Фото: ФК "Карпати" Львів
Головний тренер "Карпат" Мирон Маркевич в інтерв'ю журналістці Tribuna.com Ірині Козюпі розповів про своє повернення у футбол та очікування від виступів "зелено-білих" у першій лізі України.
Як вам після семи років паузи повертатись до тренерства?
Звичайно, то трошки довго. Хоча я сильно не відходив від футболу. Я був головою комітету збірних, постійно їздив з національною збірною, з молодіжною та з юнацькими командами. Я в темі. Так, я не брав свисток в руки, але я орієнтувався.
Плюс я дивився матчі. Наш чемпіонат, англійський – він зараз найцікавіший. Так що я сильно не відстав.
За цей час чия робота чи проєкт вас вразили?
Звичайно, футбол змінився. Можу відзначити роботу Гвардіоли, Клоппа. Вони принесли в футбол багато нового, і це мені імпонує.
За цей час отримували пропозиції, які могли вас зацікавити, як тренера?
Ні, мені то було нецікаво, тому я не погоджувався. «Карпати» – це інша справа.
Чому погодилися на пропозицію «Карпат»?
Відповідь дуже проста – тому що це «Карпати». У 1963 році створили клуб, і я жодної гри не пропускав. Тоді у Львові всі ходили на футбол – і я не був винятком. Я старий вболівальник «Карпат».
Пізніше мене взяли в дубль «Карпат» – в ту легендарну команду, яка виграла Кубок СРСР. А ще пізніше я став головним тренером «Карпат» і 7 років відпрацював з командою. Ми виграли бронзові нагороди у 1998 році. Це дійсно була хороша команда. Мені було приємно з ними працювати.
По-перше, це «Карпати». Як я вже казав, я старий вболівальник, і мені хотілося б вивести команду у вищий дивізіон. І не просто вивести, а щоб вона там не загубилась. Зараз це виклик для мене. Я прекрасно розумію, що вболівальники сподіваються, і я не можу їх підвести.
Як у «Карпат» зараз з інфраструктурою?
"Карпати" починались з нуля. Тлумак взявся за це і проробив досить велику роботу – не тільки в плані самої команди, а й в плані організації. База зараз вже є.
Основне, що є толковий президент, який хоче щось зробити для Львова. Після розмови з ним я дав згоду. Ясно, що ми зараз виходимо на більш професійний рівень. Думаю, у нас щось вийде.
Все дуже просто: треба, щоб у Львові була вища ліга. От і все. А далі вже будемо дивитись. Це зараз основний аргумент і завдання, яке вийшло на перше місце.
Президент Володимир Матківський – доволі непублічна людина. Як вам з ним працюється?
Дійсно, він старається менше світитись і просто робить свою справу. Мені комфортно з ним працювати. Немає такого, що пообіцяли, а потім не зробили. Це найгірше у футболі. Зараз так. Вийдемо у вищу лігу – буде по-іншому. Так воно повинно бути. Зараз ми в першій лізі. Є такі умови, і вони, в принципі, підходять. А далі будемо дивитись.
Наскільки президент залучений у вашу роботу?
Я не лізу в його роботу, а він в мою. Не всім тренерам так щастить, відверто скажу.
Які у вас повноваження в «Карпатах»?
У мене необмежені повноваження, але у мене є помічники в тренувальному процесі. Я їм сказав, що мені потрібно, вони стараються це зробити. Побачимо, які будуть результати. Поки що все більш-менш складається.
Якщо говорити про мої повноваження, то ясно, що це комплектація складу. У нас зараз буде серйозний селекційний відділ. Будемо відслідковувати всіх футболістів.
Але самі розумієте, що у нас війна, і не все так просто. Це заважає – і не тільки у футболі, а й взагалі у нашому житті. Футбол тут не виняток.
"Карпати" – це ваш фінальний проєкт?
Так. Для мене зараз основне – виконати перше завдання. Побачимо, як воно далі буде. Так що дуже добре, що воно так сталось. Я не просто так сказав, що з дитинства був з «Карпатами». Тим більше, Львів – це моє рідне місто. Однозначно, що це моя головна команда в житті. Хоча у мене були приємні роки у Харкові та Дніпрі.
Детальніше - в інтерв'ю Tribuna.com
