☰
23.02.2024
Саме 23 лютого 1994 року українці вперше зійшли на подіум Олімпійських Ігор. Авторка цього історичного досягнення – Валентина Цербе-Несіна, якій вдалось здобути бронзу у спринтерській біатлонній гонці. Лише через два дні перше “золото” Україні принесе виступ Оксани Баюл.
На старт спринтерської гонки у Ліллехамері вийшло 69 спортсменок. Валентина Цербе-Несіна стартувала під 10 номером. Саме українці вдалось першій серед учасниць спринту відстрілятись без промахів на обох стрільбах та обійти на фініші німкеню Петру Шаф на трохи більше, ніж 23 секунди.
Після цього до результатів української біатлоністки (26:10.0) не могли наблизитись впродовж ⅔ гонки. Всього на десяту секунди її на фініші випередила представниця Білорусі Святлана Парамигіна, яка стартувала під 55 номером, а, менше, ніж за хвилину, їх обох обійшла на секунду у фінішному протоколі Миріам Бедар, яка до спринтерської гонки вже підійшла у статусі Олімпійської чемпіонки Ліллехамера, вигравши індивідуальну гонку. Втрутитись у боротьбу за нагороди могла представниця Казахстану Інна Шешкіль, яка впала за лічені метри до фінішної лінії та втратила секунди, що могли подарувати їй медаль Ігор.
Так, в підсумку, медальна трійка і сформувалась: представниця Канади – перша, білорусі – друга, а третьою, з історичним результатом та першою нагородою Ігор незалежної України стала Валентина Цербе-Несіна.
Цікаво, що цієї нагороди могло і не бути, адже попередньо у спринті, як і п’ятьма днями раніше в індивідуальній гонці, мала змагатись Олена Петрова. Однак, врешті-решт, на старт вийшла саме Валентина Цербе-Несіна.
"Приходжу виснажена після важкого заняття, а мені кажуть: "Ти завтра біжиш замість Олени". Висловлюючись мовою біатлоністів, мене поставили "подивитися", без особливих сподівань. До того ж тренер Василь Карленко попередив: "Лижі не їдуть – стріляємо "нулі". Гвинтівка погана – стріляємо "нулі". Те, що я і зробила – пройшла два вогневі рубежі без промахів”, – розповідала бронзова призерка Ліллехамера-1994 року в інтерв’ю Футбол24 три роки тому.
За декілька тижнів минатиме 30 років від тих подій. І до цієї дати, вже на початку лютого, були організовані змагання “Юні олімпійці”. “Ювілей почали святкувати зі старту наймолодших біатлоністів. Дякую колегам за проведення змагань на високому професійному рівні. Безмежно вдячна кожному, хто фінансово долучився до вшанування нагороди”, - цитуємо допис Валентини на фейсбук-сторінці від 3 лютого.
Допомагала в організації змагань і Ніна Лемеш, чия кар’єра проходила поряд з Валентиною. Зараз вона обіймає посаду голови відділення НОК України у Чернігівській області. “Lякую Богові, що ти є в моєму житті.Ти неймовірна та унікальна, людина з великої літери, ти локомотив ідей та реактор їх втілення. Дякую за організацію та проведення змагань. Краще і не могло бути!”? - тепло подякувала Валентина Цербе-Несіна колишній партнерці по збірній.
Переможці змагань на призи Валентини Цербе-Несіної у Сянках. Фото - НОК України у Чернігівській області
Після змагань на рівні області, приурочені 30-річчю змагання відбулись і на всеукраїнському рівні. Пройшли вони на Львівщині, у Сянках. У спринтерських гонках взяли участь 152 спортсмени з десяти регіонів України. Хтозна, можливо, серед них буде і той, хто в майбутньому повторить шлях нашої Олімпійської призерки.
Kamp-Sport
