☰
12.03.2023
На 67-му році життя відійшов у вічність відомий тренер з боксу зі Львова, Заслужений тренер України, випускник Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, багаторічний викладач КЗ ЛОР "Львівський фаховий коледж спорту" Михайло Строгий. В кінці 90-х років Михайло Іванович переїхав до Польщі. З 1999 року працював у клубі 06 Kleofas AZS AWF Katowice. Тренер останні кілька місяців боровся з онкологічним захворюванням. Сьогодні зранку, 12 березня, його життя обірвалося.
- Дуже хороша, комунікабельна людина, легко з ним було спілкуватися, - ділиться враженнями про Михайла Строгого його давній товариш і колега, головний тренер збірної України з боксу Дмитро Сосновський. - Хороший тренер був. Мені багато з ним довелося готувати команди, їздити з ним на змагання. Він підготував багато хороших боксерів. Свого часу працював і з Ростиславом Зауличним. Майже до всіх боксерів, які виходили з клубу "Шкіряна рукавичка", він був дотичний.
Потім досить довгий час він працював у Львівському училищі фізичної культури, де мені доводилося з ним також перетинатися, тому що коли він був старшим тренером відділення боксу в училищі, то мої вихованці - і Андрій Котельник, і Роман Джуман, і Володимир Липський, і Юрій Золотов - майже всі наші спортсмени пройшли училище фізичної культури і тренувались під його керівництвом.
В товаристві "Динамо" також ми з ним працювали. Там якийсь час відділення боксу було закрите і він його відновлював. Мене туди запросив і ми тривалий час працювали разом в "Динамо". Він був позитивним чоловіком у всіх відношеннях.
- Пригадуєте, в якому році він переїхав до Польщі на постійне місце проживання?
- Точно рік не пам'ятаю. Це було в ті роки, коли важко нам було - і без зарплати, і важко було училищу фізичної культури. І він якось так перебрався до Польщі. Тренував там. В нього там непогані боксери були, зокрема, і члени збірної Польщі.
Пам'ятаю, в далекому 2007 році Георгій Чигаєв на чемпіонаті світу в Чикаго боксував за ліцензію з польським боксером у вазі до 48 кг. Треба було потрапити в 1/4 фіналу. І він якраз за ліцензію на Олімпійські ігри зустрівся з поляком, який якраз був вихованцем Михайла Івановича.
Хороша, позитивна людина. Він зробив багато для львівського боксу. В училищі, коли він там працював, завжди була хороша команда. Він був дуже комунікабельним, не конфліктним, йшов на співпрацю з тренерами. Хороший як чоловік, хороший як тренер.
Коли він поїхав зі Львова, тривалий час це відчувалося. Багато що на ньому трималося в училищі.
- Приїжджав на Батьківщину?
- Рідко, наскільки я знаю. І мені не вдавалося з ним зустрітись. Може тому, що і в мене така робота була, що я у Львові не часто бував. Останній раз я з ним спілкувався по телефону років 5-6 тому. Я ще був головним тренером збірної - до звільнення. І він мене набрав. Ми спілкувалися, бо він подавав свою кандидатуру на старшого чи на головного тренера збірної Польщі. І він цікавився деякими питаннями, бо йому треба було програму складати. Це було з ним останнє спілкування по телефону. На змаганнях не вдавалося з ним перетинатися. І більше ми не спілкувались. А, ще згадав... Коли мене звільнили з посади головного тренера збірної, то він набрав мене і запрошував працювати в Польщі. Але в мене не було бажання туди їхати.
Шкода, що такі люди відходять. Але то життя. Всі ми там будемо. Хай земля йому буде пухом!
Василь Танкевич, Kamp-sport
