01.09.2022
Як першими розповіли журналісти Tribuna вчора Печерський районний суд Києва двома резонансними ухвалами стосовно українського футболу та головної події в ньому - єдиного телепулу та його противників підтвердив своє реноме найбільш одіозного в Україні.
Про що ж йдеться?
заборона УАФ, УПЛ та Setanta надсилати скарги (кидати страйки, якщо мова йде про YouTube) на трансляцію домашніх матчів п'ятірки клубів («Динамо», «Дніпра-1», «Зорі», «Металіста» та «Руха») як на ютуб-каналах цих клубів, так і на Football Hub, ТСН Проспорт та Профутбол Digital;
заборона УАФ та підлеглим органам застосовувати будь-які санкції фінансові чи турнірні проти цих клубів чи примушувати їх до передачі ТБ-прав комусь іншому для реалізації.
Другою ухвалою Печерський суд також розширив заборону першої ухвали - заборонив УАФ, УПЛ та Setanta будь-яким чином перешкоджати трансляціям домашніх матчів усіх клубів УПЛ, а не лише згаданої вище п’ятірки.
Чим ж вони керувалися?
Про це розповів автор та засновник YouTube-каналу KDK Сергій Болотніков:
"В позовних документах до Печерського суду і в коментарі замдиректора Динамо Сергія Мохника йде посилання на Закон про фізичну культуру і спорт. Там сказано, що права належать організаторам змагань. І раз вони займаються організацією проведення домашніх матчів, значить, вважаються організаторами змагань".
Чому це звучить не так, як є насправді?
Бо існує організація - УПЛ, яка й проводить змагання серед українських клубів. Саме вона є організатором і їй належать права. Простою паралеллю є єврокубки. Там теж організація матчів лягає на сторону-господаря. Але ж там українські клуби не заявляють, що вони є організаторами Ліги чемпіонів/Європи/конференцій.