☰
31.08.2022
Минулого вікенду у Львові відбувся чемпіонат України з карате серед молоді, який став одним з етапів відбору юнаків та дівчат до складу збірних України. Масштабні змагання у палаці спорту СКА були першими в Україні після повномасштабного вторгнення на нашу землю російських окупантів. Про рівень турніру, суддівство, його організацію та плани на майбутнє – у нашому інтерв’ю з Заслуженим тренером України з карате, засновником спортивного клубу «Юніон» Антоном Нікуліним.
Антоне Володимировичу, у такий непростий час Вам вдалося організувати чемпіонат України серед молоді у Львові. Наскільки важко далася організація?
Було прийняте вольове рішення проводити чемпіонат. Адже, окрім всього, потрібно було провести відбір серед кадетів, юніорів та молоді до збірної команди України. Чи не найскладніша частина – документи. Потрібен був дозвіл від ОВА (обласна військова адміністрація – авт.), погодження від нашого Міністерства молоді та спорту. Ці процедурні моменти зайняли чимало часу.
Власне за організацію бралася команда СК «Юніон». Фактично весь турнір провели своїм ресурсом. Серед запрошених був лише персонал, якого в клубі не вистачало, зокрема, лікарів. Вважаю, що пройшло все на достатньо високому рівні.
Якою була географія учасників, наскільки взагалі задоволені цими змаганнями?
Я маю глибоке переконання: кожен, хто зараз на своєму місці виконує роботу, має виконувати її ще якісніше, ніж це було до 24 лютого. Це наближатиме нас до перемоги.
Щодо спортивного результату, то приємно, що «Юніон» підтвердив свій високий статус. І спортсмени, і тренери заслужили на схвальні відгуки, але з іншої сторони ми розуміємо, що розслаблятися не можна, адже конкуренція у нас висока. Львівщина посіла друге місце в заліку областей, здобувши рівну кількість золотих нагород з Одеським регіоном. Цей результат є також є успішним. Так, у повному обсязі змогли виступити не всі регіони, адже частина зараз тренується за кордоном.
Чи приїхали до Львова учасники з регіонів, де зараз тривають активні бойові дії?
У нас є представники зі всієї України, зокрема і Донецької та Луганської областей. У тих регіонах, де зараз тривають активні бойові дії, підготовки як такої немає: або не тренуються, сидять у сховищах, або виїжджають в інші області чи країни. Але ми маємо готуватися, маємо їздити та відбиратися, перемагати на змаганнях та рекламувати свою державу.
Наскільки Ви задоволені побаченим на чемпіонаті України? Чи багато людей вже «стукають» у двері головної команди?
Мені важко казати з точки зору збірної, адже я вже не є її головним тренером. Можу лише сказати, як представник львівської школи карате та школи СК «Юніон», що загальний рівень досить високий. Дуже багато хороших конкурентних поєдинків. Приємно, що і суддівство спрацювало доволі монолітно.
Всі аспекти роботи федерації, всі її підрозділи працюють на найвищому рівні. Приємно, що є структура, все розкладено, що проблем ніяких немає. Але з іншої сторони ми маємо розуміти, що немає межі вдосконалення.
Чи росте конкуренція між клубами?
Так. Нам наразі вдається тримати пальму першості, але приємно відчувати конкуренцію. Поки що ми вважаємо себе локомотивом потягу, але розуміємо, що згодом можемо стати і другим чи третім вагоном. Я за створення та розвиток клубів, за збільшення конкуренції. Тільки в конкуренції можливий ріст.
Чи є особливе ставлення до спортсменів «Юніону», клубу, який часто стає першим у медальному заліку?
Є особливе ставлення, бо сильних всі не особливо люблять. Але ми працюємо, займаємося своєю улюбленою справою. Це психологічний момент, але дружньо ставимося до усіх: усім допомагали та допомагаємо. На базі нашого клубу тренується чимало спортсменів інших клубів. Можу усіх запевнити, що спортивна конкуренція присутня.
Скільки спортсменів з інших регіонів ви прийняли з початку повномасштабної війни? Мова йде про спортивний клуб «Юніон».
Їх було чимало, вони тренувалися у різних залах нашого клубу, частина проживала там. Жодному не відмовили, в міру можливостей, які, слава Богу, є, допомагали всім.
Чи багато є спортсменів, що виїхали з початком повномасштабної війни за кордон та не повернулися? Наскільки це вплинуло на рівень клубів?
Думаю, що найбільше це вдарило по групах, де діти тренуються ще недовго. Їх намагалися вивезти. А ті спортсмени, що мають амбіції чи вже чогось досягли, вони тренувалися. Звичайно, що не у всіх був повноцінний тренувальний процес, адже й частина тренерів зараз змінила тренувальні зали на лави наших Збройних Сил. У нас в країні йде війна, все не може бути таким же, як раніше, але ми тримаємося разом.
На фото: Переможців та призерів ЧУ нагороджували титуловані каратисти (Аніта Серьогіна крайня справа)
Які відгуки отримали про турнір від спортсменів та тренерів?
Думаю, що і якби не було війни, цей турнір був би оцінений як такий, що пройшов на високому рівні. Багато людей підходили та дякували за рівень турніру, за картинку. Для мене естетика процесу відіграє чималу роль. У всьому, зокрема у спорті, має бути витончено та зі смаком. Приділили чимало уваги до деталей, зокрема нагород, оформленню залу, нараді з президентом федерації.
Які плани далі?
Будемо думати як проводити другий етап відбору. Якщо відбудеться – круто. Поки тільки не знаємо ще де він відбудеться. Дорослі їдуть в Баку на етап Прем’єр-ліги, юніори готуються до чемпіонату світу, який відбудеться в Туреччині. Зараз важко планувати щось далі, ніж на два дні, тому про подальші плани будемо говорити пізніше.
Kamp-sport
