☰
13.09.2026
Фото: ВК "Нафтуся" Трускавець
Волейбольний клуб «Нафтуся» з Трускавця повертається до жіночої Суперліги України. У сезоні-2025/26 команда Юрія Бокшана стала переможцем Вищої ліги, а вже наступного дня після чемпіонства в клубі розпочали підготовку до нового виклику.
Про шлях до «золота», повернення в елітний дивізіон, кадрові зміни, домашню арену та завдання на сезон-2026/27 Kamp-Sport поспілкувався з президентом ВК «Нафтуся» Андрієм Бечкалом.
– Андрію Володимировичу, минулого літа в інтерв’ю ви розповідали, що «Нафтуся» сумуватиме за рівнем та атмосферою Суперліги і працюватиме, аби туди повернутися. Чи очікували, що це вдасться зробити вже за один сезон?
– Сподівалися на це, адже вже мали досвід виступів у Вищій лізі та розуміли рівень суперників. Готувалися для того, щоб перемогти. Ми двічі ставали срібними призерами, тому вже дуже хотілося здобути «золото» і за спортивним принципом вийти до Суперліги.
– Наскільки для вас особисто чемпіонство у Вищій лізі стало особливим моментом? Усе-таки клуб ішов до першого «золота» близько п’яти років, а перед цим уже двічі здобував срібні нагороди.
– «Золото», звичайно, додало нам уболівальників, збільшило аудиторію людей, які почали цікавитися волейболом у регіоні. Разом із цим додалися й партнери. Сподіваємося, що вони будуть надійними та постійними.
Перемоги люблять усі. Після цього успіху більше людей почали цікавитися командою та приходити на матчі. Тому, окрім задоволення від самого чемпіонства, ми як керівники бачимо ще й результат поза майданчиком.
Фото Любомира Шевчука
– Фінальна серія проти «Університету-ШВСМ» завершилася двома перемогами «Нафтусі» з рахунком 3:0. Наскільки ці результати відображали реальну перевагу команди і що загалом відчували під час вирішальних поєдинків?
– Звичайно, було хвилювання. Ти проходиш цілий сезон, витрачаєш багато ресурсів та енергії – це стосується і гравчинь, і менеджменту команди. Тому ми хвилювались до останнього моменту, до останнього м’яча, адже дуже хотілося перемогти.
Загалом склад Вищої ліги минулого сезону був достатньо конкурентним та цікавим. Думаю, це підтвердять і глядачі. Значну частину турів ми приймали вдома у Трускавці. Була група приблизно з восьми команд, які могли конкурувати між собою і з нами.
До останнього тривала боротьба за лідерські позиції та право приймати фінал удома. Не все було просто. Якщо підсумовувати сезон, нам усе вдалося, але протягом нього траплялися різні моменти. Не було такого, що ми могли із заплющеними очима сказати: точно станемо чемпіонами.
– Однією з головних причин повернення до Вищої ліги торік було бажання знову грати перед своїми вболівальниками у Трускавці. Чи вдалося вирішити питання з ареною? Побачить Трускавець матчі Суперліги?
– Почнемо з того, що з ареною нам поки нічого не вдалося вирішити. Спортзал залишається в тому стані, в якому був. Однак Федерація волейболу України та директорат пішли нам назустріч і дозволили приймати матчі Суперліги у Трускавці.
Це було одним із важливих критеріїв, коли ми розглядали, у якій лізі виступатимемо цього сезону. Для нас це була суттєва перевага, адже ми хотіли грати вдома. Нам вдалося порозумітися з представниками Федерації, тож наступного сезону «Нафтуся» проводитиме матчі Суперліги у Трускавці.
«Рись» також вийшла до Суперліги. У них зараз триває реконструкція спортивної споруди, тому цього сезону вони теж прийматимуть матчі у нас у Трускавці. Федерація сформувала календар так, що наші домашні тури збігатимуться. Думаю, для вболівальників це буде цікаво: ми прийматимемо свого суперника, а «Рись» – свого в ті самі дні.
– Чи складно далося рішення знову бути представленими в Суперлізі? Скільки часу мали, щоб насолодитися чемпіонством і вже почати підготовку до нового виклику?
– Це постійна робота. Ми й зараз думаємо, шукаємо додаткові можливості та підтримку. Завжди хочеться перемагати, а для цього необхідно створювати належні умови для гравчинь і запрошувати сильних виконавиць, які будуть конкурентоспроможними.
Можливо, дві-три години ми посвяткували перемогу у Вищій лізі (сміється). А вже наступного дня розпочалася робота з партнерами, однодумцями та гравчинями. І вона триває постійно.
Хотілося б мати якийсь час для відпочинку і насолодитися перемогою, але якщо прагнеш далі брати участь у змаганнях та перемагати – мусиш працювати.
– Яке завдання ставите перед командою в Суперлізі: насамперед закріпитися чи вже можна говорити про боротьбу за конкретні позиції?
– Не буду лукавити: передусім говоритимемо про те, щоб закріпитися у Суперлізі й не бути останніми. У нас уже був гіркий досвід виступів, коли цього зробити не вдалося. Тоді в чемпіонаті було п’ять команд.
Цього сезону не ставимо завдань щодо призових місць чи чогось подібного. Хочемо бути всередині турнірної таблиці та радувати вболівальників. А далі вже робитимемо наступний крок.
– Цього разу чемпіонат буде ширшим – сім команд замість п’яти. Як оцінюєте такий склад Суперліги?
– Однозначно, це робить чемпіонат цікавішим. Очікували навіть восьму команду – тоді формат міг би бути іншим і, можливо, економічно обґрунтованішим. Але маємо сім команд, тому працюємо в таких умовах.
Буде більше матчів, виїздів і домашніх турів. Є багато команд приблизно одного рівня. Ще побачимо остаточну комплектацію складів. Думаю, чемпіонат буде цікавим, а більша кількість команд тільки додає інтересу і вболівальникам, і самим учасникам.
– Разом із вами до Суперліги вийшла й «Рись-ДЮСШ» зі Стрия. Чи матиме регіональне дербі особливу принциповість?
– Думаю, що так. Це наші друзі, але на майданчику друзів немає. Тому буде конкурентна боротьба і, думаю, цікаві матчі. Наперед важко сказати, як усе складеться безпосередньо на майданчику.
– Поговорімо про склад. Наскільки вдалося зберегти кістяк чемпіонської команди? ЗМІ писали про завершення кар’єри Анастасії Малишевої та повернення Ксенії Мазур.
– Хочу спростувати інформацію щодо Ксенії Мазур. Наскільки мені відомо, це помилка. Вона залишається у чернігівському «Університеті-ШВСМ».
Анастасія Малишева справді завершила кар’єру. Також наша діагональна Анастасія Березовська перейшла до «Медуніверситету» з Вінниці.
Натомість ми повертаємо Анну Шумейко, яка минулий сезон провела у «Балті», а перед цим виступала з нами в Суперлізі. Попередньо вона вже приєдналася до команди. Також до «Нафтусі» після декретної відпустки повертається Анастасія Карасьова.
Також є дівчата на перегляді, працюємо над посиленням складу. Вважаю, що в нинішніх умовах, коли існує дуже велика проблема з гравчинями через різні чинники, основний кістяк нам вдалося зберегти. Зокрема, у команді залишаються Катерина Зотова, Анастасія Лисенко, Дануте Стравіскайте та інші лідерки.
– Катерина Гусейнова цього року була в розширеному складі збірної України, Анастасія Неділько (зараз продовжує кар’єру в США – прим.) – у збірній U-22. Чи здивувало, що тренери національних команд так активно стежать навіть за волейболістками Вищої ліги?
– Як мінімум, це дуже приємно. Це робота менеджменту збірних і тренерського складу. Думаю, для самих гравчинь це мотивація, а для функціонерів клубів приємно розуміти, що за чемпіонатом стежать.
У Вищій лізі, наприклад, не завжди є якісна трансляція, але люди все одно знаходять можливість побачити гравчинь і слідкувати за ними. Це дуже приємно.
– У тренерському штабі змін немає? Юрій Бокшан залишається головним тренером?
– Так. Юрій Бокшан продовжує працювати з командою. У тренерському штабі також залишається його помічник Тарас Свередюк. Рухатимемося до наступних цілей разом із тим же складом. Зокрема, помічником Юрія Бокшана з нового сезону також буде Софія Бечкало.
– Окремо про Кубок України. «Нафтуся» вже показувала, що може конкурувати там із командами Суперліги. Наскільки серйозною ціллю буде цей турнір у новому сезоні?
– Звичайно, Кубок – це інший турнір, і він дуже цікавий. Кубкова система відрізняється від системи чемпіонату, тому там також можна досягати високих цілей. Для нас Кубок України теж буде одним із пріоритетів.
– І насамкінець: якою хочете бачити «Нафтусю» в сезоні-2026/27 і що хотіли б сказати вболівальникам?
– Звичайно, хочемо бачити команду, яка завжди перемагає, і будемо над цим працювати.
Уболівальникам хочу побажати терпіння та енергії підтримувати команду. У нас чудові вболівальники – дівчата це відчувають. І, напевно, буде вдвічі приємніше, коли ми зможемо радувати їх перемогами.
Чемпіонат довгий, тому вболівальникам треба набратися терпіння, щоб їхній запал не спадав протягом усього сезону.
Олег Нападій, Kamp-Sport
