☰
23.10.2022
Яким може запам'ятатися керівництво Володимира Бринзака на чолі Федерації біатлону України? Так, останні два роки можна списати на пандемію та зменшене фінансування, на війну, яка фактично зупинила на кілька місяців не лише спорт, а й назавжди змінила все в Україні. Навіть за таких умов скандали довкола виїзду натуралізованих біатлоністок-росіянок набули розголосу.
Втім, і раніше Володимир Бринзак в інтерв'ю говорив доволі провокативні та неоднозначні речі. Зокрема у розмовах з TRIBUNA.COM напередодні сезону 2019/20 та з ГЛАВКОМ вже після його завершення, у травні 2020 року.
"Треба свідомість чиновників міняти...", - розпочинає думку Володимир Бринзак, кажучи про проблеми бюрократії та підходів до розв'язання проблем в Україні. А завершує ось так: "Зараз мільйони патронів лежать на складах міністерства оборони – тих, що підходять до наших гвинтівок, а такої зброї в армії вже навіть немає. Та їх однаково знищують, бо в них така постанова, і неможливо розв’язати бюрократичні проблеми. А за пляшку – без проблем. Наш тренер йде, дає прапорщику коньяк і отримує назад ящик патронів. А потім спалюють склади, щоб списати все це майно. У нас така держава". Фактично Володимир Бринзак визнає, що потрібні зусилля заради змін, але почати з себе - ні, дякую.
"Наразі там уже зробили опалення, ремонт, лазню, їдальню", - говорив Бринзак про базу в Тернополі. "Свого часу приїхав у Суми, коли областю керував Володимир Щербань. Пояснив йому, що біатлон в області популярний. Спортсмени успішні, але база проблемна – немає тепла, газу. Поїхали, подивилися, а через три місяці був і газ, і євроремонт, поставили бойлери, котли. Звідки виділялися кошти – не знаю", - вже історія про Суми. "Чому я вклав 100 тисяч доларів в чернігівську базу? Коли приїхав і побачив, що діти в кімнаті готують їжу, поруч сушиться білизна, нари двоярусні, щілини величезні у вікнах. І це в Чернігові, в одному з найсильніших біатлонних районів України. Виклав 100 тисяч з власної кишені, хоча база чужа – зробили ремонт в кімнатах, бойлери, душ, столову. Але ж я один не можу закрити по всіх областях такі об’єкти", - долучаємо історію про Чернігів.
Що в цьому такого, запитаєте ви? Виходить, що президент федерації за 24 роки на посаді дізнався про чимало проблем, але, замість того, аби напрацювати систему, яка б дозволяла вирішувати питання, а не затикати дири власними фінансами та одноразовою допомогою.
Втім, проблеми стосуються не лише технічної частини. Весь цей час українці оговтувалися від періоду радянської окупації, а президент Федерації біатлону активно порівнював нас із росіянами, період незалежності - з часами СРСР. "Якщо ти поганий менеджер, якщо в тебе немає можливостей та зв’язків. Але зв’язки не корумповані, а цивілізовані, щоб тебе поважали за твою роботу. Не можу відійти від справ поки що, тому що не хочу, щоб федерація біатлону завалилася так само як це зробили в інших видах спорту. Я стараюся зробити систему, яка б запрацювала і без мене. Тільки трохи її підтримувати", - ці слова так добре звучать, але не означають нічого. Просто уявіть, що в будь-якій сфері працює менеджер, який на 21 році роботи заявляє, що все ще будує ефективну систему, а без нього все завалиться. Чи мав він право допрацювати до цього терміну? Питання риторичне.
І наостанок. У лютому збір у Сянках покинули Бех, Москаленко та Абрамова. Всі - росіянки. А ось цитата про дівчат напередодні сезону 2019/20:
Володимир Бринзак бере за приклад не країни, де активно розвивається біатлон і які демонструють високі результати: Норвегію, Францію, Німеччину, Швецію. Це більше схоже на залишки радянщини, з її нормативами, з орієнтацією на росіян та байдужістю до справ в своїй структурі. Куди ж може довести такий принцип керування, де демократія практично відсутня, а позитивний досвід інших країн ігнорується?
