ОЛЕГ ПЛОТНИЦЬКИЙ: НЕВДАЛИЙ СЕЗОН В ПЕРУДЖІ? ЦЕ ІТАЛІЯ, ТУТ ВИГРАТИ МОЖЕ БУДЬ-ХТО

Топ-гравець нашої волейбольної збірної Олег Плотницький в інтерв’ю Kamp-Sport розповів про сезон в італійській «Перуджі» та про стан справ збірної України у Золотій Євролізі. 

Олеже, поділися враженнями від клубного сезону, який вийшов не надто вдалим для тебе. Як ти вважаєш, яка причина невтішних виступів команди?

Насправді сезон розпочався вдало, до лютого все було добре. Потім за два тижні зіграли 4-5 ігор і вони виявились повністю провальним для нас. У суперників фактично вдавалось усе. Чесно кажучи, складно знайти якусь причину. Навряд чи вона в тому, що хтось був травмований чи виснажений. Це мій перший рік в Перуджі, коли до завершення сезону майже всі дійшли здорові. Є багато моментів, які потрібно покращити, і це стосується не лише гравців. Можливо, у нас все вийде в наступному сезоні, але не варто розраховувати на щось заздалегідь. Це Італія і тут будь-хто може виграти.

Вже є інформація, що в наступному сезоні команду тренуватиме Анджело Лоренцетті, який очолював «Трентіно». Як ти вважаєш, під його керівництвом «Перуджа» кардинально видозміниться?

Я особисто не знаю, що він за тренер. Бачились із ним хіба на матчах, вітались і все. Не знаю, як він працює і яка в нього система. Це не те, що наша проблема, а причина нестабільності, що ми часто змінюємо тренерів. Звісно, я сподіваюсь, що у нього все вийде, але знову ж таки доведеться витратити час, щоб пізнати один одного.

Щодо збірної України, то ти приєднався до національної команди трохи пізніше, ніж усі. Була інформація, що в команди не було можливості зіграти спаринги. На твою думку, чи це вплинуло на настрій або зіграність хлопців перед першим матчем Золотої Євроліги?

Безумовно, в дечому на нас вплинуло. У хлопців був мандраж, це було помітно за першими двома партіями. Ми намагались знайти контакт, хоча на тренуваннях все наче було добре. Спарингів нам не було потрібно, адже грали 6 на 6, був гарний рівень і з кожним днем він покращувався. Не можу сказати, що відсутність спарингів сильно вплинула, але кількох помилок, вважаю, не допустились би, якби зіграли перед цим товариські матчі.

Оціни, будь ласка, стартовий матч із Північною Македонією. До середини сету ви йшли досить рівними силами. Вважаєш, що причина у відсутності спарингів, чи все-таки македонці непогано проявляли себе в якомусь елементі?

Я вважаю, що вони більш-менш тримались до середини сету, а потім ми почали вже вкидувати подачу, розуміли, куди піде м’яч і кому віддадуть передачу. На початку партії вони могли щось придумувати, а вже пізніше майже всі грали стандартно. У нас виходило все краще, мали досить непоганий ривок – у кожній партії, крім третьої, виходили на 2-3 очки вперед.

Третя партія, можна сказати, вийшла вишенькою на торті у цьому матчі. Україна грала впевнено і хочеться відзначити, що на трибунах була велика українська делегація – близько 500 людей. Чи додавало вам це додаткової психологічної підтримки?

Певна річ, це дуже нам допомагало. Ще перед матчем ми не очікували на таку велику кількість українців. Знали, що приїдуть наші родичі та друзі. Але не могли уявити, що буде стільки наших людей, які дійсно прийшли вболівати за збірну, а не просто спостерігати за грою. Коли всі кричали «Слава Україні! Героям Слава!» – це було неймовірно. Це нереальні енергетичні хвилі. Приємно і набагато легше грати за такої атмосфери.

Після відсутності у збірну повернувся Дмитро Терьоменко. Як ти можеш оцінити його гру проти македонців?

Батько повернувся (сміється). Він зробив все, що хотів. Дуже радий, що він є в команді, це 100-відсоткове підсилання для збірної. Дмитро приїхав після чемпіонства у Франції, у нього багато сил і позитивної енергії. Це безумовно перевага для нашої команди. Для молодих це також дуже добре, адже багато чого можна навчитись у батька нашого (сміється).

Хто, на твою думку, є більш грізним суперником для нашої збірної?

Думаю, що збірна Туреччини точно належить до списку складних суперників. Це гарна команда з крутими гравцями. Чемпіонат у них дуже сильний. Бельгійці також демонструють хороший волейбол. І, звичайно, Чехія.