СТЕПАН ТОПЧАК: «БОРОТЬБА ЛЬВІВЩИНИ СЬОГОДНІ МАЄ КИМ ПИШАТИСЬ»

Президент Львівської обласної асоціації спортивної боротьби Степан Топчак — про підсумки сезону, міжнародні медалі та розвиток боротьби в регіоні. Kamp-Sport поспілкувався з очільником регіональної борцівської асоціації, який підсумував змагальний 2025 рік у всіх вікових категоріях, а також розповів про цілі на наступний борцівський сезон. 

Степане Богдановичу, підсумуйте змагальний рік для Асоціації спортивної боротьби Львівської області. Що вдалося зробити і чи задоволені виступами спортсменів з Львівщини?

Перш за все, дякую нашим захисникам та захисницям за можливість розвивати боротьбу не тільки на Львівщині. Якщо говорити про дитячо-юнацькі категорії, то маємо дуже хороші результати. Є певна кількість чемпіонів і призерів чемпіонатів України. Зокрема, вдалося здобути медалі на першості Європи. Тому якщо говорити про юніорів, то цей рік результативний. Порівнюючи з попередніми змагальними сезонами, бачимо кращу тенденцію виступів на міжнародних чемпіонатах.

В U-15 маємо трьох чемпіонів України за підсумками 2025-го: Тереза Ткачишин, яка займається в Пустомитах під керівництвом свого батька Степана Ткачишина, Анастасія Козакова та Сергій Данилевич. У категорії U-17 чемпіоном країни став Іван Заліско – у нього є досвід здобуття міжнародних нагород. Іван, крім того, став найсильнішим у чемпіонаті України до 20 років та срібним призером чемпіонату Європи у категорії U-17.

Тереза Ткачишин (до 50 кг) також стала призеркою Євро, але в U-15 (бронза). Іванна Майданська завоювала «срібло» в категорії до 42 кг, а Юлія Голговська – чемпіонка Європи у категорії до 54 кг. Тож виступами представників області, звісно, задоволені. Позитиву достатньо.

Які успіхи можете відзначити серед дорослої боротьби? Львів’яни цьогоріч здобували медалі не лише в Україні…

Насамперед тут треба говорити про тріумф Алли Белінської, яка стала чемпіонкою світу. Це неймовірний результат. Також пишаємось, що її визнали найкращою спортсменкою Львова в тому місяці за версією регіонального відділення НОК і також Офісу спорту ЛМР. Алла також стала найкращою спортсменкою від НОКу України.

Золота медаль Алли – перша за сім років для України на чемпіонаті світу. Востаннє до цього Алла Черкасова виборювала «золото» в 2018-му році.

Алла Белінська - чемпіонка світу

Шкода, що не вдалося повністю себе показати Олександрі Хоменець (до 55 кг). Вона боролася з травмою ребра на світовій першості. А на чемпіонаті Європи мала зламаний палець. Але Олександра таки здобула свою медаль: на першості Європи, попри ушкодження, стала бронзовою призеркою. Її силі волі можна позаздрити, адже всі ми пам’ятаємо, як Хоменець повернулась на килим після складної травми шиї. Багато спортсменів після такого завершують кар’єру, а вона продовжує виборювати медалі міжнародних змагань, представляючи Україну.

Сподіваємось, що наступного року на чемпіонат світу вдасться кваліфікуватись Юрію Ідзінському (до 125 кг). Цьогоріч він став другим на чемпіонаті України, поступившись Муразі Мчедлідзе. Юрій цьогоріч зумів здобути медаль на початку року на рейтинговому турнірі в Болгарії – «бронзу».

Також львів’янки результативно показали себе на чемпіонаті Європи U-23…

Так, тут ми також маємо про що поговорити. Манола Скобельська (до 68 кг) тоді здобула першу медаль серед українок, ставши віцечемпіонкою Європи в U-23. Марія Орлевич (до 76 кг) зуміла завершити чемпіонат бронзовою призеркою.

Як можете оцінити нинішні виступи чоловіків у вільній боротьбі?

Звичайно, хочемо кращих результатів. Працюємо над тим, щоб чоловіча боротьба виглядала успішнішою. Не так давно до нас приєднався Олександр Мамрош, який є уродженцем Донецької області і тепер представляє Львівщину. Тренується під керівництвом Олександра Ткача. Він мав шанс їхати на чемпіонат світу U-23, але травмував плече на зборах. Вважаю, що він дуже перспективний спортсмен.

Повертаючись до «золота» чемпіонату світу Алли Белінської, чи сподівались на такий результат?

Чесно кажучи, ні. На чемпіонат Європи розраховували, що Алла може здобути золоту медаль. Це був прогнозований результат і їй врешті-решт вдалося стати чемпіонкою Європи. Вважаю, що вона чудово використала свій досвід. Алла Белінська неодноразово була чемпіонкою та призеркою в Європі, на чемпіонаті світу також неодноразово змагалась. Приємно, що Алла продовжує розвиватись, показувати свій клас. У неї був неймовірний рік, чим усі сильно пишаємось.

Степан Топчак нагороджує Терезу Ткачишин

Белінська не так давно виступає за Львівщину. Розкажіть, як так склалося, що спортсменка представляє зараз саме Львівську область і хто цьому найбільше посприяв?

Я очолив асоціацію в 2023-му році. Алла вже виступала за Львів, спершу тренуючись під керівництвом Андрія Стадника. Перед цим, як відомо, вона представляла Херсонську область. Всі розуміють, що зараз у нас сприятливі умови для підготовки. На жаль, через воєнні реалії багато хто зі спортсменів переїжджає з безпекових причин. Найголовніше те, що вони продовжують займатись улюбленою справою та гідно представляти Україну за кордоном.

Що з досягнень на чолі регіональної асоціації протягом двох років можете виділити? 

По-перше, жоден зал не перестав функціонувати. На сьогодні, в тих реаліях, які ми маємо, це дуже важливо. По-друге, відкрили зал боротьби в Миколаєві, де ніхто раніше не займався нашим видом спорту. Зараз там працює тренер Юрій Сушко і під його керівництвом займається талановита молодь. Раніше він тренував у смт. Золочів на Харківщині.

Коли очолив асоціацію, в Стрию ледь не завершив свою діяльність клуб з греко-римської боротьби «Стрийські ведмеді». Зараз там тренується велика кількість дітей – близько ста. Під час моєї каденції вдалося домовитися про роботу тренера Ігоря Оськіна, якого підтримує наша асоціація.

До слова, Львівська асоціація спортивної боротьби ввела традицію нагороджувати дітей грошовими преміями за призові місця на чемпіонаті України. Нагороджуємо, між іншим, різні вікові групи.

Якщо відверто, у мене є бажання розвивати боротьбу і сприяти розвитку борців і борчинь на Львівщині. Я сам займався цим видом спорту і всім серцем його люблю. Вважаю, що боротьба сформувала мене як особистість. Тому хочеться, щоб у кожного спортсмена були хороші умови для професійного зростання. Щоразу приємне відчуття, коли чи юні, чи дорослі борці з Львівщини здобувають медалі.

Як оціните ситуацію з греко-римською боротьбою безпосередньо у Львові?

Немає фахівців. Раніше в місті була досить сильна греко-римська боротьба. Центр «класиків» був на «Локомотиві» ще більш, ніж двадцять років тому.

Чи є плани повернути цей вид боротьби до міста?

Звісно. У Львові мають функціонувати і мати майбутнє всі три види боротьби. Якщо ми говоримо про греко-римську боротьбу, для початку потрібно знайти тренерів. І тут ідеться про тренерів із досвідом, щоб усе мало певний рівень. Для цього необхідно запросити когось із іншого міста, запропонувати хорошу зарплату і нормальні умови для проживання. Проблема є. Зараз також проблеми через те, що молодь активно виїжджає за кордон і це проблема не тільки нашого виду спорту.

Степане Богдановичу, які ще можете виділити ключові ідеї на найближчий час, спрямовані на розвиток боротьби на Львівщині?

Робимо пріоритет на Львівський фаховий коледж спорту. Хочемо, щоб якомога більше борців зі Львова навчались у фаховому закладі і зростали ще більше як спортсмени. Зазвичай у коледжі навчаються спортсмени з інших областей, які після здобуття освіти повертаються додому і представляють свою область. Тренерсько-викладацький склад у коледжі дуже сильний: Орест Скобельський, Сергій Слюсаренко, Ігор Дух, Віктор Глібенко і Тетяна Кіт. Це фахівці з досвідом роботи в збірних. Ігор Дух взагалі виховав олімпійську чемпіонку Ірину Мерлені. Якщо дитина піде навчатись на спортивну спеціальність, то буде більша ймовірність, що вона пов’яже своє майбутнє разом зі спортом.

Борцівська спільнота в компанії міністра молоді та спорту України Матвія Бідного

Після того, як асоціацію спортивної боротьби України очолив Юрій Копитко, наскільки організаційний рівень змагань з боротьби виріс?

Так, багато змагань тепер нагадують турніри європейського рівня. Про це й самі спортсмени неодноразово казали. Той же Кубок України з вільної боротьби – вже втретє його нещодавно провели і організація мала чудовий рівень. Це насамперед сприяє популяризації боротьби як виду спорту, адже люди виявляють бажання прийти на такий крутий захід. Про турніри також говорять у медіа.

Коли спортсмени виходять на такі змагання, то їм вже самим легше боротись і віддаватись на повну. Вони відчувають умови, мають такий же комфорт, як на європейських стартах. Юрій Копитко задав цей темп і хоче, щоб інші турніри за рівнем проведення були десь такими самими.

Президент Асоціації спортивної боротьби України Юрій Копитко отримує нагороду від директора офісу спорту ЛМР Антона Нікуліна

Наскільки Ви задоволені результатами представників Львівщини на Кубку України з вільної боротьби в Києві?

Хороший результат, адже посіли друге загальнокомандне місце. При тому, що четверо основних спортсменів не змогли взяти участь. Не поїхали через травму, наприклад, Юрій Ідзінський, Олександра Хоменець. Все-таки треба розуміти, що це останній старт року. Задоволені, але завжди хочеться бути першими. Маємо хорошу конкуренцію з Івано-Франківською областю, тому завжди хочемо показати себе якнайкраще. Якби приїхали в оптимальному складі, то Кубок цілком міг би поїхати до Львова.

Чи можете поділитися планами на наступний змагальний рік?

Хотілося б організувати у Львові престижний турнір з призовим фондом для наших спортсменів. Буде хороший призовий фонд – буде мотивація в наших найсильніших спортсменів приїхати ще раз до Львова.

Певна річ, будемо надалі робити пріоритет на розвитку наших вихованців і дорослих борцях. Завжди є мета показати кращий рік в плані медалей, ніж попередній. Ну але найголовніше створювати нові умови та можливості для наших спортсменів.

Ваш син також займається боротьбою. Розкажіть, чому вирішили віддати сина саме на секцію боротьби?

Вважаю, що кожен чоловік має сформуватися в залі. Це про соціум, формування характеру. Боротьба мені близький і просто мій вид спорту. Мабуть, кожен тренер чи спортсмен у цьому плані мене зрозуміє. Боротьба – універсальна. І найголовніше – вона формує людей, переможців та стержень лідера. Боротьба вчить приймати перемоги і вчить як переносити поразки.