Статті

04.01.2022

АНТОН НІКУЛІН: ТЕПЕРІШНІЙ СКЛАД ЗБІРНОЇ НЕПОГАНИЙ, ОДНАК КОМАНДУ ПОТРІБНО ОМОЛОДЖУВАТИ

Рік, що минув, для такого виду спорту як карате був особливим та історичним. Цей вид спорту дебютував на Олімпіаді в Токіо і приніс Україні дві медалі. Срібною призеркою Олімпійських Ігор у Токіо стала одеситка Анжеліка Терлюга, ще одна медаль, бронзова, в активі львів’янина Станіслава Горуни. Близькою до медалі була і спортсменка з Чорноморська Аніта Серьогіна, якій до виходу в півфінал забракло зовсім трішки. Одним з творців такого успіху був Антон Нікулін – уже ексголовний тренер національної збірної України. 


У вмінні Антона Нікуліна бачити окремі епізоди іншими очима, аніж рефері, ми усі переконалися під час трансляцій поєдинків. І, якщо говорити відверто, бали після відеоповторів нашого тренера мали медальний блиск у прямому значенні цього слова, адже наближали наших спортсменів до півфіналів змагань. 


Повернувшись з Олімпійських Ігор у Токіо, Антон Нікулін доволі несподівано для багатьох вирішив піти зі збірної України, натомість новим головним тренером став Микола Сіраковський. Про життя після Олімпійських Ігор та стан справ в українському сучасному карате, зокрема в національній збірній, Антон Нікулін розповів в інтерв’ю спортивному медіа Kamp-Sport.



На фото: Антон Нікулін та срібна призерка Олімпійських Ігор в Токіо Анжеліка Терлюга


Антоне Володимировичу, за підсумками 2021 року, чи можете сказати куди рухається українське карате? 

Це питання стратегічного характеру, тож його потрібно задавати президенту федерації. Можу сказати одне: результат робить команда, а не персоналії.


Після Олімпійських Ігор в Токіо Ви залишили посаду головного тренера збірної. Як змінилось ваше життя після цього? 

Життя не змінилось, а розділилось на до та після. Адже Олімпійські Ігри – дитяча мрія, яка стала реальністю. Вважаю, що мені пощастило опинитися саме в той час і саме в тому місці. В правильний час став тренером збірної, зміг потрапити на Олімпійські Ігри та зробив результат. Втім, варто наголосити, що це – командний успіх, а не заслуга однієї людини.


Кого з цієї команди можете виділити? Хто вніс найбільший внесок у допомогу збірній України? 

Вважаю, усі були на своїх місцях і робили свою роботу, але найбільше я би виділив нашого доктора Тетяну Куртян - вона реально крута. Колись наша співпраця починалась з того, що я її за свої гроші розпочав возити на змагання з командою. А потім всі зрозуміли, що без неї вже нікуди. Ну і хейтерів завжди вистачає, їм окреме дякую за мотивацію. Говорити можна що завгодно, але результат завжди закриває рот усім критикам.


На фото: Антон Нікулін та бронзовий призер Олімпійських Ігор в Токіо Станіслав Горуна


Якою зараз бачите перспективу української збірної?

Зараз я максимально відійшов від справ і займаюсь роботою в Управлінні спорту Львова та треную спортсменів нашого клубу Юніон. Займаю номінальну посаду голови спортивного комітету федерації, а тренує збірну хороший спеціаліст з Києва Микола Сіраковський.


Під керівництвом Миколи Сіраковського збірна України уже виступила на дорослому чемпіонаті світу в Дубаї. 

На чемпіонаті світу був, на мою думку, непоганий результат. Потрібно трохи часу, щоб команда звикла до нього і він до команди. У збірній зараз хороший, якісний склад, але, як на мене, проблема в тому, що ми не омолоджуємо збірну. Я на засіданні комітету пропонував це зробити, однак наразі перемогли індивідуальні інтереси певних тренерів. І тому, незалежно від чемпіонатів України, склад збірної поки лишається незмінним. Вважаю це категорично неправильним рішенням. В нас досить вікова збірна, якій потрібна конкуренція і правильна селекція. Тай й деякім спортсменам збірної треба завершувати кар‘єру. Але то має бути їхнім рішенням.


Ви говорите про потребу в омолодженні збірної. А як оцінюєте результати українських спортсменів різних вікових груп на міжнародній арені? 

У нас хороші і талановиті молоді тренери: Іван Дрозд, Ігнат Пак, Денис Копитко і багато інших, у нас є хороша молодь. Втім, для їхнього перетворення у дорослих спортсменів потрібно багато роботи, колосальної роботи, бо молодіжний спорт і дорослий спорт - це дві різні планети. І готувати їх треба по-різному. Тож зараз говорити про молодь в контексті конкуренції серед дорослих в майбутньому важко.



На фото: Антон Нікулін під час тренувального процесу


Чи можливе, на Вашу думку, повернення карате в олімпійську програму? Які шанси на це?

Думаю, примарні. Зараз мова йде про виключення з основного списку боксу і важкої атлетики, які тепер стануть нашими конкурентами у відборі на Лос-Анджелес у 2028 році. Ще й керівництво всесвітньої федерації звинувачує МОК у непрозорості прийняття рішень, тому буде складно. Втім, нам пощастило, що наш вид спорту широко представлений в континентальних іграх та Всесвітніх: боротися за перемоги є де.


Карате має багато різновидів. Як ви ставитесь до інших різновидів карате?

Я до них і ставлюсь як до інших різновидів карате. Карате одне і воно стартувало в програмі Олімпійських Ігор. Поважаю кіокушинкай. Все решта – просто різновиди, деякі навіть без ознак спорту та зі слабким рівнем конкуренції.


Подякую за статтю підпискою на нас в соцмережах

FACEBOOK

INSTAGRAM


Kamp-Sport


Поділитися

693

GERA morekids

Інші Статті