News

Football

03.05.2023

ВОЛОДИМИР ВОЙТОВИЧ: КАР’ЄРА В ЮНОСТІ – СЕРІАЛ, ЯКИЙ ЗАВЖДИ ХОЧЕТЬСЯ ПЕРЕДИВЛЯТИСЬ


Володимир Войтович прийшов у «Юність» у 2020 році. Свій період в команді називає серіалом. Тут Володя давним давно став своїм. Допомагає команді не тільки на футбольному полі, а й поза ним створює чудову атмосферу. Багато любить жартувати, і при чому робить це дуже дотепно. З «Юністю» Володя Войтович виграв три чемпіонства. 


Володимире, як у тебе з’явилась можливість виступати з ФК «Юність»?

Мені зателефонував мій товариш Петро Сідельник, і сказав, що є можливість перейти в «Юність». Швидко погодився, взагалі не вагався над пропозицією приєднатись до чемпіона Львівщини. Адаптуватись у «Юності» мені складно не було, адже фактично всіх хлопців знав до цього. Дуже добре вони мене прийняли.


До свого переходу в «Юність» ти слідкував за грою команди в чемпіонаті Львівської області?

Так, звичайно. На Львівщині дуже конкурентоспроможний футбол, а гра «Юності» мені дуже подобалась. Клуб прогресував із кожним сезоном, вигравав чемпіонати, тож розумів, що така команда потрібна для моєї кар’єри.


У тебе є досвід виступів на професійному рівні, адже ти виступав за «Рух» у першій лізі України. Чи легко тобі після такого етапу було адаптуватись в обласній першості?

Чесно кажучи, не дуже хочу говорити про інші команди, оскільки зараз я гравець «Юності» і повністю зосереджений на цьому клубі. Не вважаю, що маю серйозний професійний досвід, оскільки пограв небагато за «Рух». Все-таки я задоволений своєю теперішньою командою та нашим колективом.



Як тобі виступати за «Юність» під керівництвом Богдана Костика?

Насамперед Богдан Костик для мене психолог. Дуже подобається, як він мотивує хлопців, як допомагає нам, підказує. Це тренер, який пропонує сучасний футбол: контроль м’яча, тотальне домінування. Це мені дуже до вподоби, почуваюсь комфортно, коли в мене є такий тренер. Окремо би хотів сказати про президента Олександра Ролька. Дуже цінуються в наш час люди, які мало говорять, а більше роблять. Олександр Ролько саме така людина, він усе доводить своїми справами. Ідеальний президент для нашої команди.


Перше чемпіонство з командою ти здобув 2020 року. Пригадай, який тоді був чемпіонат, які емоції від перемоги були у тебе?

Звичайно, незабутні емоції від першого чемпіонства. Складно таке передати словами. Чи був цей сезон важким? Можу сказати, що він точно був складним для наших суперників (сміється). А в «золотому» матчі з «Миколаєвом» ми справді були сильнішими – про це свідчить фінальний результат. Дуже допоміг нам тоді досить швидкий гол, який дозволив спокійно грати в свою гру і отримувати задоволення. Насправді сезон видався мені складним у психологічному плані. Переживав свої моменти, звертався навіть до психолога. Зараз все добре, почуваюсь чудово.


Вдруге ти став чемпіоном у «Юності» в 2021 році. Чи можна той сезон вважати найлегшим для команди?

Вважаю, що це був найлегший сезон для «Юності». Я бачив, як складно було команді вигравати чемпіонства до мого приходу, 2020 також було нелегко. А 2021 все набагато простіше. «Юність» перемогла закономірно, суперникам важко було з нами конкурувати.


2022-го «Юність» здобула рекордне 5-те чемпіонство. Наскільки складно було грати у футбол у часи повномасштабної війни з росією?


Часи зараз для когось набагато складніші. Ми займаємось все-таки улюбленою справою, це дає нам сил. Дякуючи нашим захисникам, вдалося зіграти сезон і вчергове довести, що за будь-яких умов, за будь-яких форматів «Юність» показує максимум.


Звичайно, цей сезон особливіший за попередні, адже команда змогла оформити «золотий дубль». Для мене це було не важко, почувався у формі та в повній готовності. Бачив по деяких хлопцям, що їм було складно довести сезон до перемоги в Кубку. Але всі повністю виклались і дійшли до цього фінішу.



Які в тебе амбіції з командою зараз? Що для тебе загалом означає період кар’єри в «Юності»?

Зараз у мене найвищі амбіції. Вважаю себе вже не молодим футболістом (сміється), але почуваюсь ще дуже добре. Я такий гравець, для якого на першому плані цілі, які поставлені перед командою. Робитиму все, аби наші завдання були досягнути. Я люблю цей клуб, «Юність» – моя родина. Моє перебування тут мов серіал, який хочеться передивлятись ще раз.


Згадай кілька смішних історій. В команді ти завжди любив жартувати, особливо тоді, коли в хлопців був відповідний настрій.

Дві історії я б згадав з нашого товариського матчу з «Шахтарем». Богдан Костик давав установку на гру і вказав хто, як і з ким діє на стандартах при обороні. Його запитали як команді діяти на стандартах при атаці, на що втрутився у розмову Тарас Данилюк і сказав, що на атаку, мабуть, не треба (сміється).


Також коли ми виходили на футбольне поле Тарас Данилюк сказав, що бажає нам успіху і почав голосно сміятися. Ми всі почали сміятися також.

Ще одна історія – це матч з ФК «Мостиська». На початку другого тайму при рахунку 0:0 я не реалізував хороший момент, не забивши головою. Мене одразу покликав тренер воротарів Євген Ющишин і сказав голосно: Войтик, ти що знущаєшся, у мене троє дітей вдома… Загалом такий історії було мало. Але приємно, що ці всі історії ми творили разом.


Фото Тараса Кузьменка (ФК "Юність") 



Others News