☰
29.06.2026
Українська біатлоністка Лілія Стеблина разом з іншими представницями збірної України готується до нового сезону. Після непростої зими, емоційного завершення сезону та перших літніх зборів спортсменка розповіла про перезавантаження, роботу під керівництвом нової старшої тренерки жіночої збірної Оксани Хвостенко, висновки з минулих стартів і цілі на майбутнє.
«Після сезону було бажання видихнути, щоб не вигоріти»
- Ліліє, вже активно триває підготовка до нового сезону. З яким настроєм увійшли в це міжсезоння — більше з бажанням перезавантажитися чи з відчуттям, що хочеться якнайшвидше повернутися до роботи?
Не знаю, чи погодяться всі мої колеги, але під кінець сезону приходить виснаження — і фізичне, і емоційне. Тому після його завершення було бажання видихнути, переключитися, щоб не вигоріти.
- Після завершення сезону спортсменам часто потрібен час не лише фізично відпочити, а й психологічно «відпустити» зиму. Наскільки вам вдалося це зробити?
Часом деякі поразки ще довго не дають спокою. Я можу багато разів прокручувати все в голові — інколи доти, доки не знайду всі можливі помилки та шляхи їх вирішення.
Але я вдячна, що маю сім’ю та близьких людей, які своєю повноцінною присутністю допомогли змістити центр уваги на життя. Просто жити, нікуди не поспішаючи, поруч із важливими для мене людьми.
«На першому зборі спокійно входили в робочий режим»
- Розкажіть, як минули збори в Обертілліаху. На чому робили головні акценти?
Зважаючи на те, що це був перший збір нового сезону, ще й у середньогір’ї, ми спокійно входили в режим зборів.
Було більше холостого тренажу, більше роботи над усіма важливими аспектами стрільби. Тренування були менш інтенсивними, але водночас іноді тривалішими, ніж зазвичай. І, звісно, куди ж без силової підготовки — як загальної, так і спеціальної.
- Чи є влітку якісь конкретні показники, за якими ви розумієте: «Так, я рухаюся в правильному напрямку»?
Мабуть, це більше внутрішні відчуття та суб’єктивні оцінки. Наприклад, сон, самопочуття, наявність певної стабільності. Але я все ж сказала б, що це сукупність багатьох факторів.
- Порівняно з минулим сезоном, чи сильно відрізняється програма тренувань?
Поки що важко сказати, адже перший тренувальний збір сезону зазвичай не має якоїсь надто специфічної роботи. Але певні відмінності все ж можна помітити. А далі побачимо.
Фото: Дмитро Євенко
- Жіноча збірна України розпочала підготовку під керівництвом нової старшої тренерки Оксани Хвостенко. Які ваші враження від співпраці? Чи відчули значні зміни в порівнянні з минулими сезонами?
Звісно, різниця є. Як мінімум тому, що це різні команди, різні люди – як у тренерському штабі, так і серед спортсменок. Але зараз усе нормально. Сподіваюся, так буде й надалі.
«Треба бути готовою, що в будь-який момент усе може піти шкереберть»
- Хочеться ще трохи згадати минулий сезон. Які головні підсумки вдалося зробити після його завершення?
Головний висновок — у будь-який момент усе може піти шкереберть (усміхається). І до цього потрібно бути готовою, особливо психологічно.
Якими б невдалими чи поганими не були гонки вчора, сьогодні треба бути зосередженою і готовою працювати на 100%. Виходити на старт і працювати від перших до останніх метрів.
Ніколи не буде легко, і не варто очікувати манни небесної. Але потрібно бути не лише вимогливою до себе, а й уміти себе похвалити за успіхи. Бо сварити себе в мене виходить добре (сміється).
- Ви почали сезон із топ-20 на Кубку IBU в Обертілліаху. Наскільки важливим був той результат для впевненості на старті зими?
Ой, це був класний спринт і класний початок сезону. Результат, скажу чесно, перевершив очікування.
Такі гонки, як та, ніби нагадують: я все ж можу, і можу більше, ніж сама думаю. Вони дають мені додаткову наснагу — я б навіть сказала резервну. У моменти невдач такі старти стають поштовхом і натхненням не здаватися.
Фото: Дмитро Євенко
«Персьют у Лейк-Плесіді був променем сонця серед ночі»
- Також хочеться згадати ще один старт. У Лейк-Плесіді ви провели кілька помітних гонок, зокрема відіграли 22 позиції в персьюті. Які були враження від цих стартів і чи задоволені їхнім підсумком?
Це були складні два останні етапи, особливо емоційно. Місцями я була в обіймах відчаю, але вдячна, що була не сама.
Де б я не була, найдорожчі люди завжди поруч. Навіть якщо ми на різних континентах і в різних часових поясах. Тому в мене не було вибору — треба було боротися всупереч власним невдачам і поганим результатам. І водночас завдяки вірі рідних та усвідомленню, що я здатна виступити добре.
У гонці переслідування мною найбільше керував сором бути закритою на коло. Я усвідомлювала, що це дуже ймовірно, адже стартувала 55-ю. Але ця глибинна віра в краще не давала мені здатися.
Я вдячна собі за ту гонку. І всьому тренерському штабу, сервіс-бригаді. Це був промінь сонця серед ночі.
biathlon.com.ua/Pavlo Zarovetskiy
«Хочу якомога більше потраплянь у перші десятки і якомога більше нулів»
- Можливо, ви вже визначили для себе попередні цілі на наступний сезон?
За рік нічого не змінилося. Я хочу стабільності.
Стабільності в результатах — у достойних результатах. Стабільності в стрільбі — у хорошій стрільбі. Стабільності в лижному ході — конкурентному зі світовими лідерами.
Я бажаю собі якомога більше потраплянь у перші десятки, якомога більше нулів, якомога швидшого бігу та найшвидших лиж.
Kamp-Sport
