☰
09.09.2023
Фото: Дмитро Євенко
На літньому чемпіонаті світу-2023 з біатлону, який проходив наприкінці серпня у Словаччині, збірна України завоювала найбільшу кількість нагород – одинадцять. Одну з двох золотих медалей української команди на світовій першості здобув Тарас Лесюк. 27-річний спортсмен з Івано-Франківщини став переможцем у чоловічому масстарті. Лесюк відпрацював на стрільбі без промахів та випередив найближчого переслідувача з Молдови на 8.6 секунд.
В інтерв’ю Kamp-Sport Тарас Лесюк поділився враженнями від перемоги у масстарті на літньому ЧС, розповів про конкуренцію на турнірі, амбіції на сезон та чимало іншого.
Тарасе, наскільки важливим етапом в передсезонній підготовці був літній чемпіонат світу?
Для нас цей чемпіонат дозволяє не забувати відчуття змагального процесу. Як не як, але емоції від турнірів з часом забуваються при одній лише підготовці. Тому ми беремо участь у літньому чемпіонаті світу, аби не забувати ці емоції. Взимку потім буде легше втягуватись у сезон та змагальний період.
Конкуренція на літньому чемпіонаті світу більше схожа до конкуренції на кубку IBU чи кубку світу?
Важко порівняти, чесно кажучи. Можна сказати, що схожа до кубку IBU. На літньому чемпіонаті світу також беруть участь топові спортсмени. Були кращі біатлоністи зі Швеції, з Латвії був Расторгуєвс, з Литви та інших країн брали участь спортсмени, які займали високі місця на Кубку світу. Тому конкуренція теж дуже висока. Ті самі польська та естонська команди були досить добре готові до турніру, вони в чудовій формі приїхали на цей чемпіонат світу.
Чому багато країн ігнорують літній чемпіонат світу, не виставляючи найсильніший склад?
Можливо, в них є спеціальна програма підготовки, до якої не входить літній чемпіонат світу, і вони зосереджуються на інших змаганнях. У багатьох сильних у біатлоні країнах є низка внутрішніх змагань. Популярні також влітку різні фестивалі. Наприклад, City Biathlon у Німеччині, Blink у Норвегії. Вони вважаються найбільш престижними, тому туди запрошують багато топових біатлоністів. Через це такі спортсмени, мабуть, не мають потім сил змагатись на літньому ЧС.
Тобто Україна бере участь у літньому чемпіонаті світу насамперед для змагального досвіду?
Так, дуже важливим для нас є цей досвід. Спортсменам необхідно не забувати тих змагальних емоцій, ми маємо відчувати час від часу мандраж. І, звичайно, кожен буде мати досвід. Тренування – це добре, але гонку вони жодним чином не можуть замінити.
Чи можеш назвати свою теперішню форму близькою до оптимальної? Які аспекти, за підсумками виступів на літньому чемпіонаті світу потрібно ще підтягувати найбільше до початку сезону?
Щодо моєї форми, то зараз вона доволі хороша. Звичайно, не ідеальна, оскільки на ЧС мені не було так легко, як би хотілося. Деколи почувалось важко на трасі, тому форма не є з кращих. Разом із тренером зробили аналіз, було видно, що ще є над чим працювати. Особливо на трасі є моменти, які варто допрацьовувати. У тих же стрільбі, в роботі на рубіжі так само. Фізичну складову, на мою думку, теж потрібно покращити. Загалом чемпіонат світу показав, що є чимало моментів, які можна вдосконалити до початку сезону.
У мас-старті на на літньому ЧС ти став чемпіоном, що є класним результатом. Які сподівання на сезон? Чи стане Тарас Лесюк одним із лідерів команди?
Про лідерство, мабуть, ще рано говорити (сміється). У нас дуже конкурентна команда, в якій абсолютно кожний може виступати на високому рівні. Якщо сьогодні хтось один показав хороший результат, то завтра хтось інший може краще показати себе. Можу сказати точно, що гонка в мас-старті на літньому ЧС дала мені сильну мотивацію і більше віри в себе. Зрозумів, що можна боротися й перемагати, а також стріляти «в нуль». Змагання справді зарядили мене хорошими емоціями та вмотивували на хороший сезон.
Якщо говорити про мої сподівання чи амбіції на сезон, то вони, певна річ, завжди найвищі. Але все-таки головне просто виконувати ту роботу, яку я вмію і яку вже сотні разів повторював. Головне робити це все якісно, не зливаючи якийсь рубіж чи постріл та не жаліючи себе на трасі. Важливо також проходити правильно всі дистанції, розподіляти свої сили і добре діяти тактично. Моє завдання – розумно і грамотно проходити від гонки до гонки. Якщо робитиму все правильно, то з’явиться і результат.
Чи помітні зміни у фінансуванні за президента Івана Крулька, у порівнянні з президентством Володимира Бринзака? Чи є ще якісь видимі зміни?
Скажу чесно, що особливих змін я не бачу. На собі чи на команді не дуже відчув, що щось покращилось або змінилось. Усе як було, так і є. Можливо, найближчим часом і відбудуться якісь зміни. Побачимо.
Деякі види спорту повертають росіян до виступів. Чи чув про такі розмови в біатлоні та що вдається робити, аби цього не допускати?
Я знаю, що Міжнародна федерація біатлону виключила росіян і білорусів з членства. Тобто зараз вони жодного відношення до біатлону не мають. Наразі їх повністю відсторонили від будь-яких змагань і в світі російські та білоруські біатлоністи ніде не можуть виступати без будь-яких умов. Хочеться, звичайно, щоб це відсторонення надалі залишалось у силі.
Поговоримо про стадіон в Буковелі. Чи ведуться там зараз якісь роботи та чи можна зараз взагалі бодай якийсь етап підготовки проводити в Україні?
Був у Буковелі приблизно місяць тому між зборами. Тренувався там і ніяких робіт я не помітив. Все як було, так і стоїть до сьогодні. Нічого не змінюється та не будується. Чи можна там тренуватись? Теоретично так. Але для національної команди варто було б там дещо доробити. Необхідний стадіон. А для молодого покоління, вважаю, там можна проводити збори.
Практично основною базою біатлоністів в Україні була біатлонна база в Чернігові. Від початку війни вона була практично знищена. Чи є зараз якась повноцінна заміна цьому стадіону? Де зараз мають тренуватися молодь та юніори, щоб виростити гідну заміну сьогоднішній національній збірній?
Молодь наразі тренується на місцях у своїх регіонах, де є спортивні школи. Для того, аби молоде покоління розвивалось, потрібні насамперед хороші умови в їхніх містах. Тренуються в нас у Новояворівську у Львівській області, Тернополі, в Сумах також є база. У Чернігові, на жаль, знищена інфраструктура, але там щоправда ще навіть тренуються, хоч не знаю як. Є також база в Сянках на Львівщині, де буде проходити чемпіонат України. Це дуже хороша база, де збірна проводила свій перший збір у сезоні. Там є стадіон, добрі умови проживання і все підлаштовано для спортсменів. На сьогодні це найкраща база в Україні, але вона не є біатлонною. Це база для паралімпійців.
Де ти зазвичай тренуєшся зараз?
Збори зазвичай проходять за кордоном. У перервах між з ними тренуюсь в себе в Івано-Франківській області. Іноді приїжджаю до Буковелю. Працюю також в домашніх умовах. Якщо говорити про збори, то другий у нас відбувався в Німеччині, пізніше в Італії. Після чемпіонату світу ми приїхали до Австрії. Заключний збір перед зимою буде в Німеччині в Оберхофі.
Світлини Дмитра Євенка
Олег Нападій, Kamp-Sport
