☰
01.06.2026
Головний тренер львівського «ЛФКС-Акватіко» Олег Добуш — про бронзовий сезон у Суперлізі України з водного поло, конкуренцію з «Маріуполем», прогрес молодих гравців, лідерство Гліба Фединяка та майбутній Кубок України.
За підсумками сезону «ЛФКС-Акватіко» став бронзовим призером Суперліги України з водного поло. У заключному турі львівська команда спершу поступилася чемпіону, ВК «Динамо» Львів, з рахунком 7:17, після чого перемогла НТУ «ХПІ-ШВСМ» Харків — 23:15.
Долю третього місця вирішував очний матч між КЗ ЛОР «ЛФКС-Акватіко» Львів та ШВСМ ВК «Маріуполь». У ньому львів’яни повністю контролювали перебіг гри й здобули переконливу перемогу — 15:7.
Після завершення чемпіонату головний тренер «ЛФКС-Акватіко» Олег Добуш оцінив сезон своєї команди, розповів про важливість бронзових нагород, прогрес молоді та ситуацію зі складом.
— Пане Олегу, як загалом оціните цей сезон для «ЛФКС-Акватіко»? Наскільки задоволені підсумковим результатом?
— Кожен наш результат — це підсумок великої роботи. Головне, що залишились у призовій трійці. Минулого сезону ситуація теж була непростою: ми могли бути і другими, і третіми, і четвертими. Тоді все також вирішувалося в останньому турі. І врешті-решт здобули в минулому розіграші срібні медалі.
Цього сезону, напевно, певною мірою вплинув один із турів, куди ми не змогли виїхати повним складом. Саме там загубили дуже важливі очки. Через це, думаю, дали певний зазор Харкову, і потім вони вже були для нас у зоні недосяжності.
Але з урахуванням того, що в нас було, з яким складом ми працювали, з якими проблемами в тренувальному процесі стикалися, звичайно, ми задоволені. Медаль є — це найголовніше.
— У підсумку боротьба за «бронзу» фактично звелася до конкуренції з «Маріуполем». У п’ятому турі ви поступилися їм мінімально — 14:15, а в останньому матчі перемогли дуже переконливо — 15:7. За рахунок чого вдалося зробити такий висновок?
— На гру завжди треба виходити з максимальною концентрацією. Ніколи не можна закидати суперника шапками. Ми інколи самі собі створюємо цікаві «гойдалки», а потім з героїзмом із них виходимо.
У першому турі ми їх перемагали ще з більшою різницею. Потім був тур, на який ми не змогли поїхати оптимальним складом. Навіть тоді, коли в нас було дев’ять людей і багато молодих хлопців, «Маріуполь» переміг нас із різницею в кілька м’ячів.
Зрозуміло, що вони теж бачили турнірний розклад. Якби вони програли нам у п’ятому турі, то шансів на медалі в них фактично вже не залишалося б. Тоді заключний тур для них уже був би просто можливістю дограти сезон. Тому той матч був дуже важливим.
Для нас поразка в п’ятому турі стала хорошим уроком. Я казав хлопцям, що не можна вигравати гру ще до її початку. Ми зробили висновки. І в останньому матчі довели, що наші попередні перемоги над «Маріуполем» не були випадковими.
— Минулого сезону «ЛФКС-Акватіко» здобув срібні медалі, цього разу — бронзу. Якщо порівнювати ці два сезони, наскільки відчутною була різниця?
— Кожен сезон має свої обставини. Минулого року теж усе було дуже щільно, і ми могли фінішувати на різних позиціях. Цього року, повторюся, ми втратили очки там, де не змогли зібрати повний склад. Це вплинуло на боротьбу за вищі місця.
Але в такій ситуації важливо залишатися серед призерів. Ми це зробили. Звісно, завжди хочеться більшого, але треба реально дивитися на обставини, в яких команда працювала протягом сезону.
— Гліба Фединяка визнано найкращим захисником сезону в Суперлізі. Як оціните його гру та лідерські якості?
— Я хотів би відзначити не тільки Гліба, а й Артема Циганкова, нашого стовпа. У нас є кілька хлопців, які дуже непогано провели сезон. Щодо Гліба, то він, звичайно, заслужив цю відзнаку. Так, у нього були певні помилки, але це нормально. Він постійно грає, є гравцем основного складу і, скажімо відверто, багато в чому робить погоду в нашій команді.
Він виріс як гравець, і я дуже радий, що ця індивідуальна нагорода з’явилася саме в нього. Видно, що він додає з року в рік. Це дуже тішить.
— Як загалом оціните прогрес молодих гравців протягом сезону?
— Вони всі прогресують. Хтось швидше, хтось трохи повільніше, але в багатьох хлопців видно бажання розвиватися, тренуватися і грати.
Можна було б відзначити й Олександра Ярему, але він трохи випав із тренувального процесу. Я не можу сказати, що він нам завадив — навпаки, він закривав позицію, яку потрібно було закривати.
А от Артем, Гліб, Юра, Святослав та Антон постійно перебувають у тренувальному процесі. Вони тренуються зі своїм віком, готуються до чемпіонатів України, частково працюють із «Динамо». І це одразу видно. Помітно, хто регулярно тренується, хто витримує навантаження і як це потім проявляється в іграх.
— Частина ваших гравців паралельно виступала й у юнацьких чемпіонатах. Наскільки це допомогло їм у дорослій Суперлізі?
— Це важливий досвід. Минулого року хлопці теж грали і в юнацьких змаганнях, і за нашу команду. Вони могли відіграти тур, а буквально за кілька днів знову їхати на інші матчі. Це стосується, зокрема, Гліба й Артема.
Такі навантаження непрості, але вони допомагають молодим гравцям швидше дорослішати у спортивному плані. Вони отримують більше ігрової практики, більше відповідальності, краще розуміють вимоги дорослого водного поло. Хлопці провели яскравий сезон у чемпіонаті України серед гравців 2009 року народження, здобувши золоті медалі.
— Якщо говорити про склад: минулого сезону в команді були досвідчені гравці — Максим Осика, Микита Апостол, Владислав Бабаєнко та інші. Наскільки змінився склад цього року?
— У нас, по суті, склад не дуже змінився. Микита Апостол перейшов до своїх — у ХПІ Харків. Богдан Дзядик цього сезону теж не брав участі. А загалом більшість гравців, які були, залишилися.
Була розмова, що деякі хлопці можуть перейти в «Динамо». Вони вирішили щонайменше на сезон залишитись у нас. Ми не маємо права утримувати гравців. Якщо в них є бажання — вони можуть обирати: грати за нас або переходити в іншу команду. На цей сезон вони обрали залишитися з нами. А далі вже побачимо. Трохи відпочинемо після сезону, зіграємо Кубок і тоді будемо думати про майбутнє.
— Попереду якраз ще Кубок України. Яким складом плануєте виступати?
— Ми подали заявку, але склад, найімовірніше, буде неповним. Без більшості старших гравців. Можливо, буде один-два досвідченіші ватерполісти, але точно не оптимальний склад.
Швидше за все, виставимо молодих хлопців, які вже грали за нас. Можливо, до них додасться Нестор Бабський, можливо — Ігор Терличко. Щодо Сергія Дятлова ще є питання. .
Минулого року ми доходили до фіналу Кубка. Цього року побачимо, що хлопці зможуть показати. Буде цікаво подивитися, чого ми їх навчили за ці два роки.
— Підтримка партнерів залишається важливою для команди?
— Так, звичайно. У нас залишаються партнери, які допомагають команді. Це девелоперська компанія «Stone Development» та автошкола «Easy Drive». Їхня підтримка для нас дуже важлива.
Водне поло потребує фінансових витрат: заявки, внески, поїздки, організаційні моменти. Частину цих питань партнери допомагають закривати. Для нас це справді суттєво, тому що без підтримки було б набагато важче. Звісно, валову частку допомоги в усіх необхідних питаннях надає і Віталій Свіщов.
— Якщо підсумувати сезон одним висновком, що він дав вашій команді?
— Він дав нам призове місце та важливі уроки. Ми побачили, де можемо бути сильними, а де не маємо права втрачати концентрацію. Молоді хлопці отримали важливий досвід. Команда виборола медалі, і це головне.
Звичайно, завжди хочеться більшого. Але з урахуванням усіх обставин ми можемо сказати, що цей сезон для нас був позитивним.
