☰
07.07.2023
Відомий футбольний тренер поділився власними очікуваннями від нового сезону в Першій лізі в інтерв'ю "Українському футболу".
– Розширення Першої ліги з 16 до 20 команд. На перший погляд – це добре. Більше команд, більше ігор, а отже і цікавіший турнір. Але в умовах війни, далеко не факт, що всі колективи, які вийдуть на старт, опиняться на фініші. На жаль. Тобто, чи не зарано було робити такий крок?
– Передовсім, відзначу, що вже чотири роки в Першій лізі не було зняття команд під час сезону. Всяке може статися ‒ тим більше, під час війни, проте точно не в кількості команд може бути причина форс-мажорів. Друге. З початком війни низка команд вимушено призупинили виступи. Нагадаю, що на той час навіть велика частина Київської, Чернігівської, Сумської областей були окуповані, а це низка клубів. Зараз території визволені, клуби готові грати. Як може бути зарано чи не зарано? Вони готові грати, не виганяти ж когось.
– І все ж, збільшення кількості клубів – це збільшення кількості матчів. Які тут плюси та мінуси?
– Рішення, за яке голосували представники клубів, мені не зовсім зрозуміле, бо є кілька чинників, що суперечать один одному. Командам потрібно більше ігор, більше ігрової практики, але ж ми всі розуміємо, що фінансова ситуація в багатьох клубах, м'яко кажучи, нестабільна.
А ще я би поговорив про логістику. Переїзди країною в наш буремний час не зовсім безпечні, я вже мовчу про комфорт. І ви праві, так, ніхто не дасть зараз гарантію, що до кінця дистанції чемпіонату, всі клуби дійдуть. Якщо хтось думає, що гравці в Першій лізі мають пристойні заробітні плати, то це не так. В багатьох клубах оклади мізерні. В порівнянні з довоєнним періодом ‒ копійки.
У принципі, якщо поглянути на чемпіонат 2022/23 років, то й 16 команд вистачало. Інтрига в ньому, чемпіонаті, була, погодьтесь. Було чимало хороших ігор. Хто слідкував, теж має погодитися.
– Розділення на групи – добре чи погано?
– 20 команд в Першій лізі свого часу вже було – в кінці 90-х років. Тому така кількість не зовсім нова. Я добре пам'ятаю ті часи, ті довжелезні переїзди, то був жах, особливо вояжі на автобусах. Пригадую водій в мене спитав якось: де ви сили на гру ще берете? Це велика проблема нижчих ліг. Команди після тривалих переїздів не мають часу на відновлення.
Тож, те що Першу лігу розділили на Групу А і Групу Б за територіальним принципом, максимально розумно. У футболістів і тренерів буде більше часу на тренувальний процес. Розумієте, командам потрібні повноцінні навчально-тренувальні збори до початку чемпіонату. Саме повноцінні. Ніякі збори вдома, локальні, в містах дислокації клубів, коли гравці вдень на базі, а вночі вдома з жінкою, нормального результату не дадуть. Колектив потрібно ізолювати хоча б на тижні два, аби всі думали про футбол.
– Якщо говорити про Групу А, як на мене, вона цікавіше виглядає за групу Б, принаймні, з огляду на гучні імена команд. Хто вам бачиться її явним фаворитом? Карпати?
– До ворожки не ходи (сміється). Звісно ж, головний претендент на підвищення у класі, то є львівські Карпати. У Мирона Маркевича є цілковита довіра з боку керівництва клубу, там люди гроші не рахують. В новому сезоні ми побачимо на процентів 90 нові Карпати.
Але всі ці рухи в Карпатах ризиковані. Кадрова революція Маркевича може не спрацювати. Сина ще покликав асистентом… Остапу вже давно пора вилізти з під батьківської опіки, розправити крила, а він... Маркевич-молодший взагалі не зовсім гарно, як чоловік, повівся, покинувши ФК Маріуполь. Та хай то вже буде на його совісті.
От у Мірчі Луческу син Разван ‒ вже скільки років сам повноцінно працює? Багато. Тренував дуже пристойні команди ‒ Рапід, збірну Румунії, а зараз грецький ПАОК. А що Остап Маркевич?
Але, попри всю «фаворитовість», скажімо так, «левів» на фоні решти команд, не все так буде просто у Львові. Для зіграності команди потрібно рік-півтора. Маркевич ‒ класний тренер, але йому теж потрібно бути готовим до того, що результати не прийдуть одразу. Він це має розуміти, впевнений, розуміє, бо ж у нього за плечима Металіст, який він перетворив з середняка на справжню силу в українському футболі свого часу.
– Гаразд, Карпати – це зрозуміло. Хто ще?
‒ Я би не скидав з рахунків ще Епіцентр. Хто цим колективам, Карпатам та Епіцентру, зможе нав'язати реальну боротьбу, зараз прогнозувати ‒ марна справа, бо ми не знаємо, як комплектуються команди. Команди збираються якось ну дуже швидко. Зграї гравців ідуть хто вправо, хто вліво. Чому? Бо шукають де вигідніше з точки зору фінансів. І це не йде на користь нашому футболу в нижчих лігах.
– Що скажете відносно фаворитів на сезон прийдешній в Групі Б?
– Тут однозначний фаворит змагань, на мою суб'єктивну думку, Інгулець. Я так собі думаю, що вони й в УПЛ могли б утриматися, але там були певні фінансові проблеми, як мені відомо. Тому деякі гравці занервували, результати погіршилися і все це призвело до вильоту з еліти.
А от хто стане справжньою несподіванкою в Групі Б ‒ запевняю, це буде Вікторія. За моєю інформацією, знову ж таки, у них дуже пристойний головний спонсор клубу. Компанія, що займається сільськогосподарським бізнесом. Вікторія може стати другим Поліссям. Головна потенційна проблема Вікторії ‒ невизначеність того, де вони будуть грати. В Сумах? Не факт. Там до кордону зовсім близько, прифронтова територія. Хто ризикне поїхати грати в Суми?
Не варто недооцінювати, звісно ж, Лівий берег. Там і з фінансами плюс-мінус все гаразд, і з локацією (вони гратимуть в Києві на власному стадіоні, який збудували, як і базу, з нуля), і склад повинні зібрати бойовий. Знову ж таки, чимало гравці можуть прийняти пропозицію Лівого берега, бо є можливість перебратися до більш захищеної столиці, перевезти сім'ї.
Джерело - Український футбол
