☰
12.04.2023
Євген Ющишин був тренером воротарів «Юності» у чемпіонському 2022 році. Відомий у минулому футболіст, справжній професіонал своєї справи. У своїй професійній кар’єрі вигравав чемпіонат України серед аматорів («Динамо» Львів – 1999 рік), був чемпіоном області 1992 року у складі «Карпат» з Кам’янки-Бузької, срібним призером Другої ліги з ФК «Львів» (1995 рік), бронзовим призером чемпіонату області у складі команди СКА-«Орбіта» (2002 рік), грав за дрогобицьку «Галичину». Як тренер двічі ставав срібним призером Кубка Регіонів УАФ у складі збірної Львівської області, срібним призером Першої ліги з командою «Старт» (Розворяни) та чемпіоном у складі ФК «Юність» (Нижня-Верхня Білка). Працював також головним тренером у ФК «Юність» (Гійче) та ФК «Самбір». Що цікаво, коли «Юність» перемагала «Самбір» у 2021 році на стадіоні імені Лева Броварського, і якраз достроково оформила на той час четверте поспіль чемпіонство, Євген Ющишин був головним тренером суперника «білок». Тоді, пригадує, шансів обіграти «Юність» не було. Євген Ющишин також є одним з тренерів Омара Набізади – гравця зі складною життєвою історією, який успішно грав у «Юності» і неабияк запам’ятався вболівальникам команди. Про це і не тільки Євген Іванович ділиться своїми спогадами.
Євгене Івановичу, Ви є одним з тренерів Омара Набізади, який свого часу грав «Юність» і виграв не одне чемпіонство. Розкажіть про історію цього хлопця.
Омара як нелегала, який втікав до Німеччини з Афганістану, затримали на українському кордоні у Раві-Руській. Хлопець не мав документів, не мав абсолютно нічого. Хлопця відправили в інтернат в Червонограді. Нам в команду «Юність» (Гійче) запропонував його тренер Володимир Підкіпняк. Він додав, що хлопець вміє грати у футбол, але мало що тямить у самій грі. Омара ми навчали української мови. Інколи він нічого не розумів, а коли хотів отримати гроші – тоді розумів усе (сміється). Я не можу сказати, що Омар – мій вихованець, але він пройшов через мої руки, а також Руслана Брунця, який у команді «Юність» (Гійче) був старшим тренером.
Омар в «Юності» розкрився?
Скажу так: Соснівський «Рочин» пів керівництвом Володимира Підкіпняка дав великий поштовх Омару. У нього була серйозна проблема: Омар чудово працював з м’ячем, мав хороший дриблінг, але не був навчений тактично. Моментами до нього і доходило непросто, але в «Юність» вже прийшов інший Омар Набізада. В «Юність» він прийшов уже сильним.
Не просто так Омар та Віталій Равлик їздили на перегляд в «Інгулець» з Петрового, що виступає в УПЛ. Думаю, тоді хлопцю потрібно було себе пробувати уже у професійному футболі. «Юність» дала йому хороший старт для цього. Зараз Омар як біженець після 24 лютого 2022 року поїхав до Німеччини. На жаль, я не володію інформацією чи грає він у футбол зараз.
Перейдемо безпосередньо до футбольного клубу «Юність». Ви тренували «Самбір» у 2021 році, коли «Юність», перемігши «Самбір» на стадіоні імені Лева Броварського, офіційно оформила четверте на той час поспіль чемпіонство.
Я тоді привітав команду з чемпіонством. В цей рік та минулий це була команда Другої ліги України. Команда могла спокійно грати у професійному футболі.
Матч, про який ми згадали, «Самбір міг не програти?
Навіть якщо б ми в партері стояли до 30-ої хвилини, ми все одно пропустили рано чи пізно. Шансів не було. «Юність» на той час була команда значно вищого рівня: фінансування, тренування, екіпірування і всі показники професійної команди. Навіть якби я став другим у ворота, ми б внічию не зіграли (сміється).
На той час Ви, мабуть, не знали, що будете працювати в ФК «Юність» тренером воротарів.
Навіть і близько не знав. Так, з Богданом Костиком пересікалися в СКА-«Орбіті», спілкувалися, але тоді розмов про те, щоб я прийшов працювати з воротарями в «Юність», не було. Думаю, в чомусь я допоміг команді. Ми стали чемпіонами, кубок виграли – всі завдання на сезон ми виконали. Коли йшов працювати в ФК «Юність» (Нижня-Верхня Білка), мене не цікавила фінансова сторона, мене цікавий результат. Вважаю, я роботу виконав добре. Богдан Костик запропонував, я підтримав цю пропозицію. На той час команда уже була чотириразовим чемпіоном області, я йшов, щоб ми вп’яте здобули чемпіонство. П’ять чемпіонств – це вершина та божевільний рівень. Можливо, якщо б в команди було б на той час уже п’ять чемпіонств, я б не прийшов працювати в команду.
Чому Ви не продовжили співпрацю з «Юністю»?
Усі домовленості були виконані. Подякував усім за співпрацю та прийняв рішення переключитися з футболу на власний бізнес.
У Вас був конфлікт з Андрієм Жуком?
Це не був конфлікт, це був робочий процес. З Андрієм я спілкувався і до 24 лютого 2022 року і після цієї страшної дати. У нас не було ніяких проблем. Після 24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення рашистів на територію України, Андрій як військовий уже не міг відвідувати усі тренування, натомість інші воротарі працювали регулярно. На Андрія ми уже не могли розраховувати як на основного воротаря. Андрій – хороший воротар. Вкінці попереднього чемпіонату я порадив Богдану Костику голосувати за нього як за кращого воротаря чемпіонату. Андрій був уже гравцем «Темпу» (Відники-Зубра).
Чи здивувало Вас особисто те, що «Юність» стала п’ятиразовим чемпіоном Прем’єр-ліги Львівської області?
Я б тут розібрав ці чемпіонства. Третє, четверте і п’яте чемпіонство «Юність» здобула, вважаю, уже як професійна команда. Перша і друге чемпіонство команда здобула на емоціях. Це і підтвердить турнірна таблиця обох сезонів. Мене не здивує якщо команда здобуде і шосте чемпіонство поспіль. А після золотого дубля 2022 року потрібно підбити риску і йти далі.
Голкіпер ФК "Юність" Артем Денега
Як Вам рівень в чемпіонаті Львівської області з футболу за останні п’ять років?
Він однозначно найсильніший. Тут є «затрава» та рівень. Ви самі бачили скільки людей приходить на фінальні матчі. У Львівській області футбол відірвався від всієї України. Звісно, маю на увазі інші регіони України. Тут теслу будемо рівняти з запорожцем.
Як Вам рівень суперників «Юності» у чемпіонаті Львівщини?
Рівень суперників потрібно відзначити. Для прикладу, рівень «Фенікса» з Підмонастиря серйозно виріс, рівень Миколаєва при Василю Малику також був високим. Ви пам’ятаєте як ми важко грали з ФК «Миколаїв» у Нижній Білці у 2022 році. У першому матчі ми могли пропустити кілька голів, суперник не забив пенальті. Якби ми той матч не виграли, мені важко сказати чи команда посіла б перше місце в турнірній таблиці.
Який матч «Юності» Вам запам’ятався у тому сезоні, коли Ви працювали в команді?
Це півфінал Кубка Львівської області з «Феніксом» з Підмонастиря. Тоді через повітряні тривоги цей матч ми грали два дні. Мені особливо запам’яталася серія пенальті, коли Артем Денега (на фото вище) відбив три пенальті і дав путівку нашій команді у фінал. Артем зробив великий внесок в тому, що «Юність» у цьому році оформила золотий дубль. Якщо відверто, то ми цілий тиждень тренували пенальті і це дало результат. Мій давній товариш Іван Шуга неодноразово мені говорив, що зараз пенальті відіграють у футболі дуже важливу роль, мовляв, зараз не такий футбол, у який ми колись грали.
Kamp-Sport
