ВІКТОРІЯ МАЛЬОВАНА: «ГАНДБОЛ ДАРУЄ НЕЙМОВІРНІ ЕМОЦІЇ ТА АДРЕНАЛІН»

Фото: ГК "Галичанка"

Вікторія Мальована стала гравчинею «Галичанки» перед сезоном 2024-25, приєднавшись із Львівського фахового коледжу спорту. В новій гандбольній кампанії 2025-26 отримала новий досвід виступів у Суперлізі Польщі, куди львів’янки повернулись завдяки перемозі в Центральній лізі.

У жовтні ліва крайня вперше зіграла за жіночу збірну України. Вже в дебютному поєдинку, на старті кваліфікації на Євро-2026, закинула три голи з трьох кидків у ворота збірної Швеції (25:33). Також відзначилась голом у наступному матчі проти Сербії (23:34).

В інтерв’ю Kamp-Sport 18-річна гандболістка львівської «Галичанки» розповіла про виступи команди в польській Суперлізі, дебют у національній збірній України та мотивацію, яка допомагає продовжувати рухатись далі.

Вікторія, позаду вже сім турів польської Суперліги. Як оціниш цю дистанцію, наскільки в команді задоволені поточними результатами?

На нас чекає ще дуже багато матчів. Поки маємо дві перемоги і дуже хочемо знову тішити вболівальників гарними результатами. Не зважаючи ні на що, будемо йти далі та намагатися здобути якомога більше перемог в польському чемпіонаті.

Для тебе це перші матчі в еліті чемпіонату Польщі. Які враження від рівня змагань і ваших суперників?

Польська Суперліга, звісно, дуже відрізняється від української. В цьому чемпіонаті інший рівень гандболу, потужні команди та сильна конкуренція. До кожного матчу треба ретельно готуватися, постійно налаштовуватись на боротьбу.

Який матч тобі найбільше запам’ятався в цьому сезоні? 

Це був матч проти «Беті-Онак» на їхній арені, коли перемога була ось-ось у наших руках.

Ти приєдналася до «Галичанки» перед початком минулого сезону. Пригадай, як відбувалась твоя адаптація в колективі. Хто з більш досвідчених гравчинь найбільше допомагав тобі на початку?

З цим жодних проблем не було, адже в «Галичанку» прийшла з Львівського фахового коледжу спорту (ЛФКС) й була знайома майже з усіма дівчатами. Всі старші дівчата та тренери завжди підтримували і підказували, не було ніякого дискомфорту та тиску з чийогось боку. Ми – дружній колектив, для якого дуже важлива підтримка одне одного.

Також ти зіграла в кількох матчах Суперліги України. Як тобі старт в національних змаганнях, де з початку сезону команда проводить матчі на новій «Шувар-Арені»?

Приємно приймати команди в нашому новому залі, також дуже приємно там тренуватися. Це додає впевненості — ми відчуваємо підтримку вболівальників і маємо чудові умови, щоб показувати якісний гандбол.

Усі дівчата налаштовані боротися за результат і радувати тих, хто приходить на наші матчі. Дуже вдячні нашому президенту Роману Степановичу Федишину та спонсорам за створені умови для роботи. Вони роблять усе, щоб ми могли зосередитися на тренуваннях та матчах, показуючи результат.

Наскільки складно було протистояти іспанській «Беті-Онак» в Європейському Кубку ЄГФ? Чим вирізняється, на твою думку, гандбол від іспанських гравчинь?

Справді, їхній гандбол трохи відрізняється від нашого. Але ми гідно боролися. Напевно, іспанський гандбол вирізняється динамікою.

Цього місяця ти дебютувала в складі національної збірної України в поєдинку проти Швеції і одразу 3/3 голи. Які були твої емоції, коли дізналася про виклик? Як ти справлялася з хвилюванням у матчі такого рівня?

Була дуже здивована та щаслива, побачивши себе в списку викликаних гравчинь до національної збірної. Звісно, були хвилювання перед грою, але коли вийшла на майданчик, емоції та адреналін, у хорошому сенсі, взяли гору.

Влітку ви перемогли на Чемпіонаті Європи в дивізіоні Чемпіоншип з U-19. Наскільки це був корисний досвід у твоїй кар’єрі?

На чемпіонаті Європи U-19 в дивізіоні Championship отримала дуже вдалий та приємний досвід. Із дівчатами швидко зігралися, не дивлячись на те, що було мало часу на підготовку. Ми були неймовірно щасливі, коли привезли золоті медалі до України. Попри те, що це дивізіон «Б», ця перемога дала нам велику мотивацію рухатись далі і досягати ще вищих результатів.

Поговорімо про початок твоєї кар’єри. Як і коли розпочався твій шлях у гандболі? На яких позиціях грала на юнацькому рівні?

Гандболом почала займатись у 2018 році в Бучі. Пізніше перейшла до ірпінської ДЮСШ «Стрімкий м’яч». Вже у старшому віці переїхала навчатись до ЛФКС, де грала під керівництвом Віталія Івановича Надича та Василя Миколайовича Козара. Тоді я виступала на позиції правої півсередньої.

Що саме тобі найбільше подобається у гандболі, що змушує віддавати йому стільки часу та сил?

Від спорту я отримую дуже багато емоцій та адреналіну. Гандбол дає неймовірні враження, яких ніде більше не відчуєш. Подобається постійна боротьба, навіть коли дуже складно, все одно йдеш далі та не зупиняєшся – це мені дуже до вподоби..

Ти граєш на позиції лівої крайньої. Які, на твою думку, основні вимоги та найскладніші моменти цієї позиції?

Для позиції крайньої потрібно мати високу швидкість і витривалість. Спочатку, при переході в «Галичанку», для мене це була нова позиція, але з часом її освоїла, зараз великих складнощів в цьому немає. Потрібно лише продовжувати активно тренуватися та допомагати команді.

Чи є у тебе гандболісти або спортсмени, на яких ти рівняєшся, або чия гра тебе надихає?

Дуже подобається швидкість та техніка Сюзанн Важоки з французького «Меца», Ченге Фодор та Наталі Хагман з угорського «Дйору» – їхня гра мене дуже захоплює.

Яка твоя головна спортивна мета станом на зараз?

Хочу розвиватися як спортсменка й особистість, грати в гандбол на максимум і цілеспрямовано рухатись далі.

Kamp-Sport