☰
24.04.2024
У сезоні 2023/24 18-річна біатлоністка Тетяна Тарасюк дебютувала на міжнародних стартах, взявши участь у етапах юніорського Кубка IBU, а також юніорських чемпіонатах Європи та світу. У інтерв’ю журналісту Kamp-Sport спортсменка розповіла про приклади для неї в Україні та у світі, як на її тренувальний процес впливає конкуренція з сестрою та які цілі ставить перед собою на наступний сезон.
Тетяно, розкажи: як ти потрапила у біатлон?
Зараз мені повних 18 років, а в біатлон потрапила десь коли мені було 12 з половиною. Як це сталось? Мої батьки – тренери, а в час, коли я починала займатись, свою тренерську діяльність, після тривалої перерви, відновила моя мама. Оскільки я з самого дитинства була дуже активною, мене цікавив спорт та фізичні навантаження, тож і спорт, де тренує моя мама, мене зацікавив. Так я і потрапила в біатлон.
Окрім тебе, біатлоном також займаються твої сестра та брат Ірина та Тарас, чи легше тренуватись та змагатись поряд з ними?
Так, у мене в сім'ї спортом також займаються старша сестра Ірина та молодший брат Тарас, який теж іде до того, аби займатись професійно.Тренуватись поруч з сестрою легше, але все-таки коли ви рідні сестри та змагаєтесь в одній віковій категорії, то це може мати й негативну сторону через конкуренцію. На тренуваннях це плюс, а от на змаганнях навпаки – виступати трохи важче. Щодо брата сказати не можу, адже тренуємось порізно, тому якогось впливу брата на мене чи мого на брата немає.
Ірина Тарасюк виступає у тій же віковій категорії, що і її сестра Тетяна
У минулому сезоні ти вперше виступала на міжнародних змаганнях: у Словенії, Італії, Польщі та Естонії. Які з цих змагань запам'ятались найбільше та чому?
Польща запам’яталась, бо там були мої, поки що, найкращі результати. Також запам’яталась Словенія. Ми були у Поклюці, саме вона мені найбільше запам'яталась. вперше побувала на настільки важких трасах. В Україні таких трас немає, це було вперше. Було важко, але це був дуже класний досвід, я дуже вдячна, що мала змогу потрапити на ці етапи. Думаю, що і для моєї кар’єри, і для професійного росту цей етап був важливим.
Хто з біатлоністів в Україні є прикладом для тебе? А хто є прикладом у біатлоні загалом? Чому саме вони?
В Україні прикладом для себе можу назвати Олександру Меркушину, я з нею в добрих стосунках і вона неймовірна дівчина. Вона, окрім дуже важких тренувань, ще встигає приділяти час собі, своїм інтересам. Ми однолітки, але рівень у неї вищий і я тягнусь до неї. Вона дуже крута.
Олександра Меркушина
У світовому біатлоні для мене є Лєна Хеккі Гросс. Вона не вписується у загальні рамки та є, на мою думку, унікальною спортсменкою. У неї чудові результати, вона своїм прикладом показує, що вага спортсмена не має критичного впливу на результат. У нас є своєрідний стереотип, що чим ти худіший, тим у тебе кращі будуть результати. Є багато зворотних прикладів, коли спортсмени худли і їхні результати навпаки погіршувались. І у Лєни Хеккі Гросс так було. А зараз вона у своїй, мабуть, оптимальній формі та дивитись на її виступи можна отримуючи задоволення. Чудесна спортсменка, хотілось би виступати так, як вона.
Лєна Хеккі Гросс
Який вид гонок твій улюблений, чи є такий?
Думаю, що улюбленою можна назвати індивідуальну гонку. Я більше стрілець, тому саме на цій гонці, де є чотири вогневих рубежі, я можу максимально себе проявити. Індивідуальна гонка подобається і тим, що це більше навантаження, можна перевірити себе, чи вдасться “не мандражнути” та підійти вдало до всіх чотирьох вогневих рубежів. Справді цікава гонка.
В опублікованому списку спортсменів, які мають відправитись на літні збори (11 з чоловічої збірної та 13 з жіночої) ти є однією з наймолодших. З ким зі спортсменок, що теж увійшли до цього списку ти спілкуєшся?
Так, я потрапила у списки спортсменів на літні збори. З тих спортсменок, які вже виїжджали на етапи Кубка IBU/Кубка світу, я спілкуюсь з Сашею Меркушиною та Ксенією Приходько. Вони мої ровесниці, тому це не дивно. Цей сезон трохи повпливав на Сашу та її результати, але це не зменшує того факту, що я на неї рівняюсь. З нею досить легко спілкуватись та знайти спільну мову.
Вже трохи часу пройшло від завершення сезону. Чим займаєшся у міжсезоння?
Після завершення сезону одразу взялась за своє здоров’я. Вже третій рік поспіль намагаюсь так пропрацьовувати та виправляти моменти, які мене не влаштовують. Щодо цього року казати не буду, попередні роки це були, наприклад, проблеми з носом/зубами чи зі шлунком. Не хочу, аби ці проблеми потім впливали на мій результат.
Як любиш проводити вільний час, чи маєш хобі та чи вистачає часу на них?
Вільний час люблю проводити з друзями. Компанія друзів завжди може допомогти підняти настрій, трохи перемкнутися думками після біатлону. А ще вона заряджає та допомагає набратись бажання та сили на новий сезон.
Щодо хобі, то люблю читати, на це вистачає часу. Вожу книги з собою і на збори. Можна сказати, що вони допомагають мені медитувати, деколи відволікають від важких думок у змагальний період чи період великих навантажень.
Чи є вже плани на передсезонну підготовку?
Наразі про дату початку підготовки до нового сезону чи якісь конкретні плани мені не відомо.
Які цілі ти ставиш перед собою на новий сезон та яка твоя найзаповітніша мрія, що стосується біатлону?
Розпочну з другого, своєї мрії. Я йшла в біатлон і хотіла змалечку стати майстром спорту України Міжнародного класу. Це важко, до цього доходять лише одиниці, але це – моя мрія у біатлоні.
На цей сезон ставлю собі за мету потрапити у квіткову церемонію на етапах юніорського Кубка IBU. Також хочу відпрацювати гонку з чотирма вогневими рубежами на нуль. Поки це мені не вдавалось, було вже три гонки, де допускала одну хибу з двадцяти патронів, хочу це виправити, підтягнути стрільбу. Хочу підтягнутись і в функціональному плані. Побачимо як пройде підготовка до нового сезону.
Kamp-Sport
фото: соцмережі спортсменок, biathlon.com.ua та biathlonworld.com
