нас повністю новий колектив, то проблем з адаптацією не було.
- Перед початком сезону 2023/2024 футбольні фахівці не особливо вірили у ваш колектив, адже збирався він по крупинкам з аматорів.
-У нас справді немає футболістів, які пограли на високому рівні, тому стали командою несподіванкою. Я би сказав, що в нас рівний склад, який намагається виконувати ті завдання на гру, які ставить тренерський штаб. Не завжди усе виходило, але намагалися у кожній грі грати на перемогу. І те, що ми завершили першу половину чемпіонату на третьому місці вважаю заслужено.
- Проти яких клубів було найважче діяти?
-Однозначно лідером групи були «Карпати» у яких і склад хороший, і гра вражала. Хороші враження по грі справили гравці «Епіцентру». З цим колективом ми двічі зіграли у нічию, але ці ігри були дуже хороші по змісту. Можу виділи тернопільську «Ниву» - це команда з непоступливим характером.
- На твою думку – перша п’ятірка команд вашої групи заслужено посіла свої місця?
- Мабуть, що так. Хоча знову ж таки, відмітив би тернопільську «Ниву», а також «Буковину», які показували хорошу гру, але опинилися поза завітною п’ятіркою.
- Що можеш сказати про тренувальний процес Олександра Чижевського?
- Безперечно саме прізвище нашого головного тренера говорить само за себе, адже він був відомим футболістом, який зіграв чотириста матчів у вищій лізі України і на тренерському містку має хороший досвід. Для мене його тренування цікаві, адже багато роботи приділяється з м’ячем. Ми граємо у футбол, де багато коротких та середніх передач і не б’ємо куди попало. Головний тренер вимагає від нас ігрової думки.
-У попередніх клубах ти грав у середині поля, а в «Агробізнесі» Олександр Чижевський бачить тебе на вістрі атаки. Уже звик до нової позиції?
- Перед сезоном головний тренер запитав мене, чи я колись грав нападника. Спочатку незвично для мене було, адже я ніколи не грав на вістрі атаки. Але у нас така схема, що я можу по ходу гри опускатися до «опорників». Я більше звик бути з м’ячем, давати передачі, а тут треба самому реалізовувати моменти. Але тренеру видніше, де мене краще використовувати.
- Проти, яких оборонців найважче було грати?
- Дуже складно було у грі з «Карпатами». Там досвідчені гравці оборони, який мають великий досвід. Постійно були на нозі, не давали спокійно дихнути…Але це хороший досвід, який впевнений мені знадобиться у подальшому. З іншими клубами такої складності не відчував.
- На твоєму рахунку два забитих м’ячі і обидва у ворота «Металіста». Які емоції тебе переповнювали, коли забивав дебютний м’яч?
- У Волочиську ми поступалися 0:1. Потім Віталій Равлик зрівняв. Я забив другий м’яч, а Роман Толочко третій. Звичайно приємно було забити дебютний гол за «Агробізнес» у Першій лізі. Емоції? Та радість, а емоції завжди переповнювали, як в аматорах забивав чи в Другій лізі. Але зрозуміло, що статус забитого м’яча зовсім інший (сміється). Насправді, для мене головне, щоб перемагала команда.
- Ти згадав за Віталія Равлика. Як команда сприйняла його перехід в ході чемпіонату до «Карпат»?
- Спочатку трохи були шоковані, адже це дуже швидко відбулося. Та насправді усі побажали Віталію удачі і поставились з розуміння до його переходу. Олександр Чижевський нам наголошує, що ми усі маємо шанс потрапити до хорошого клубу, якщо будемо демонструвати належну гру.
Про перебування в «Карпатах» та «Мункачі»
- Ти стояв біля витоків львівських «Карпат». Які враження залишились від перебування в команді?
- До «Карпат» перебрався в 2021 році. До цього грав за молодіжні команди «Волині» та «Руху». Мені хотілося, як найшвидше грати на дорослому рівні. З професійної ліги не було запрошень. Натомість зателефонував головний тренер «Карпат» Андрій Тлумак і запропонував грали в чемпіонаті України серед аматорів. Я дав згоду, адже знав цього тренера по роботі у Луцьку.
Якщо проаналізувати той період, то він був досить продуктивним для мене. За три місяці перебування в «Карпатах» я подорослішав і отримав неоцінимий досвід.
- Хто був лідером аматорських «Карпат»?
- Для мене таким на полі був Костянтин Деревльов. Він мав хороший досвід на професійному рівні. Багато забивав за «Карпати» в аматорах. Також би відзначив воротаря Максима Кучинського. Від нього йшла впевненість, яка передавалася гравцям.
- У чому причина, що ти не залишився у команді, адже проводив на полі багато часу?
- Насправді я розумів, що «Карпати» це серйозний проект і не проти був залишитись, але в тренера було, мабуть інше бачення, адже команда готувалася до виступів у Другій лізі. Та в мене жодних образ на головного тренера, а навпаки я вдячний за той період, що тренувався під його керівництвом.
- Але в Другій лізі в сезоні 2021/2022 ти все ж таки опинився?
- В «Мункач» мене запросив Віталій Шумський. Там був створений новий колектив на базі академії «Мункача». Усі молоді та амбітні хлопці там зібралися і ми показували хорошу гру. Слід відзначити, що тоді Друга ліга була хороша. Мабуть, команд шість, які могли претендували на підвищення у класі. Нажаль цей чемпіонат не закінчився…
- Які були перспективи цієї команди?
- Думаю могли бути п’яті або шості. Середній вік нашої команди був дев’ятнадцять років і у багатьох хлопців була хороша перспектива.
- Гру проти «Карпат» у Львові пам’ятаєш?
- Звичайно. Емоції переповнювали мене. Хотів доказати собі, що можу показувати хорошу гру і звичайно, показатися Андрію Тлумаку, як футболіст з тої причини, що міг грати за «Карпати». Ми добре провели матч, але поступилися мінімально після, того як Денис Кожанов реалізував пенальті. Тоді на стадіоні була чудова атмосфера, адже після короновірусу уже почали пускати уболівальників.
- Твоїми тренерами були екс-гравці «Карпати»: Андрій Тлумак в «Карпатах», Віталій Шумський в «Мункачі», Анатолій Петрик в Стрию, а тепер Олександр Чижевський в «Агробізнесі». Що міг би в них виділити?
- У всіх них команди з бійцівським характером.
Про «Скалу-1911», дитячий футбол...
- Як виник варіант зі «Скалою 1911»?
- Після того, як розпочалася війна про футбол взагалі ніхто не думав... Я перебував в Моршині. Через певний час почав навідуватись до Стрия і з хлопцями потрохи тренувалися. Тренер команди Анатолій Петрик запропонував грати за «Скалу 1911» і я дав згоду. На початку 2023 року мав наміри перейти в одну з професійних команд, але не було конкретики і старший брат Едуард, який є футзалістом, порадив щоб я залишався в Стрию і грав в чемпіонаті серед аматорських команд.
-Як починався твій футбольний шлях?
- Перші кроки робив у рідному Енергодарі. Це був футзал. Взагалі до чотирнадцяти років я грав лише у футзал. Потім були виступи на турнірі «Шкіряний м’яч» і мене запросили на перегляд в академію «Дніпра». Все пройшло успішно, але там не залишився і подалися до Запоріжжя. Мого брата запросили в «Металург» і я поїхав до нього. У Запоріжжі був не простий для мене період, адже я звикав до великого футболу, багато намагався вчитися. Через рік мого брата запросили в академію «Скали» в Моршин і відповідно я поїхав «прицепом» теж (сміється). Справа в тому, що туди переїхав тренер «Металурга» Олег Лутков. Так, починаючи з дев’ятого класу я розпочав тренуватися в «Скалі».
Брат на два роки старший від мене. У великому футболі в нього не склалося і він перейшов у футзал, де здобув хороших успіхи і навіть грав у єврокубках. Також запрошувався до юнацької збірної України. Зараз він у команді першої ліги в Черкасах. Я ж після закінчення академії потрапив до молодіжного складу луцької «Волині», яку тренував Руслан Мостовий...
Павло Пилипчук
