☰
28.05.2024
За свободу та незалежність України віддав своє життя плавець Нікіта Засядько, якому було лише 18 років.
Народився він 29 червня 2005 року у Харкові. Велику частину свого життя хлопець присвятив спорту. У 15 років отримав звання майстра спорту України з плавання, а у 17 - кандидата у майстри спорту з вільної боротьби.
У 2022 році Нікіта закінчив Харківський фаховий коледж спорту і вступив до Харківської державної академії фізичної культури одразу на дві спеціальності: “Лікар-реабілітолог” та “Рекреація”.
Попри те, що Харків межує з країною-окупантом, після початку повномасштабного вторгнення Нікіта разом з сім’єю залишився у рідному місті. Продовжував навчатися і активно допомагав волонтерським організаціям. Щодня у свої молоді роки він ставав свідком жахливих злочинів росіян проти людства: бомбардувань, обстрілів, які несуть із собою лише руйнування та смерть. Усі ці страшні події робили прагнення 17-річного Нікіти стати на захист України тільки сильнішими.
Як тільки йому виповнилося 18, взяв академічну відпустку у навчанні і добровільно доєднався до лав легендарної бригади “Азов”. Своїй родині сказав, що вік не має значення, якщо є бажання захищати сім’ю. І вже за два тижні після дня народження, 14 липня 2023 року, його зарахували на посаду старшого кулеметника (бронеавтомобіля) 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу 3-го батальйону спеціального призначення, де отримав позивний “Гордий”. Він воював у надскладних точках фронту, там ворог ні на хвилину не припиняв обстріли - на Луганщині у Серебрянському лісі. Востаннє хлопець говорив з мамою. Попри складну ситуацію, казав, що все буде добре, підбадьорював, а ще дуже чекав на мамину посилку з чимось солоденьким, але отримати її, на жаль, так і не встиг.
Зранку 30 листопада 2023 року Нікіта допомагав евакуйовувати пораненого розвідника, а вже за декілька годин вирушив виконувати бойове завдання на Луганщині, яке стало для нього останнім…
Йому було лише 18 років, але він мав загострене відчуття справедливості, яке не давало йому бути осторонь війни. Був занадто дорослим, як на свій юний вік, надзвичайно відданим бійцем і дуже щирою людиною. Він мріяв визволити Батьківщину від загарбників, зустріти кохану дівчину, створити власну сім’ю та жити у вільній, мирній Україні.
Указом Президента України Нікіту нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
У Героя залишилися мама, тато і старший брат…
Джерело: Спортивний Комітет України
