☰
10.11.2021
Серед розмаїття видів спорту є як всесвітньо відомі, так і ті, популярність яких обмежена географічно. Є такі, що зародилися тисячоліття тому, і ті, що виникли недавно і тільки здобувають своїх прихильників. Екзотичні й екстремальні, командні й індивідуальні, силові та ігрові – світ спорту надзвичайно широкий, багатогранний, цікавий і привабливий. «Спортивне розмаїття» знайомитиме вас з повним спектром спортивного багатства світу. А розпочнемо з надзвичайно видовищного виду спорту зі складною назвою - "сепактакрау".
Сепактакрау – дуже ефектна гра, яка поєднала в собі елементи футболу, волейболу та гімнастики. Назва гри Sepak Takraw пов’язана з місцем її виникнення – Південно-Східною Азією. Термін Sepak у Малайзії, Сингапурі та Індонезії означає «удар ногою», словом Takraw у Таїланді називають плетений шкіряний м’яч.
Уперше ця гра згадується на початку ХІ століття, коли ігри з м’ячем ногами почали з’являтися у країнах Індокитаю і Південно-Східної Азії – Takraw – у Таїланді, Sipa – на Філіппінах, Sepakpaga – у Малайзії та Брунеї, Sepraga – у Сингапурі, Ching Loong – у М’янмі, Rago – в Індонезії, Katop – у Лаосі. За переказами, у Європу гру під час однієї зі своїх мандрівок привіз Марко Поло.
Об’єднатися, щоб змагатися
У 1960 році представники кількох спортивних федерацій країн Південно-Східної Азії, які культивували гру з м’ячем ногами через сітку, розробили єдині правила і затвердили назву гри як сепактакрау (Sepak Takraw). У 1965 році вона була представлена на іграх півострова Індокитай, а в 1990-му відбувся дебют сепактакрау на 10-их Азійських іграх у Пекіні.
Зараз сепактакрау з кожним роком здобуває все ширше міжнародне визнання. Поштовхом до його розповсюдження у світі стало створення Міжнародної федерації сепактакрау (ISTAF) зі штаб-квартирою у Бангкоку. Крім Південно-Східної Азії, сепактакрау знайшла своїх прихильників у деяких країнах Західної Європи, Північної Америки, країнах Карибського басейну, Океанії. Національні федерації створені в таких країнах, як Великобританія, Німеччина, Франція, Фінляндія, Канада, Японія, Китай, Австралія, Нова Зеландія та ін.
Як грати?
Майданчик для бадмінтону, розділений сіткою трохи вище зросту людини. Змагаються дві команди по три гравці у кожній. Мета гри – приземлити м’ячик (цей атрибут гри виготовляється з синтетичних волокон або натурального ротанга (різновид пальми) вагою 170-180 г та діаметром 42-44 см) на стороні суперника і не дозволити йому впасти на своїй. До речі, цей ігровий снаряд тільки на перший погляд є звичайним кругленьким м’ячиком. Насправді він має такі конструктивні особливості, які з першого погляду й не помітиш. М’яч у сепактакрау – це своєрідна геодезична структура (складна мережа трикутників), тісно пов’язана з принципом зведення куполів. Завдяки цьому навантаження на нього розподіляються рівномірно, і навіть за такої невеликої поверхні він їх легко витримує (швидкість польоту іноді досягає 140 км/год).
Під час розіграшу кожна команда має право зробити три дотики будь-якою частиною тіла, крім рук. Як і у волейболі, команди виконують за чергою подачі. У грі перемагає команда, яка отримає перемогу у двох партіях. Для цього треба набрати 21 очко (при цьому, як і у волейболі, перевага має бути мінімум у 2 очки) або максимум 25 (тобто кінцевий рахунок у партії може бути 25:24). Якщо дві партії переможця не виявили, грається третя до 15 очок (за рахунку 16:16 – до 17-ти).
«Цвях» програми
У сепактакрау важливий стиль. Гравці під час виконання ударів весь час падають на майданчик після чергового сальто, але при цьому не травмуються (східна філософія, одначе). Спортсмени демонструють дивовижні трюки, завдаючи удари через себе і витягуючись у шпагаті, виявляють спритність і гнучкість, відбиваючи м’яч. Все це має дуже ефектно вигляд. Тому такі моменти отримують гідну оцінку вболівальників. Найбільш ефектним є удар, коли гравець підстрибує спиною до сітки, перевертається у повітрі і б’є по м’ячу ногою на рівні плеча. У міжнародній термінології цей удар отримав назву Roll Spike («забити цвях»).
У грі особливе значення має розпасовка м’яча, здатність гравців підняти м’яч на зручну висоту для того, щоби в партнера, який завдає удар, була зручна для цього позиція. Як правило, функції гравців у команді розділені: один на подачі, а з двох нападників один є ударним форвардом (spiker), який якраз і відзначається здатністю завдавати разючі удари.
І слони грали у «сепактакрау»
Як не дивно, та секрет плетіння м’яча такро використовували в Аютайському періоді (1350 – 1067 рр.) історії Таїланду зовсім з іншою метою, явно не для веселощів чи розваг. Виявляється, що в такий м’яч доволі великого розміру задля покарання садили людину, яка здійснила кримінальний проступок, і віддавали… слонам, щоби ті били по ньому ногами. Тому такий гігантський такро повинен був мати дуже густу сітку плетіння трикутної конфігурації, щоби максимально чітко відтворювати форму правильної сфери.
Андрій Косюра, Kamp-Sport
