☰
17.09.2025
Kamp-Sport поспілкувався з Марією Винник, яка днями здобула першу медаль України на дорослому чемпіонаті світу зі спортивної боротьби. В хорватському загребі українка виборола срібну медаль у ваговій категорії до 59 кг.
На шляху до нагороди Марія тричі переконливо перемогла на різних стадіях першості. Зокрема, на старті турніру не втратила жодного балу в сутичках з угоркою Ерікою Богнар та бронзовою призеркою ЧС-2023, норвежкою Отелі Хоє — 10:0 та 11:0.
У півфіналі Винник боролася з канадкою Лоуренс Боурегар, перемігши з рахунком 10:5. В поєдинку за "золото" українка зійшлась із 19-річною японкою Сакурою Оніші (8:17).
Срібна призерка світової першості з боротьби розповіла, кому присвячує здобуття медалі, а також оцінила свої нещодавні виступи в Загребі.
Маріє, щиро радіємо вашій медалі на турнірі. Розкажіть, які Ваші враження від виступу на чемпіонаті світу? Чи вдалося до нього підійти у найкращій спортивній формі?
Дякую за привітання! Враження, чесно кажучи, двоякі. Передусім хочу сказати, що цю медаль я присвячую своєму братові, який загинув на війні другого вересня. Це дуже сильно вплинуло на мою підготовку: ми поїхали в Чернівці до рідних, кілька днів майже не спали і не їли — стрес був величезний. Але водночас ця медаль — світла памʼять про мого брата. Впродовж усіх змагань я думала про нього, як і моя сестра.
Хочу щиро подякувати своїм рідним, близьким і тренерам за велику підтримку та підготовку до цього старту.
Яка сутичка до фіналу була найскладнішою і чому?
Напевно, найскладнішою була сутичка у півфіналі. Там відчувалася особлива відповідальність і водночас велика жага до перемоги. Знаю, що могла виграти цю сутичку легше, але емоційна напруга зробила її складнішою.
Як оціните свою сутичку у фіналі? Наскільки реальною була можливість перемогти?
Відчуваю, що не використала свій потенціал і десь переоцінила суперницю. Це ще раз доводить: коли виходиш на килим, неважливо, хто стоїть навпроти — головне вірити в себе, свої сили, нав’язувати свою боротьбу та виконувати настанови тренерів. Учора вона виявилася сильнішою, але я впевнена, що обов’язково поверну своє.
Особливо хочу сказати про свою сестричку — це людина, якою я щиро пишаюся і з якої протягом усієї нашої кар’єри беру приклад. Її підтримка для мене безцінна. Вона заслуговує на все «золото» світу, і я впевнена, що зовсім скоро воно неодмінно буде в неї!
Реальні можливості перемогти дійсно були, я відчувала що нічим не гірша, але впіймала трішки ступор в середині сутички. Не вистачило змагальної практики, я майже протягом двох років не боролась на міжнародних стратах. Тож не було того відчуття, важко було повертатись в спорт після стількох травм та операцій.
Поділися враженнями від роботи під керівництвом Юлії Ткач.
Це дало нам великий прогрес у розвитку. Моя тренерка теж свого часу боролася в цій ваговій категорії, як і моя сестра. Вони позбирали медалей тут, тепер передали мені естафету (усміхається).
Я щиро рада й вдячна, що сьогодні вона передає нам свій безцінний досвід. Це людина, яка завжди поряд і підтримує в усьому. Так само і її чоловік, в якого на рахунку чимало медалей різного гатунку як у тренера. Разом вони – чудовий тандем!
Щиро вдячна всіх своїй команді. Зі мною дуже багато крутих людей поряд, якими я надихаюсь і які багато чому мене вчать. Дякую близьким, які допомагали в підготовці й підставили своє плече в непросту хвилину.
Які подальші плани після світової першості?
Відпочити, перебувати поруч із рідними. Хочеться дати собі час відійти від втрати, пережити її, рухатись і готуватись далі до нових викликів.
Kamp-Sport
