Новини

13.05.2024

ДУБИНСЬКИЙ РОЗКРИТИКУВАВ МЕЛЬНИКА ЗА СКАНДАЛ У ЗБІРНІЙ УКРАЇНИ З ВОЛЕЙБОЛУ

Фото: volleyball.ua


Останніми днями у ЗМІ набирає розголосу тема щодо національної чоловічої збірної України з волейболу. Президент федерації волейболу Михайло Мельник звинуватив провідних волейболістів країни, гравців клубу "Прометей", у саботажі та назвав зрадниками.


Причиною таких висловлювань з боку першої особи федерації стала неявка гравців на тренувальні збори до національної збірної через стан здоров’я спортсменів, які щойно завершили змагання в чемпіонаті країни. З проханням роз’яснити ситуацію та почути іншу сторону конфлікту інтернет-ресурс depo.ua звернувся до президента ПВЛУ Володимира Дубинського, який розкритикував президента ФВУ Михайла Мельника за стан справ в українському волейболі сьогодні.


– Пане Володимире, вже 18 травня стартує Золота Євроліга. Минулого тижня голова Федерації волейболу України Михайло Мельник достатньо дивно висловився у пресі щодо спортсменів клубу "Прометей", звинувативши хлопців у зраді та саботажі. В чому причина таких неочікувано образливих слів у бік чемпіонів України з волейболу?


– Насамперед хочу висловити свою позицію щодо участі гравців у збірній команді. Я особисто та менеджмент ВК "Прометей" завжди вимагали від гравців участі в національній збірній команді України (це навіть прописано у них у контрактах), і ми завжди приділяємо цьому велику увагу.


Стосовно чоловічої збірної. 18 травня розпочинаються змагання у рамках Золотої Євроліги. Для участі збірної України, саме чоловічої, був оголошений навчально-тренувальний збір у місті Городок. ВК "Прометей" отримав запрошення для 11 гравців. Також запросили чотирьох волейболістів молодіжної збірної України. Номінально вони гравці ВК "Буковина", проте виступають за цей клуб на умовах оренди, бо теж мають контракти з "Прометеєм". Тобто, 15 гравців, які представляли ВК "Прометей" у Суперлізі минулого сезону, були запрошені у збірну України. З 15 гравців 11 спортсменів прийняли запрошення і прибули до місто розташування. І семеро з них, наскільки мені відомо, потрапили до основного складу. У чотирьох гравців було діагностовано травми, про що клуб офіційним листом повідомив ФВУ та збірну команду України, надавши усі необхідні документи.


Натомість президент ФВУ дозволив собі висловити нічим не обґрунтовану позицію у ЗМІ, де образливо назвав спортсменів "зрадниками"!


Почувши таке висловлювання пана Мельника на загал, ми були просто шоковані, адже ВК "Прометей", наші хлопці з перших місяців війни всім серцем грали за країну, виборювали кожну перемогу, і за те, що через стан здоров'я не змогли відправитись на збори, отримали таку образу!


Наприклад, стосовно жіночої національної збірної команди клуб СК "Прометей" взагалі не отримав від ФВУ жодного офіційного листа з викликом спортсменок. Проте гравчині "Прометея" прибули на збори і вже 18 травня візьмуть участь в іграх Золотої ліги.


Стосовно чоловічої збірної виклик було надіслано на особисту електронну адресу президента клубу, яка не є офіційною скринькою СК "Прометей". Після цього ніхто жодним чином не зв’язувався з менеджментом клубу. Клуб, своєю чергою, одразу після отримання листа офіційно відповів федерації, на що у відповідь гравців звинуватили у саботажі.


Виникають достатньо резонні питання до пана Мельника: якщо це саботаж, то яких зусиль доклав особисто він у вирішенні цього питання, і, якщо опустити формального листа на особисту пошту президента клубу, з ким з керівництва клубу він або його представники мали комунікацію з приводу прийдешніх змагань та розуміння ситуації, що склалася в чоловічій збірній?


Це ж прямий обов’язок президента – комунікація з клубами, організація змагань, пошук інвестицій для розвитку волейболу. Втім, пан Михайло знайшов час на генерацію медіабруду замість комунікації та організації змагань.


Що маємо на сьогодні? Через некомпетентне висловлювання пан Мельник поставив під сумнів імідж не тільки чотирьох гравців збірної, а й наніс невиправний удар по іміджу всього українського волейболу. Золота Євроліга – це дійсно поважні змагання, і ми маємо там високі рейтинги завдяки минулорічному успіху. Нагадаю, дівчата стали переможцями, а хлопці дійшли до фіналу, де поступилися тільки збірній Туреччини. І ми доклали максимальних моральних та матеріальних зусиль, щоб продемонструвати світу наші таланти.


– Вам не здається, що сьогодні відносини між федерацією та клубами стосовно виклику до національних збірних працюють за радянським принципом, не враховуючи ані стан гравців, ані подальші проблеми зі здоров’ям та відновленням спортсменів?


– Зрозумійте: відсутня будь-яка комунікація зі спортсменами, з клубами. Ніхто з ними не розмовляє. Формування національної збірної команди з будь-якого ігрового виду спорту – це багатоетапний процес, який має йти постійно і безперервно, в ньому Міністерство молоді та спорту України цілком покладається на досвід профільної федерації, яка у свою чергу повинна займатися скаутингом та комунікацією зі спортсменами.  


І коли сталася наша рідкісна розмова з паном Мельником саме за спорт, щодо чоловічої збірної я почув лише, що президент ФВУ не бачить у збірній ні Плотницького, ні Тупчія, ні Щиткова, ні Терьоменка – усіх тих, хто минулого року виступив проти федерації, бо тоді пан Мельник сприйняв це як особисту образу.


Розумієте, заява про те, що Плотницький не має бути в команді, бо він там усіма керує – це не гідно президента ФВУ.


Сьогодні Плотницький – це реальний лідер, найкращий гравець країни. І йому потрібне особливе ставлення, якщо хочете, персональний підхід. До того ж Олег ніколи і ніде не говорив, що не хоче грати за збірну. Не було жодного випадку, щоб в офіційних іграх була хоч якась відмова від усіх перерахованих сьогодні гравців. Так, на Золотій Євролізі вони говорили, що виснажені і відчувають сильну втому. Я не можу обговорювати рішення гравців. Якщо є така потреба, то президент федерації мав особисто врегулювати ситуацію, а не говорити: "Хай не грає. Це не моя справа… будуть інші".


Моє глибоке переконання, що це і є робота президента – зібрати найкращих у команді, допомогти головному тренеру, допомогти спонсорам, вирішувати всі питання.


А якщо ми залишаємося на позиціях "буде так, як я сказав", то так, це вже якісь радянські пережитки, які не мають місця в житті та відносинах сучасного суспільства, це питання відповідності та компетенції президента федерації.


Ми повинні розуміти, що у європейському спорті федерації розмовляють із клубами і президентами, а не вимагають, погрожуючи дисциплінарними покараннями та дискваліфікацією. І часи, коли "партія сказала "надо", в нашій країні минули.


– Що це був за конфлікт, чому пан Мельник через особисті амбіції викреслив з гри провідних спортсменів країни?


– Для всіх нас було неймовірним шоком, коли буквально перед виступом збірної у Золотій Євролізі, у відборі на Олімпійські ігри, у відборі на VNL вийшла заява гравців української збірної про те, що вони ладні ледь не бойкотувати виступ команди.


Мельник особисто попросив мене провести zoom-конференцію з гравцями національної збірної. Я прагнув спершу переговорити зі спортсменами від СК "Прометей" – вони з нами на контракті, і це моя зона відповідальності, але Мельник наполягав на розмові у повному складі.


Ця конференція відбулася за кілька днів після заяви хлопців.


Я просив Михайла Григоровича приєднатися до спілкування (адже це його зона відповідальності – комунікація з волейболістами), аби ми могли поспілкуватися всі разом. І хлопці мали велике бажання комунікувати.


На що він відповів, що не бачить причини з ними говорити.


– Тобто президент федерації не бачить сенсу розмовляти зі спортсменами?


– Саме так. Проте я розумів, що це потрібно зробити, і ми мали з гравцями півторагодинне спілкування. При цьому у залі були всі гравці збірної, включаючи й капітана команди Олега Плотницького.


Я сказав хлопцям: "Грати у збірній – це престиж, тим більше відстоювати честь країни під час війни. Ми маємо хорошу успішну збірну – в чому проблема?"


Виявилося, що з боку федерації відсутнє забезпечення. Хлопці не мали навіть лікаря. І ця ситуація дуже доречно підкреслила ваше питання стосовно радянського принципу виклику до збірної. Елементарне забезпечення та побутові питання, тренувальний процес – це все ж таки обов’язок федерації. Ще раз наголошу: банальна комунікація з гравцями.


Гравці відверто говорили про недостатню участь ФВУ, про відсутність комунікацій. Для мене дивно, що пан Мельник відмовився від поїздки, від зустрічі з командою. Тим більше коли виникла напруга і хлопці неодноразово висловлювали бажання такої зустрічі. Адже ми думаємо про майбутнє волейболу і про те, як Україна буде представлена у світі.


– Тоді також з'явилася інформація, що буцімто хлопці відмовились через невиплату преміальних та зарплатні?


– Це ганебно та не відповідає дійсності!  Я запитував про це хлопців особисто, дивлячись їм в очі. Вони не ідіоти і прекрасно розуміють, що премій раніше вересня бути не може, тож це ніяк не могло бути причиною їхньої заяви.


Основна причина, повторюсь – недостатньо якісна організація збору, погане забезпечення і відсутність на той момент у команді навіть лікаря. Тобто нормального професійного лікаря тоді у збірній не було! В результаті я доповів про це на Виконкомі ФВУ. Я домігся рішення, що ФВУ забезпечить збірну усім необхідним. Мельник повинен був виступити з офіційною заявою, принаймні це було ухвалено на Виконкомі. Ми отримали подовжений конфлікт, який намагалися загасити, адже нам важливий був нормальний виступ збірної, набір очок, рейтинг і участь, перш за все, в олімпійському відборі.


Що ми маємо у підсумку? Зі збірної був відрахований Віталій Щитков – це основний зв’язуючий гравець. Що б там хто не говорив, але останній сезон показав, що Віталій дійсно гідний представляти збірну. На мою думку, він на сьогодні найкращий зв’язуючий у вітчизняному волейболі. Після повернення Віталія наші лікарі з’ясували, що фізична форма гравця на критичній межі, тобто медичне забезпечення абсолютно було відсутнім. Саме те, про що хлопці і говорили!


Всі претензії збірної були в тому плані, що гравці вважали себе "кинутими". Ще раз хочу зазначити – жоден з гравців збірної, коли я з ними спілкувався (а присутні були всі: і гравці, і тренерський склад), жоден не сказав, що не хоче грати через відсутність оплати. До речі, свої преміальні гравці ВК "Прометей" повністю віддали на підтримку наших військових, завдяки чому ми придбали необхідне обладнання та техніку для наших Збройних Сил. Отже це була ще одна образа, яка не відповідає дійсності. І знов-таки в цьому випадку федерація не йде на діалог, а створює конфліктну ситуацію.


Я впевнений, що хлопці сприймають виступ за свою країну як честь.



– Зараз є покращення в комунікації, чи ситуація стабільно мовчазна?


– На сьогодні як віце-президент ФВУ я не отримав жодного переліку тренувального та тренерського складів, лікарів, масажистів, асистентів, менеджерів. Немає навіть графіків участі. Це все тримається у якійсь таємниці.


На жаль, хочу вам навести такий приклад: на збори також був запрошений Максим Тонконог, гравець молодіжної збірної U-20, гравець "Прометея", який в останньому сезоні виступав за ВК "Буковина". Звісно, наші лікарі його оглянули. Вони сказали, що участь Максима у збірній неможлива – хлопець мав сильний набряк ноги, навіть ступати на неї було боляче. Два-три тижні – це мінімальна реабілітація, аби гравець був підготовлений до виступів у тій самій національній збірній U-20 у фіналі чемпіонату Європи, який відбудеться вже цього року.


Ще один із гравців молодіжної збірної, Едуард Штерик, маючи травму, дуже хотів тренуватися, спробувати себе з новим тренером Раулем Лосано. Він поїхав, а вже через тиждень зателефонував і повідомив, що важкі інтенсивні тренування посилили біль. При цьому не було жодних рекомендацій з боку лікарів збірної.


Коли Едуард повернувся до клубу, МРТ показало, що у нього травма і запалення. Терміново було призначено лікування, відновлювальні процедури, спокій. На сьогодні і Тонконог, і Штерик проходять повну реабілітацію, бо здоров’я – понад усе!


Взагалі дивує, що ніхто не думає, як молоді перспективні гравці можуть стати каліками в один день. Це ж найкращі молоді гравці – майбутнє країни! Це приклад того, що ми надзвичайно серйозно ставимось до таких питань, і керівництво "Прометея" особисто займається кожним гравцем.


– Отже, повертаючись до травм та хлопців, які не змогли поїхати до збірної, як ви прокоментуєте саме цю ситуацію?


– Я спілкувався з цими спортсменами особисто і просив їх, якщо існує хоч якась можливість взяти участь у зборах національної збірної, зробити це, бо для мене особисто це найвищій пріоритет. Ян Єрещенко, Дмитро Терьоменко, Віталій Щитков та Горден Брова – ці хлопці останні дні чемпіонату грали просто на вольових. Ці хлопці "вікові", їм було вкрай важко – чемпіонат України, на щастя, був дійсно конкурентним, ми побачили достатню кількість хороших, професійних команд у цьому сезоні. Тому маємо велику кількість травмованих гравців – як в "Епіцентрі", так і в "Прометеї".


Ми знали, що хлопці мають травми, і Терьоменко, і Єрещенко пропускали кілька останніх ігор, бо фізично не були в змозі грати. Єрещенко через біль не дограв другу половину фінального матчу, його замінив Янчук. Терьоменко взагалі після ганебних висловлювань пана Мельника виклав у своїх соцмережах довідки і знімки МРТ на широкий загал. Ми просили хлопців дограти чемпіонат, адже це була запекла боротьба за чемпіонство, а після того обіцяли лікування та відновлення – якраз те, чим вони займаються сьогодні.


Також були висновки і австрійської клініки, і лікарів "Прометея" – у ФВУ відправили всі офіційні документи. Дивно, що Мельник заявив, що "якась довідка якогось лікаря". Ні, це була офіційна довідка, видана офіційним лікарем, який офіційно працює з командою.


Ми шоковані тим, що "розганяється" інформація, нібито "Прометей" відмовився. Ще раз нагадую: з 15 гравців 11 прибули на збір. Семеро гравців були відібрані, тож половина збірної на сьогодні – це гравці саме "Прометея".


У минулому році Щитков приїхав травмований, Терьоменко повернувся взагалі з моторошною травмою, ми півтора місяця оплачували його лікування. Чому? Адже він отримав травму в збірній, а лікування оплачував "Прометей".


Я завжди налаштовував гравців "Прометея" так, що грати у збірній – це велика честь для спортсмена. Тим більше зараз! Але змусити грати, коли тебе водночас поливають брудом, ніхто не зможе!


Я стою на позиції, що гравці збірних – це національна гордість, це надбання країни. І це більше надбання, ніж Володимир Дубинський чи Михайло Мельник. Бо ні Дубинський, ні Мельник, ні будь-хто інший із менеджменту не може виграти і принести нам перемоги.


Так, не завжди легко з гравцями. Так, це – особистості зі своїм характером, зі своєю думкою, зі своїм розумінням, тому дуже важлива комунікація. Не буває й тижня, аби я не мав розмову з кожним гравцем команди. Я завжди знаходжу рішення, потрібні слова для кожного гравця, який грає у "Прометеї". Знаю кожного гравця, розумію, наскільки важливі насамперед почуття людської гідності, поваги та любові до своєї країни, і я знаю, що кожен із них точно любить свою країну.


– Володимире Михайловичу, коли ви особисто в останнє спілкувалися з паном Мельником?


– В березні у Чернівцях. Цього року ПВЛУ та "Прометей", на прохання Михайла Мельника, власним коштом організовували Кубок України. І от на фінальне нагородження Михайло Мельник таки приїхав. До речі, це був перший і останній раз за сезон, коли пан президент приїхав.


– Ви сказали, перший і останній?!


– Так. На превеликий жаль, президент Федерації волейболу України за весь сезон був присутній тільки на нагородженні Кубку, жодну гру ані Суперліги, ані фіналів Вищої ліги він не відвідав. І це нонсенс, коли головний чемпіонат країни проходить без участі її головного волейбольного функціонера!


Михайло Григорович постійно жаліється на погане самопочуття та відстань проведення змагань.


Ви можете подивитися всі трансляції, кожного матчу – пан Мельник жодного разу не приїхав на регулярний чемпіонат України – ні на відкриття, ні на фінал, ні на церемонію нагородження. При цьому нам дуже приємно і ми щасливі, що відстань у 600 кілометрів від столиці до Чернівців жодного разу не зупинила представників Міністерства молоді та спорту України, до нас приїздили міністр молоді та спорту і голова НОК України. Я хотів би особисто подякувати та зазначити постійну підтримку співробітників Міністерства, які весь час на зв’язку.


Уявляєте, наскільки це важливо для гравців? Коли міністр вручив персональний приз найкращому гравцю, коли просто приїжджає на поточну гру – це піднімає рейтинг чемпіонату і мотивує самих волейболістів.


Натомість пан Мельник більш ніж 10 разів виїздив за кордон під час війни задля "розширення горизонтів Українського волейболу". Результати цих подорожей навіть сумнівними складно назвати, їх просто немає. Наразі всі витрати на утримання збірних команд з волейболу бере на себе Міністерство молоді та спорту та президенти декількох клубів, а ФВУ не допомагає ні організаційно, ні пошуком додаткового фінансування, а тим паче грошима (які, до речі, надходять на їхні рахунки постійно).


– Трохи вище ми торкнулися питання утримання команд, забезпечення збірної тощо. Наскільки критична сьогодні ситуація з фінансуванням чемпіонату Суперліги, Вищої ліги? Яка ситуація з фінансуванням у федерації взагалі?


– ПВЛУ, президентом якої я є, під час війни взяла на себе дуже непросту ношу – проведення чемпіонату України з волейболу Суперліга-Дмарт. Ми неодноразово зустрічалися з усіма представниками клубів, обговорювали, як буде проходити чемпіонат, працювали зі спонсорами. До слова, команди, які брали участь у чемпіонаті, відзначили високий організаційний рівень. Ми ухвалили рішення звільнити клуби від внесків за участь у чемпіонаті, розуміючи, наскільки усім зараз важко, у якому стані зараз перебуває український спорт і волейбол у тому числі.


На відміну від федерації, яка, наприклад, продовжує збирати внески від клубів навіть Вищої ліги за участь у чемпіонатах та за трансфери усіх гравців. Це чималі суми, і я вже говорив про непрозорість фінансових справ федерації.


Більш того, ФВУ попросила "Прометей" провести та профінансувати організацію фіналів жіночої та чоловічої Вищої ліги, що ми і зробили.


Ми взяли на себе фінансове забезпечення, спрямоване на оплату участі жіночої збірної у Золотій Євролізі, сотні тисяч на участь молодіжних команд у чемпіонаті Європи. Жодної сплати від федерації не було. Єдине, що ми чуємо від пана Мельника: "Такої можливості немає".


– "Прометей" фінансує жіночу збірну, "Епіцентр" – чоловічу збірну, всі витрати на цих клубах? Це так?


– Не зовсім так. Дійсно, Олександр Герега, президент клубу "Епіцентр", сьогодні взяв на себе витрати з утримання чоловічої збірної. Я опікуюся жіночою збірною. Усі можливі збори – і за кордоном, і в Україні – оплачує Міністерство молоді та спорту.


Але Мінспорту не може взяти частину витрат, які повинна брати на себе федерація волейболу, через те, що це бюджетне фінансування. Особливо під час війни.


Ще раз хочу висловити величезну подяку Міністерству молоді та спорту за те, що не залишаються осторонь волейболу, за те, що в такі непрості часи знаходять можливість оплачувати тренувальні збори, харчування, квитки на поїздки на матчі.


Звісно, викликає обурення, коли президент ФВУ ініціює скликання Виконкому, щоб накласти штрафи на клуб за кожного гравця по 20 000 грн. Тобто 80 000 грн клубу за чотирьох гравців, які мають медичний висновок, які офіційно попередили ФВУ про неможливість прибуття на збір через стан здоров’я. І все це з огляду на те, що СК "Прометей" витрачає шалені гроші на допомогу вітчизняному волейболу в цілому, ми опікуємося жіночими збірними, фінансово підтримуємо молодіжну збірну, підтримаємо клуби першої та другої ліги.


– Михайло Мельник обіймає посаду вже дев’ятий рік поспіль. Можливо, є ефект вигорання на посаді?


– Напевно, в цьому є частина проблеми. На сьогодні відносини між клубами та федерацією склались у форматі залякування штрафами, дискваліфікаціями, а так не повинно бути у демократичній державі. Ми рухаємося вперед, ми бажаємо мати, на відміну від сусідів, вільну країну. Ми повинні залишити в минулому ці радянські пережитки відносин і у спорті в тому числі.


У країні війна! Ми маємо максимально подбати про кожного гравця. Ми повинні створити всі умови, аби хлопці підтримували рівень і високо несли прапор України.


Ми у ПВЛУ щоразу перед чемпіонатом і після його закінчення організовували зустрічі. Всі до одного представники 16 клубів були присутні на зустрічі, яку ми організували після закінчення цьогорічного чемпіонату наприкінці квітня.


Було запрошено й пана Мельника, але й цей комунікаційний захід він проігнорував. Проте знайшов час та сили виступити у ЗМІ задля образи спортсменів.


Всі знають нашу позицію: збірна – понад усе. Україна – понад усе! Ми для цього ще у 2019 створили жіночу Академію, а під час війни і чоловічу. Фактично разом з Олегом Бараном врятували молодіжну збірну країни.


– Але ж є фактом те, що сильні гравці віддають перевагу іноземним клубам. Чи не так?


– Наступного року ми хотіли запросити Василя Тупчія в "Прометей". (Це до розмови про те, що гравці національної збірної не хочуть повертатися до України, бо, мовляв, чогось бояться і хочуть якихось там неймовірних грошей.) Дмитро Терьоменко та Ян Єрещенко не побоялися повернутися під час війни. Хлопці грали за кордоном у топових французьких і турецьких клубах, а сьогодні захищають кольори "Прометея". Василь Тупчій теж готовий був приїхати, і у нас не вийшло тільки тому, що він має чинний контракт.


Ми донесли хлопцям, що нам достатньо, аби українці приїхали додому, і важливо, щоб вони показали всій країні, що вони поряд з нами. Є тільки одна проблема – комунікація з федерацією та відчуття українськими спортсменами, що вони потрібні. Зараз навпаки треба докладати зусиль для спільної мови, а не розбрату серед спортивної спільноти.


– Вище ви торкнулися теми молодих гравців та клубу "Барком-Кажани". Що це за історія?


– "Барком-Кажани" на початку 2022 року прийняли рішення та були зараховані до участі в Польській "Плюс лізі". Михайло Мельник особисто підписав погодження на участь клубу в цьому турнірі, і український клуб увійшов у топ ліг Європи. Ми знаємо, що найсильніші чемпіонати – це Туреччина, Італія і Польща. А Польща сьогодні взагалі фаворит. Так от – інвестор підписує контракт на участь у Польській лізі, вкладає колосальні гроші, піднімає рейтинг українських волейболістів.


Всі ж розуміють, що багато хто з початком війни переорієнтував погляд на інші країни. Але залишились справжні патріоти України тут, дома, які, попри наші страшні реалії, продовжили свою справу, продовжили розвивати країну та спорт. Саме так і зробив Олег Баран. Він не придбав якийсь польський клуб, а взявся розвивати саме український. І що ми бачимо за два роки? Пан Мельник, просто чиновник, через особисті образи закидає погрози знищити все, що було побудовано! Не зважаючи, не поважаючи та не розуміючи, який внесок Олег Баран та клуб "Барком-Кажани" зробили у розвиток українського волейболу.


Також мало хто знає, що на початку війни до мене звернувся Володимир Романцов  з проханням зберегти та підтримати чоловічу молодіжну збірну U-17, щоб не втратити цілу ланку молодих та перспективних гравців. І ми почали збирати їх у Чернівцях. Була проведена робота з батьками, декого довелося рятувати з окупованих територій, декого вдалося повернути з-за кордону. Але нам це вдалося! Враховуючи величезні витрати на фінансування ще однієї команди, я звернувся до Олега Барана з проханням співфінансувати утримання цієї команди. А задля отримання ігрової практики хлопці були заявлені в Суперлігу як збірна України U-17 – "Барком-Кажани".


Це був якраз той випадок, коли два бізнесмени просто потиснули один одному руки, а потім кожен зі свого боку виконав всі зобов’язання. Сьогодні вже маємо результати  – молодіжна чоловіча збірна потрапила до фіналу чемпіонату Європи U-20 з волейболу.


– Пане Володимире, якщо вже до висновків, які перспективи ви бачите? Які ваші наступні дії та плани?


– Я впевнений, що ми не вирішимо жодних наших питань, поки не налагодили комунікацію, поки федерація в особі президента не змінить свій норов спілкування з клубами та спортсменами та не усвідомить, що саме без спортсменів не буде й федерації.


Потрібно змінювати ставлення і залишити в минулому радянські пережитки, зрозуміти, що спортсмени – це скарб країни, та перш за все – люди.


Даний інцидент продемонстрував відсутність простої комунікації ФВУ з топовими гравцями країни, небажання вирішувати питання для усунення проблеми, а навпаки – загострення та винесення її у публічну площину.


Для кого було це шоу від пана Мельника у той час, коли головне сьогодні – обʼєднатися, а не сіяти розбрат у стомленій війною країні?!


Насамкінець я хочу звернутися до всієї волейбольної спільноти, до кожного гравця, який представляє Україну у волейбольному світі.


Хлопці, незважаючи на ганебні образи, ви потрібні своїй країні!


Пам'ятайте, що кожного разу, коли піднімається наш прапор світом, за вашими спинами стоять мільйони співвітчизників, які віддали вам серце. Втомлені війною, але горді за кожного з вас, за свою Україну!


Ви граєте не за Мельника, не за Дубинського та якихось функціонерів. Ви граєте за людей, за кожного з нас! Ваша передова – бути лідерами у Збірній!


Слава ЗСУ! Слава Україні!


Джерело: depo.ua

Інші Новини