Статті

18.10.2021

КЕДЖАУ НЬЯБАЛІ: НЕ ЗМІГ ПОВНІСТЮ РОЗКРИТИ СВІЙ ПОТЕНЦІАЛ СЕРЕД ДОРОСЛИХ

Український дзюдоїст Кеджау Ньябалі поділився враженнями від чемпіонату України, де він був у ролі тренера, пояснив своє рішення призупинити кар’єру та розповів про найскладніший період у спорті.




Кеджау, які у вас враження залишилися від чемпіонату України, який проходив у Запоріжжі? Кому зі спортсменів вдалося вас здивувати?

 

Залишилися лише приємні спогади від змагань. Вважаю, що чемпіонат України пройшов на найвищому рівні. У Запоріжжі чудовий «Палац Спорту», жодних проблем з організацією не було. Федерація дзюдо України добре попрацювала над суддівською колегією. До суддів було обмаль питань, вони відпрацювали дуже добре. Сподіваюся, що така тенденція продовжиться.


Залишився задоволений своєю роботою та роботою всього тренерського колективу клубу «Юний спартаківець» та міста Києва загалом. Наш клуб дуже успішно виступив: здобули вісім золотих медалей, чотири срібні нагороди та п’ять бронзових. Спортсмени себе добре зарекомендували напередодні початку нового олімпійського циклу.


Мене здивував Всеволод Клімов, який виступав у віковій категорії до 81 кг. Всеволод 2004 року народження і вже здобув бронзову нагороду. Бачу у цьому спортсмену перспективу. Звісно, він ще поступається Крівчачу, Бобирю та Манукяну. Проте, для свого віку Клімов продемонстрував дуже розумну боротьбу.


Ви виступали в ролі тренера. Як вам ця роль? Впоралися зі своєю місією?


Мені цікаво було спробувати себе у ролі тренера. Після Олімпіади не хотілося сидіти вдома, ходив до залу та допомагав хлопцям. Я дзюдо люблю, маю великий досвід, тому можу з задоволенням ним поділитися. Про тренерську роботу поки не замислювався.


Чому все ж вирішили призупинити свою спортивну карєру? 

 

Поки що поставив на паузу свою професіональну кар’єру. Не хочу зараз загадувати наперед. Ще до завершення олімпійського циклу пообіцяв своїм друзям Артему Хомулі та Богдану Ядову, а також іншим хлопцям із залу, допомагати у міру своїх можливостей. Поки що займатимуся у залі, адже саме там я виріс, пройшов дуже складний та водночас цікавий шлях.


Віталій Дуброва протягом місяця відпочивав і я у цей період допомагав тренерам. Вважаю, що непогано попрацював. Думаю, що мною мають бути задоволені. У нас дуже хороший колектив, у якому працювати одне задоволення. Досвіду тренерської роботи у мене поки що немає, тому більш досвідчені тренери мені допомагають. За це я їм дуже вдячний. Головне, щоб був результат і нам комфортно працювалося разом.


Чи зробили ви вже все, що змогли, як спортсмен?

 

Розчарований, що не зміг завоювати медалі чемпіонатів світу та Європи серед дорослих. Не зміг розкрити свій потенціал на цьому рівні, маю лише медалі із молодіжних змагань. Багато тренувався, але бажаного результату так і не досягнув. Я успішно виступив на гран-прі в Дюссельдорфі, посів друге місце на цих змаганнях. Тоді здалося, що медаль Олімпіади у мене в кишені. На жаль, не так сталося, як гадалося.



Після цих змагань почав тренуватися ще більше, працював протягом всього карантину. Проте, всі свої сутички програв. Не можу пояснити у чому причина. Можливо, коронавірус вплинув на мене, адже хворів досить серйозно. Вважаю, що разом з тренером все зробили правильно. Морально не впорався із відповідальністю. Не зміг завершити свої виступи на мажорній ноті.


Наскільки дискваліфікація в 1/8 фіналу змагань в Токіо стала для вас болючою? Можливо, саме після Олімпіади ви замислилися про завершення карєри?

 

Спочатку дуже засмутився, але потім відпустив цю ситуацію. У нас результат сутичок із Боботовим – 1:1 Причому, обидві сутички завершувалися легкою перемогою одного зі спортсменів. Це зручний для мене суперник, але, на жаль, припустився прикрої помилки. В цьому можу винити лише себе, але сумувати вже немає сенсу. Треба рухатися далі.


Щодо завершення кар’єри, то замислювався про це ще раніше. Проте, амбіції спортсмена всередині мене ще живуть. Я тренуюся, підтримую форму. Думаю, що у своїй ваговій категорії (90 кг) в Україні залишаюся першим номером. Сподіваюся, що молоді хлопці прогресуватимуть і мені не потрібно буде відновлювати свою кар’єру.


Можете пригадати момент у спорті, який був найскладнішим для вас?

 

Для кожного спортсмена найскладніші моменти – це поразки. У мене був складний період, коли помер дід, який був головним мотиватором. Після цього я протягом року лише програвав. Важливо, що зміг взяти себе у руки і продовжував прогресувати. Про 2015 рік навіть згадувати не хочеться.


Чому ви навчилися за весь цей час у спорті?

 

Дзюдо – джентльменський вид спорту, в якому потрібно поважати суперника. Дуже рідко можна побачити конфлікти на килимі. Всі ставляться один до одного з повагою і це чудово. У дзюдо навчився достойно перемагати та достойно програвати.


Як склалися ваші стосунки з тренерами та партнерами за час виступів?

 

Хочеться подякувати всьому тренерському колективу клубу «Юний спартаківець». Дякую всім, хто допомагав мені протягом спортивної кар’єри. Ціную тих людей, хто завжди був поруч зі мною. Вдячний рідним та близьким, а також Національній гвардії України, яка мені також дуже допомагала.


Які ваші плани на майбутнє? Можливо, залишитеся працювати тренером?

 

Поки що допомагаю своїм друзям, ділюся з ним досвідом. Також займаюся з молодими дзюдоїстами, які претендують на потрапляння до основної команди. Можливо, зможу розкрити свій потенціал повністю уже в ролі тренера. Прагну вивести дзюдо в Україні на новий рівень. Працюватиму над собою, щоб досягнути цієї амбітної мети.


Влад Пригода, Kamp-Sport

Поділитися

769

GERA sr.print

Інші Статті