СЕРГІЙ ПОПОВ: БРАЗИЛЬСЬКІ ТРЕНЕРИ БАГАТО ЧОГО ВІДКРИЛИ У ПЛЯЖНОМУ ВОЛЕЙБОЛІ

 З 10 по 14 листопада у бразильській Ітапемі відбувся турнір 4-зірки світового туру з пляжного волейболу. На цих престижних міжнародних змаганнях Україна мала своє представництво. Вболівали ми за жіночі пари: Гладун/Романюк, Давідова/Луніна та Ін.Махно/Ір.Махно, а також за чоловічі - Ємелянчук/Денисенко, Попов/Резнік, Гладун/Журавель. З чоловічого турніру до основної сітки пробилися лише Сергій Попов та Едуард Рєзнік. У підсумку наші спортсмени посіли 25-те місце з 54-ох команд. Сергій Попов поділився враженнями від поїздки у Бразилію з журналістом Kamp-Sport.

Бразилія – моя улюблена країна світу, - починає розмову Сергій Попов. – Звісно, після України. Багато позитивну залишилося від волейболу і від роботи, яку ми з Едуардом зробили. Перше, що вдалося – пройти кваліфікацію. У нас були дуже сильні суперники з США та Бразилії. Якщо відверто, мало хто вірив, що ми вийдемо з кваліфікації. В основній сітці, вважаю, ми показували непоганий рівень гри, однак у найвідповідальніший момент нам забракло ігрової практики на турнірах саме такого високого рівня. Едуард не грав на такому турнірі близько 5-ти років, особисто я через пандемію також мало де їздив останнім часом. Вважаю, ми виступили достойно як для тієї підготовки, яка у нас була і місце наше заслужене.

Едуард Рєзнік, до слова, дебютував у світовому турі…

Так. Можете його з цим привітати (сміється).

Як оціниш виступ інших українських пар серед хлопців? 

Не буду їх оцінювати, оскільки це не в моїй компетенції. Єдине, що скажу, що шкода хлопців, які не пройшли в основну сітку, прилетівши до далекої Бразилії.

А серед дівчат? 

На жаль, одна пара також не подолала кваліфікацію, а дві інші пари уже починали турнір з основної сітки. Це вже легше, аніж все розпочинати з кваліфікації.

Сергію, розкажи читачам нового спортивного медіа Kamp-Sport чому ти так любиш Бразилію…

Мені з дитинства до вподоби як вони грають у пляжний волейбол. Коли я тренувався під керівництвом бразильських тренерів, я зрозумів, що до цього я мало знав про цей вид спорту і про підготовку в пляжному волейболі. Коли в Бразилію прилетів вперше, то побачив наскільки люблять спорт у цій країні. Це країна де тобі не потрібен теплий одяг. Там завжди тепло і можна тренуватися круглий рік на пляжі. Бразилія – країна, де багато фруктів, які я люблю, і, звичайно, багато пляжів та океан. Дуже б хотів туди полетіти на тривалий навчально-тренувальний збір для підготовки. Додам ще, що бразильці – неодноразово олімпійські чемпіони і призери різних змагань, а їх тренери з пляжного волейболу працюють у різних куточках світу.

Які у тебе плани після Бразилії? Вболівальники цікавляться чи гратимеш ти у класичний волейбол? 

Буду тренуватися далі, зіграю на деяких турнірах в критих комплексах з піском. А в класику зіграю за команду «Поділля» з Хмельницького.

Чи буде грати у класичний волейбол Едуард Рєзнік? 

Швидше за все, що ні. В Одесі відкрили критий зал з піском, де він і буде тренуватися. В більшості я в Києві, а Едуард – в Одесі.

Як часто Вам вдається тренуватися разом? 

Рідко, однак тренуємось. В основному перед турнірами. Ми як і вся країна тренуємось в «онлайн» режимі дистанційно (сміється).

Як це впливає на вашу гру? 

Звичайно, хотілося б частіше разом тренуватися. Однак зараз такої можливості у нас нема і на це є багато причин. Звісно, це і відчувається на турнірах хорошого рівня.

І на останок, поділись своєю думкою як зараз розвивається пляжний волейбол в Україні? 

Зважаючи на те скільки зараз критих спорткомплексів з піском в Україні, то однозначно можна говорити, що цей вид спорту не стоїть на місці. Втім, якщо говорити про призові фонди на всеукраїнських змаганнях, то хотілося б, щоб ситуація була кращою. Для прикладу, цього тижня у Сумах відбудеться тур чемпіонату України, на який їхати з фінансової точки зору, м’яко кажучи, невигідно. Пляжний волейбол – комерційний вид спорту, на якому потрібно заробляти кошти. А тут виходить тратиш одну суму і навіть в разі перемоги отримуєш менше. Навіть якщо жити в гуртожитку, їсти мівіну, запивати водою з крана і пішки прийти в Суми все одно в нуль не вийдеш (сміється).

Kamp-Sport