Articles

Wrestling

04.08.2023

ЄВГЕН ПОКОВБА: У ФУТБОЛІ ПЕРСПЕКТИВ НЕ БУЛО, А ОТ БОРОТЬБА ПРИПАЛА МЕНІ ДО ДУШІ


Йому лише 17, а він уже чемпіон світу та Європи з греко-римської боротьби. Головний тренер національної збірної України з греко-римської боротьби Володимир Шацьких його прирівнює уже до дорослого спортсмена, оскільки рівень боротьби у цього хлопця уже дорослий і результати просто топ. Мова йде про Євгена Поковбу, який кількома днями раніше виграв міжнародний турнір серед дорослих у Варшаві (вага до 55 кг) привячений памяті видатному польському борцю Владиславу Питлясинському. Євген у розмові з журналістом Kamp-Sport розповів про свій шлях у греко-римську боротьбу та багато цікавого. 


Євгене, ти здобув звання чемпіона турніру з греко-римської боротьби памʼяті В. Питлясинського, що відбувся у Польщі. Які в тебе враження від змагань? Чи все заплановане вдалося?

Вважаю, що все заплановане мені вдалося. Провів дві сутички й усі виграв достроково. Чи були складні сутички? Ні, не було важко. Все відбулось в один день – сутичка за сутичкою, тому було доволі просто. До цього турніру, чесно кажучи, не готувався. Можна сказати, що підтримував форму. На збори в Заросляк з командою не їздив.


Якщо говорити про твою кар’єру, то найбільші твої перемоги – це на чемпіонатах світу та Європи? Залишилась ще якась ейфорія від цих тріумфів?

Для мене це майже перегорнута сторінка. Ще деколи спливають спогади та емоції від цих виграшів.



Чи сподівався на такий результат на чемпіонаті світу U-17 в Римі?

Чесно кажучи, не сподівався. Їхав на турнір за медаллю та за поясом. Зганяв тоді вагу і був в потужному стані. До чемпіонату світу готувався так же, як і на чемпіонат Європи.


Якщо порівняти Євро та чемпіонат світу, то де було складніше?

Складніше, певна річ, на світовій першості. Більша конкуренція, боролись, мабуть, 16 спортсменів у категорії. Були сильні суперники з Азії. Пригадую, що дуже складно було боротись з іранським суперником. А на Євро фактично всіх переміг з рахунком 8:0, лише у фіналі – 4:1.


Чому взагалі вирішив займатись греко-римською боротьбою? 

Я з села Руське Поле, яке належить до Тячівської ОТГ і тут лише греко-римська боротьба. Спершу займався футболом, грав на позиції нападника. Проте складно досягти серйозних успіхів, граючи в сільському футболі. Перспектив не було, адже грали лише в межах району. Згодом друг покликав мене на боротьбу. Прийшов подивитись на тренування, а тоді були збори під керівництвом Йосипа Болдижара. Мені дуже сподобалось і через місяць, після канікул, прийшов на боротьбу в 10-річному віці. Перший тренер – Богдан Ковернюк, а також його дідусь Йосип Болдежа, на жаль, уже покійний.



Як тренери побачили у тебе талант? Які були перші успіхи в греко-римській боротьбі?

Коли програвав на районному та обласному рівнях, то були думки завершувати. Вже навіть мамі говорив, що йду з боротьби. Але швидко передумав. Коли вперше зайшов у зал, побачив, як хлопці роблять різні вправи: навчився в перший же день ставати в мостик, стрибати фляк (заднє сальто). Це важливі елементи в греко-римській боротьбі.


У твоїх великих перемогах, мабуть, велика заслуга першого тренера…

Безумовно, у цьому його величезна заслуга. Ковернюк і Болдежа казали моїм батькам, що в мене є великий потенціал і хороше майбутнє. На наступний рік після смерті тренера я виграв чемпіонати Європи та світу серед кадетів. Перша серйозна перемога була 2019 року в Одесі на міжнародному кадетському турнірі. Мені було тоді 14 років. 



Як батьки ставились до того, що ти займаєшся боротьбою?

Вони підтримують мене у всьому. Спочатку, мабуть, не сильно цікавились тим, що я займаюсь боротьбою. Потім приходили вболівати на турніри у Тячеві.


Не було бажання завершити з боротьбою після смерті твого тренера? Це не вибило тебе з колії?

Насправді ні. Після цього став ще сильніше тренуватись, прагнув вигравати серйозні турніри. Хотів присвятити йому перемогу на чемпіонаті світу, але тоді емоції переповнювали і складно було про щось думати.


Що відчував у перші секунди після перемоги на чемпіонаті світу?


Це дійсно складно передати. Тиждень після перемоги ходив і не усвідомлював, що відбулось. Вже потім емоції трохи відійшли й почав розуміти, що став чемпіоном світу.


Зараз тобі 17 років. Які подальші твої спортивні плани? Головний тренер національної збірної України Володимир Шацьких казав, що ти показуєш вже дорослу боротьбу і в тебе серйозне ставлення до тренувань.

Моя ціль – вибороти золоту медаль Олімпійських ігор. Стрімко йду до цієї мети.



Скоро відбудеться чемпіонат світу в Сербії. Чи будеш до нього готуватись?

У Сербії не буду, оскільки я не відібрався. На чемпіонат світу будуть старші хлопці. У категорії 55 кг змагатиметься Корюн Саградян. Зараз розглядають, чи поїду на чемпіонат світу U-23, який відбудеться у жовтні у Фінляндії. Імовірно, буду готуватись до нього.


Якщо допустять російських і білоруських спортсменів, то як ти ставишся до того, щоб боротись із ними, але не тиснути їм руки?

Можу сказати, що я точно не потисну руку російському борцеві, буду до нього агресивним. Самі розумієте, що це представник країни, яка щодня вбиває наших людей.



Хто для тебе є кумиром у спорті?

Жан Беленюк, а також молодий болгарський борець Едмонд Назарян. Дуже подобається його стиль боротьби. Ще захоплююсь боротьбою Акжоли Махмудова з Киргизстану.


І на останок хочу сказати дякую усім, хто допомагав мені в підготовці до чемпіонату світу та Європи, а саме Боогдану Ковернюку та Василю Ковернюку. Вони поділили частину свого часу на мене. Окреме дякую Дмитрові Цимбалюку, який порадив правильне харчування. За фінансову підтримку найкращі слова для Івана Куцини, Юрія Покорби та Ірама Саркісова. Без цих людей, а також без підтримки ДШВСМ (державна школа вищої спортивної майстерності) я б не досягнув таких результатів.


Kamp-Sport

Others Articles