Articles

Martial Arts

03.11.2023

АНТОН НІКУЛІН: ТЕРЛЮГУ ПОГРАБУВАЛИ. У НЕЇ МАЛО БУТИ ЗОЛОТО


У Будапешті завершився чемпіонат світу з карате. Стоп, правильніше, мабуть, написати масштабний чемпіонат світу. Свою майстерність на татамі демонстрували понад тисячу (!) атлетів з 113-ти (!) країн світу. На другому поспіль чемпіонаті світу Україна здобула три медалі і ввійшла в топ 20 найкращих команд світу. Бронзові медалі в Будапешті у розділі куміте здобули Анжеліка Терлюга, Валерій Чоботар та Андрій Заплітний. Історія бронзи Анжеліки Терлюги уже облетіла чимало ЗМІ: одеситка банально стала заручницею брудних суддівських рішень, які вплинули на результат поєдинку у півфіналі. Про це і не тільки свою думку в ексклюзивному інтерв’ю Kamp-Sport висловив екс-тренер національної збірної України з карате Антон Нікулін. Нагадаємо, саме під його керівництвом на Олімпіаді в Токіо збірна України здобула дві медалі (Станіслав Горуна став володарем бронзової медалі, Анжеліка Терлюга – срібної, а Аніта Серьогіна посіла високе п’яте місце – Авт.).


Антоне Володимировичу, які Ваші враження від побаченого на чемпіонаті світу з карате в Будапешті?

Зважаючи на те, що карате уже не є олімпійським видом спорту, конкуренція на чемпіонаті світу є доволі серйозною. По всіх основних збірних спостерігається зміна поколінь. Зараз виступає чимало молодих спортсменів. Мій товариш Мухамед Ібрагім, який зараз тренує Йорданію, а раніше тренував збірну Єгипту, виграв турнір в чоловічому куміте. Раніше доросла команда приїжджала до Львова на збори, а хлопці, які сьогодні стали чемпіонами світу, були тоді ще юніорами. На зборах у Львові він жартома казав, що ці хлопці не будуть нам заважати, мовляв, тренуватимуться собі окремо в нашому залі. Зараз ці хлопці стали чемпіонами світу. Омолодження збірних пішло суттєво. Щодо збірної України, то в 2012 році це була, мабуть, наймолодша команда в Європі, а зараз, мабуть, найстарша. Якщо говорити про представництво та географію змагань, то з карате можуть конкурувати хіба що дзюдо. Чемпіон світу з дзюдо та карате WKF – це співставні речі за рівнем конкуренції.


На попередньому чемпіонаті світу в Дубаї у нас також було три медалі (срібло в Аніти Серьогіної, бронза в Галини Мельник та Катерини Кривої – Авт.), а до цього на чемпіонатах світу ми здобували по одній медалі. Радує те, що після Олімпійських Ігор на чемпіонатах світу у нас є певна тенденція – на двох форумах наша команда здобула по три медалі.



Що змінилося в карате після Олімпійських Ігор?

Чимало якісних людей пішли, маю на увазі завершили свою кар’єру. У деяких категоріях ми спостерігаємо серйозну зміну поколінь. Якщо раніше молодим спортсменам в цей потяг заскочити було непросто, особливо перед Олімпійськими Іграми, то зараз є такий шанс. Зараз хтось може розповідати про свої звитяги, однак я задаю питання а де ж Ви були перед Олімпійськими Іграми в Токіо? Перед Олімпіадою було чимало зірок, до яких прорватися було непросто. Зараз стало усе реальніше.

 

Що скажете про виступ команди в Будапешті?

Валерій Чоботар у поєдинку за бронзу переміг атлета з неіснуючої країни, що особливо радісно. Бронзи Андрія Заплітного та Анжеліки Терлюги, звісно, хороші результати, але я вважаю, що Терлюга мала бути у фіналі. У півфіналі поєдинку Терлюги з болгаркою сталися речі, які уявити навіть складно. Заангажованість до українських спортсменів була завжди. Думаю, в кожній організації є певне лоббі до певних країн. Втім, у мене є сумніви, що були симпатії до спортсменки з Болгарії. Після поданого болгаркою протесту була відведено час, де рахунок був уже не на користь Анжеліки (5:4 на користь болгарки). Це був уже інший поєдинок після тривалої перерви з іншим психологічним забарвленням. Болгарка вже уникали бою, просто уникали контакту, бо результат її влаштовував.



На Вашу думку, у Терлюги вкрали золоту медаль?

Так. Ця дівчина, мабуть, найбільше вартувала цієї золотої медалі. Цей результат був би логічним. Цією медаллю вона б закрила усі питання у кар’єрі. Цей момент, з яким вона зіштовхнулася, по-справжньому був складним для неї та нас усіх. Анжеліка заслуговувала бути і олімпійською чемпіонкою, і чемпіонкою світу. Не все в житті стається так як ми собі запланували. Недарма кажуть: хочеш розсмішити Бога – розкажи йому свої плани.


 


Подібна ситуація була з Станіславом Горуною на чемпіонаті світу в Бремені 2014 року, коли його засудили у півфіналі в сутичці з японцем.

Майже аналогічна ситуація, але мені складно уже згадати суть порушення. Точно пригадую, що цей був бій за вихід у фінал. Суддівство у нашому виді спорту – найбільше запитання. Неолімпійський статус карате сьогодні це тільки не завжди об’єктивне суддівство, а це і політика міжнародної федерації карате. Я вважаю, що її зараз очолюють не ті люди, які б мали. Вони будують зовсім не ту політику з міжнародним олімпійським комітетом. Від втрати статусу олімпійського виду усі загубили багато. Про олімпійські перспективи наразі можна забути. А ті люди, які стали олімпійськими призерами з карате, назавжди увійшли в історію. І Терлюга, і Горуна вписали своє ім’я в історію світового карате та Олімпійських Ігор.

 

Три медалі на чемпіонаті світу в Дубаї, три медалі на чемпіонаті світу в Будапешті. Стабільність – ознака класу?

Команда непогано справляється. Ця команда зараз найстарша і найдосвідченіша на старому континенті. Результат закономірний. Вважаю, що не зробити результат з такою командою було б злочином. Це не той випадок, коли результат зробили з молодих спортсменів. Ці люди пройшли все. Результат міг бути кращим. А цей результат – це стабільна планка.

 

Як, на Вашу думку, можна боротися з процесами, щоб у спортсменів судді чи хтось інший не відбирав життєві мрії як от сталося з Анжелікою Терлюгою в Будапешті?

Реально боротися. Тренерам потрібно досконало знати усі правила та орієнтуватися в усіх процесах. Тут є також питання в певних речах, які мають назву фарт. З таким може зустрітися, вважаю, будь хто. Правила достатньо гнучкі, їх можна трактувати по-різному. Дехто влучив куди і треба і це бал, а хтось цей бал не фіксує. Тут дуже багато нюансів. Щоб все переплавилось в медаль, потрібно, щоб усі важелі склалися як треба.

 

Кого б ще могли відзначити за підсумками чемпіонату світу?

У цієї команди є потужні виконавці. Комусь банально забракло психології, комусь – підготовки. І Різван Талібов міг виступити дещо краще, і Денис Копитко доволі непогано пройшов два кола. Нікіта Філіпов також має усі шанси показати у майбутньому результат. Серед дівчат призерки попереднього чемпіонату світу Галина Мельник та Катерина Крива могли зачепитися за медаль. Так само Анастасія Степашко та Аніта Серьогіна, яка допустила певну помилку. Кожен виконавець в цій команді, вважаю, може розраховувати на медаль. У нас немає такого, що везуть команду, де є двоє-троє лідерів, а усі решта – туристи. Команда збалансована, тому не зробити з нею результат це прирівнюється до злочину.



Андрій Заплітний – це наслідник Станіслава Горуни? (Андрій виступає у тій же категорії, де виступав Станіслав – Авт.)

Андрій – це молода кров. Єдина категорія в збірній, де відбулася заміна. Вважаю, дуже перспективний хлопець, який попав під зміну поколінь. Бузза, Агаєв та інші, які виступали з Горуною, уже завершили кар’єру. У нього є всі дані, щоб прогресувати. Результати у нього доволі послідовні. Те, до чого інші можуть йти десятиліттями, він досягнув за набагато коротший термін. Думаю, Заплітний – нова зірка українського карате.

 

Каріна Айрапетян здобула срібну медаль у паракарате. Чи здивував Вас такий результат Каріни і які бачите перспективи у паракарате?

Не здивував результат Каріни. Вона постійно виступає і постійно змагається з іспанкою. Наразі в іспанки виграти не може, однак з срібною нагородою, звісно, я її вітаю. Щодо паракарате, то там перспектив не бачу, оскільки міжнародна федерація до сих пір не розклала нормальну класифікацію. «Важкі» спортсмени змушені змагатися з тими, хто має легші травми. Особливо це помітно, коли спортсмени змагаються на кріслах колісних. Якщо незрячі змагаються приблизно в однакових умовах, однак ті, що змагаються на крісах колісних, то класифікації немає. Вони змагаються не за своїми можливостями. Не бачу також жодної перспективи потрапляння паракарате в паралімпійську програму.


І на останок, як Вам рівень організації чемпіонату світу в Будапешті?

Рівень топ. Починаючи від залу і завершуючи представництвом країн та конкуренцією. Зважаючи на це, цей вид спорту і був в олімпійській програмі. Повірте, це не до порівняння з деякими іншими видами спорту та іншими видами карате.

 

Kamp-Sport

Others Articles