25.09.2024
У сезоні-2024/25 львівський гандбольний клуб «Галичанка» змагається у трьох турнірах – українській Суперлізі, Центральній лізі Польщі (другий за силою дивізіон) та Європейський кубок. Зокрема, гандболістки львівської команди в листопаді-грудні в складі збірної України виступатимуть на жіночому чемпіонаті Європи, який відбудеться в Австрії, Швейцарії та Угорщині.
5 та 6 жовтня «Галичанка» в рамках 1/32 фіналу Єврокубку зіграє в азербайджанському Баку два матчі проти «Азейрола». Перед початком виступів на євроарені львів’янки 28 та 29 вересня гратимуть поєдинки 2-го туру чемпіонату України. В палаці спорту «Галичина» чинні чемпіонки України прийматимуть хмельницьку «ДЮСШ-1 ХНУ».
У розмові з Kamp-Sport головний тренер «Галичанки» Віталій Андронов оцінив підготовку команди до сезону, розповів про завдання, поставлене керівництвом, зміни в складі та чимало іншого.
Як оціните підготовку команди до сезону 2024/25. Наскільки нею задоволені і чи вдалося все заплановане?
Цьогоріч ми вирішили змінити локацію нашої підготовки. Раніше команда готувалася до сезону на Закарпатті, в Тячеві, а зараз провели збори на Івано-Франківщині, в Городенці. Умовами були задоволені, нам сильно допоміг президент клубу Роман Федишин і місцевий тренер Богдан Аліман. Запланований об’єм роботи дівчата виконали, тож можна бути задоволеним цим етапом. Можна сказати, що команда по-новому формується, адже до нас прийшли нові молоді гравчині з Львівського фахового коледжу спорту. Не варто забувати про наших основних дівчат, які минулого сезону зазнали травм, а зараз продовжують відновлюватись.
З’їздили також на турнір до Чехії, де перемогли та зіграли дуже добре. Це була приємна несподіванка для мене. В дівчат було велике бажання показати себе якнайкраще, тож ми вдало зіграли в Чехії проти іноземних команд високого рівня. Отже, провели хороші спаринги за кордоном, потім у Львові мали корисні контрольні матчі з київським «Спартаком».
Як ви вже згадали, чимало гандболісток «Галичанки» зазнали ушкоджень у минулому сезоні. Ви для себе вже проаналізували чому сталася така неприємна серія травм?
Звичайно, ми проаналізували ситуацію. І все-таки її спричинила участь у двох чемпіонатах і відповідний щільний графік. Ми грали в польській Суперлізі проти дуже потужних команд, у складах яких виступають досвідчені гравчині. Складно було потім брати участь в українському чемпіонаті, граючи чотири матчі протягом туру. І до всього додаються тривалі переїзди.
Спочатку все було добре, ми непогано звикали до цього нового досвіду. У нас був хороший склад, потім спочатку травмувалась Діана Дмитришин, а після чемпіонату світу перестали грати Марина Коновалова та Мар’яна Маркевич і водночас зазнали травм інші дівчата. Після цього й почалась серія поразок, хоча я вважаю, що всі дівчата боролися на майданчику в кожному матчі та віддавались.
На цей сезон ми заявились у Єврокубку. Очікується також велике навантаження. Це дуже складно й побачимо, як будемо з цим справлятися. Намагатимемось робити більше відновлювальних процесів. Але й треба багато тренуватись, оскільки маємо молодих дівчат, які ще не зовсім відчувають гру команди. Найважливіше завдання на сьогодні – знайти баланс.
Таким чином, навантажень у цьому сезоні буде ще більше, порівняно з попереднім. Ви не боїтеся, що ситуація з травмами може повторитись?
Боюсь і хвилююсь за дівчат. Але який у мене є вихід? Ще треба взяти до уваги матчі збірної України на прийдешньому Євро – це ще один турнір для деяких наших дівчат. Потрібно давати гравчиням більше відпочивати та зосередитись на їхньому відновленні. Зараз складно розібратися з графіком, оскільки певні дати турів у чемпіонаті України збігаються з польським чемпіонатом або Єврокубком.
Чи йдуть польські команди та організатори чемпіонату назустріч у питаннях переносу матчів?
Поки що складно сказати чи йдуть вони назустріч. У нас перший матч у польській лізі заплановано на п’яте жовтня. Цього ж дня ми маємо зіграти єврокубкову гру в Баку. Попросили в суперника з Польщі зіграти посеред тижня, але поки що отримали відмову. Цього сезону ми будемо грати в Центральній лізі, де команди є напів професійними. Можливо, через це нам буде трохи легше грати, але переїзди стануть більш далекими, оскільки багато команд з північних і західних регіонів Польщі.
Чи знайомі ви вже з Центральною лігою Польщі? Чи розумієте приблизно з ким доведеться грати «Галичанці»?
Наразі ще нічого не вивчали. Польська Суперліга зобов’язує клуби проводити трансляції, а в нижчому дивізіоні складно знайти відео ігор чи бодай інформацію про команди. До того ж кожного сезону колективи часто змінюють склад. Ознайомлюватимемось із командами безпосередньо під час сезону. Ми будемо відштовхуватись насамперед від власної гри, а не підлаштовуватись під суперників.
Як прокоментуєте поразку команди в матчі за Суперкубок України? Після виступу «Галичанки» в товариському турнірі в Чехії виникала думка, що проблем проти «Карпат» немає бути. На вашу думку, в чому причина поразки?
Вважаю, що вдалі матчі проти іноземних команд на турнірі в Чехії певною мірою зіграли злий жарт. Дівчата, можливо, забули що будь-який суперник може створити небезпеку. Ба більше, в кубковому матчі. При всій повазі до «Карпат», мабуть, в цьому випадку все-таки спрацювала недооцінка суперника. За «Карпати» не грала Владислава Слободян – одна з лідерок команди. Дівчата наче добре налаштовувались на матч, але підсвідомо вважали, що вони є сильнішими і зможуть перемогти.
Була нервова кінцівка, ми вели в рахунку +4, але потім пропустили і не реалізували свої моменти. Далі серія пенальті, яка все-таки є лотереєю, в якій «Карпати» мали психологічну перевагу. Суперник врятував гру і це дало йому піднесення. Я не приховую, що дівчата з «Карпат» заслужили цю перемогу. Не зважаючи ні на що, вони вийшли на цю гру та вигризали кожен м’яч, борючись до кінця. А для нас це був досвід, з якого ми зробили потрібні висновки.
Після Суперкубку ми дещо впали в психологічну яму. В першому турі в Рівному команда не показала тієї гри, яку очікував я і керівництво клубу. У першому матчі перемогли з величезною різницею, проте все одно виникали моменти, якими не можна бути задоволеним. Другий матч взагалі показав, що ми не в найкращій формі. Треба якомога швидше робити для себе корисні висновки та вилізати з цієї ями.
Розкажіть також і про зміни в складі. Як можна побачити, колектив залишила лише Софія Голінська…
Так, ми відпустили Софію в клуб польської Суперліги «Кобєжице». У неї ще був контракт, але вона більше не мала бажання грати в «Галичанці». Приєднались до колективу чотири гравчині з ЛФКС. Вони на цьому етапі поки не показують тієї гри, яка дозволить бодай виступати в українській Суперлізі. Їм ще складно, але дівчата будуть надалі працювати та розвиватись. Наразі можемо випускати вже на декілька хвилин воротарку Анжеліку Грабчак.
Зазнала травми на тренуванні наша лінійна Анастасія Дутко. Катерина Гайдук та Анна Стадник також вибули через ушкодження. Складна і неприємна ситуація складається на старті сезону. Зараз запрошуємо на тренування й молодих дівчат з ЛФКС 10-11 класу, щоб вони починали звикати до наших тренувань і вимог. Очікуємо на повернення Тетяни Поляк та Аліси Петрів. Ірина Прокоп’як вже потрохи набирає форму й матиме скоро більше ігрового часу. Розуміємо, що ключові гандболістки не зможуть грати в кожній грі, тож молодим дівчатам потрібно якнайшвидше бути готовими допомагати.
Марина Коновалова, яка відновлює кар’єру, гратиме лише в Єврокубку?
Так, Марина допомагатиме нам на євроарені. Але можливий і варіант її залучення до матчів у чемпіонаті Польщі. Марина Коновалова та Леся Смолінг можуть зіграти цього тижня в чемпіонаті України проти хмельницької «ДЮСШ-1 ХНУ», оскільки Мілана Шукаль і Ванесса Лакатош зараз перебувають в складі збірної України на зборах. Хочу окремо подякувати хмельницькому колективу, який у зв’язку з матчем у Єврокубку погодився перенести поєдинки туру на 28-29 вересня до Львова.
А чи є можливість долучити Коновалову та Смолінг до повноцінного тренувального процесу та матчів у всіх турнірах?
Це дуже досвідчені гандболістки, які б допомогли в кожному матчі. Як тренер, я певна річ хочу мати таких бойових і сильних гравчинь в обоймі. Але між клубом і дівчатами є домовленість. У них вже є особисте життя, тож варто подякувати їм, що вони все-таки погодились повернутись для допомогти в Єврокубку. Я б і хотів, щоб Вікторія Салтанюк та Анастасія Мелекесцева залишились, однак не всі бажання здійснюються.
Чи очікуєте на повернення Мар’яни Маркевич?
Так, я знаю, що Мар’яна хоче повернутись. Хочу її привітати з народженням доньки. Ми всі раді за Мар’яну та бажаємо їй та сім’ї почуватись щасливими. Вона – професіонал. Для нас це цінна гандболістка, гравчиня збірної України. Чекаємо на її повернення, проте варто розуміти, що Мар’яні також потрібен час на відновлення та входження до гри.
Уболівальники хочуть знати про ситуацію з Діаною Дмитришин. Чи можете ви щось сказати з цього приводу?
Я не можу наразі нічого сказати. На це питання має право відповідати лише сама Діана. Можу лише сказати, що знову така ситуація, коли ми розраховували на одне, а маємо зовсім інше. Поки що все до кінця невідомо. Проходили медобстеження перед сезоном і Діані наразі не дозволили виступати. Для нас, певна річ, найважливіше – це здоров’я людини та її життя. Діана з нами, ми постійно на контакті. Хочемо почекати, пройде час і зробимо ще кілька обстежень. Діана Дмитришин, безумовно, потрібна «Галичанці» і це всі прекрасно розуміють.
Яке завдання стоїть перед командою в Єврокубку? На ваше бачення, вдасться команді, як кілька років тому, пробитись далеко, враховуючи на складний графік?
Ми ставимо собі ціль пройти якомога далі. Єврокубок – це завжди цікаво, кожен прагне грати якнайдовше на цьому турнірі та насолоджуватись грою. Я не забігаю наперед, адже зараз потрібно підготувати склад до матчу з азербайджанським «Азейролом». Суперник є складним і досить непередбачуваним. Зараз їдемо в Баку на два матчі. Буде непросто грати всі матчі на арені суперника. Як усе відбудеться – мені невідомо, проте ми маємо боротися та обіграти цю команду.
Які завдання на цей сезон поставило керівництво клубу, зокрема, Роман Федишин?
У нас є завдання, яке кожен хоче виконати, – повернутися в польську Суперлігу. Треба вибороти перше місце. Президент у нас амбіційний, він вкладає у «Галичанку» душу, тому ми не можемо підвести його. Не можемо підвести й наших уболівальників, які звикли до наших вдалих ігор і хороших результатів. Звичайно, маємо також завдання захистити чемпіонство в українській Суперлізі. Це буде непросто, оскільки «Карпати» і «Спартак» зараз є дуже бойовими та непоступливими. Інтрига та боротьба між трьома колективами в цьому сезоні точно будуть запеклими.
Перейдемо до справ національної команди. Несподівано для всіх у лютому ви вирішили залишити пост головного тренера жіночої збірної України. У чому причина такого рішення?
Тому що я не міг вже виконувати свою роботу. Чесно кажучи, не хочу зараз пояснювати своє рішення. Можливо, певною мірою воно було спонтанним. Але якщо я не впливаю на ситуацію, то що в такому випадку робити…
На яку ситуацію ви не впливали?
Я не хотів би відповідати на це. Настане час і все стане зрозуміло. Коментувати своє рішення не маю бажання. Склалася така ситуація, що кращим рішенням я бачив свій відхід.
Чому так мало гравчинь «Галичанки» зараз у складі збірної України? Вас це не дивує?
А чому мене це має дивувати? У збірній є тренери, які бачать свій гандбол і хто їм під нього підходить. Тому і рішення відповідно їхнє.
Чи можливе ваше повернення до збірної України?
А чому б ні? Ніколи не кажіть ніколи. Я хвилююсь за цю команду, маю відношення до неї. Зі збірною я прожив дуже радісні моменти свого життя, які залишились у серці. Можливо, коли-небудь складеться ситуація, що виникне варіант знову очолити збірну.
Олег Нападій, Kamp-Sport