Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Поки президент «Олімпіка» Владислав Гельзін закликає ініціювати зміну керівництва в комітеті арбітрів, КДК УАФ взявся за керівника донецького клубу за його нестримані матюкливі емоції після скандального поєдинку із «Шахтарем». А ще «Олімпік» може залишитися без домашньої арени, якою був стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. Причину знайти легко – вбитий стан газону.
Не хочу ставати на чийсь бік, бо тут не вийде риби наловити, щоб ніг не замочити. З арбітражем в українському футболі однозначно щось потрібно робити. Реформи дійсно неминучі, бо заблукали вже хлопці зі свистками і ті, що над ними, між хатою та коморою. І якщо це допоможе покращити роботу українських суддів, то можна й поматюкатися, і дискваліфікацію відбути. Якщо інші методи не діють. Хоча, з іншого боку, якщо такий приклад взяти на озброєння у повсякденній практиці, то можна докотитися ще й до глибших геніталій.
Владислав Гельзін дійсно перегнув палицю, ввірвавшись у прямий ефір з каскадом нецензурної лайки та образами. Це він визнав і сам, але від суті своїх слів відмовлятися наміру не має. Як кажуть: пустився в бійку – чуба не жалій.
Якщо вже президенту «Олімпіка» так допекло суддівське свавілля, можна було би підібрати й інші слова, за які, мабуть, покарання не було би таким суворим. Є набагато милозвучніша українська лайка. Уявіть собі, що Владислав Гельзін сказав би так: «Юбтима! Ви опрутніли? Щоб вам булька з носа вискочила, а щоб ваша гузиця по шву розійшлася, а щоб у вас пір’я в роті поросло за таке суддівство. Ви, гайдабури, не бачите, що відбувається? Ці костогризи на полі стараються, а ви розвели тут курварство. Наколошматити б вам до гаспида і послати к лихій годині. Бодай ви з бугая гепнулися, щоб вас цап забодав. У мене губа не з лопуцька, тому закликаю вас завертати голоблі і сапати вазони, якщо вас дурний піп хрестив». Гадаю, обійшлося би грошовим штрафом і кількома матчами дискваліфікації. А потім можна було би в юридичній площині вже ініціювати реформи, маючи серед аргументів цілий міх кричущих суддівських помилок у кожному турі.
Та, на жаль, в українському футболі превалює лексика, до якої вдався президент «Олімпіка». І не варто дивуватися таким спічам авторитетних людей, якщо в нас не те, що екзотичної української лайки не знають, а й навіть рідну мову не поважають. Про що говорити, якщо арбітри погрожують судами головному тренеру, який попросив їх звертатися до нього українською? Acquirit qui tuetur – що зберігаєш, те і маєш, – казали стародавні римляни.
АНДРІЙ СИРОТЯК
