☰
12.07.2025
Золота медаль Чемпіонату Європи U-20 – саме такий результат показала чернівчанка Олександра Рибак на змаганнях в італійському Каорле. Перемігши у фіналі "нейтральну" Златославу Степанову, а раніше здолавши суперниць з Угорщини, Румунії та Туреччини, Олександра довела свій статус найсильнішої у категорії до 68 кг. В ексклюзивному інтерв'ю для Kamp-Sport українська борчиня розповіла про психологічну підготовку, підтримку команди та свої амбіції на майбутній Чемпіонат світу.
Нагадаємо, загалом трьом українським збірним вдалося вибороти 13 медалей. Найбільше нагород – у збірної України з жіночої боротьби. Троє українок стали чемпіонками Європи U-20/ Загальний доробок у чотири медалі дозволив українським борчиням перемогти в командному заліку змагань.
Олександро, вітаємо з перемогою на чемпіонаті Європи U-20. Які ваші враження від цьогорічних змагань і як оціните рівень конкуренції у вашій категорії?
Дуже дякую за привітання! Цей чемпіонат був для мене особливим. На такому рівні представлено багато сильних суперниць і в кожній сутичці треба було викладатися на всі сто відсотків. Але саме це і додає драйву – коли відчуваєш справжню конкуренцію.
Розкажіть про фінал. Як ви налаштовувались на цю сутичку і наскільки непростим був для вас фінал проти «нейтральної» Степанової?
До фіналу готувалась максимально спокійно та впевнено – намагалась не накручувати себе, просто зосередитись на боротьбі. Знала, що суперниця непроста, тому не очікувала такого швидкого закінчення сутички, але собі водночас теж довіряла. Звісно, було нелегко, але я знала, заради чого виходжу на килим.
Після фінального свистка, коли ви усвідомили, що стали чемпіонкою Європи, які були ваші перші емоції? Можливо, ви комусь присвятили цю перемогу?
Після фінального свистка я відразу зрозуміла, що так: я чемпіонка Європи і весь цей шлях не минув даремно. Потім прийшло відчуття полегшення, радості та вдячності. Цю перемогу я присвячую тим, хто завжди поруч – тренеру, сім’ї та близьким людям. Без них це було б неможливо.
Чи був якийсь поєдинок, який здавався вам особливо складним?
Напевно, найважче було саме в першій сутичці (проти румунки Марії Пантіру – 10:0). Суперниця вже була знайома, ми боролися до цього двічі, і саме двічі я тоді зазнала поразки. Від цього ще більша відповідальність. Там довелося не тільки боротися фізично, а й психологічно з самою собою.
На початку червня ви взяли участь у турнірі в Румунії, який слугував етапом підготовки до першості Європи. Там ви також стали чемпіонкою і навіть зустрілися з угорською суперницею, проти якої боролися в півфіналі Євро. Як загалом оціните свій виступ на цьому турнірі?
Змагання в Бухаресті насправді стали важливим етапом. Після того турніру я краще зрозуміла, над чим ще треба працювати. Було класно перевірити себе перед першістю Європи. І коли побачила знайому суперницю вже в півфіналі – я розуміла, що потрібно повторити виступ на турнірі.
Кожен спортсмен має свою команду. Хто був поруч із вами на цьому шляху? Яка роль тренерів, партнерів по збірній, можливо, родини у вашому успіху?
Я точно не одна пройшла цей шлях. Поруч завжди був мій тренер, команда, дівчата та хлопці, з якими разом тренуємось. Я дякую їм усім за те, що допомагали. А рідні мене завжди підтримують. Їхня віра в мене дає силу та настрій перед змаганнями. А також близькі люди завжди поруч підтримують, знаходять необхідні слова, дарують емоції та мотивують. І, на щастя, це дає мені великої сили.
До речі, як оцінив вашу боротьбу на Євро особистий тренер Сергій Одинак?
Тренер Сергій Теофілович був задоволений моєю боротьбою. Після чемпіонату Європи ми разом розібрали кожну сутичку, подивилися, де ще є над чим працювати. Він завжди говорить відверто, і це дуже цінно – навіть коли перемагаєш, важливо не зупинятись, а ставати ще кращою.
У серпні стартує чемпіонат світу U-20. Які очікування від прийдешньої світової першості?
Чемпіонат світу – це вже інший рівень і я почала до нього готуватися. Хочу показати красиву, впевнену боротьбу й досягти хорошого результату. Для мене важливо не просто перемогти, а виступити так, щоб було приємно згадувати – і собі, і тим, хто вболіває.
Kamp-Sport
