☰
04.01.2023
Початок року – період, коли остаточно формується стратегічне бачення розвитку впродовж наступних 12 місяців. Коли мова заходить про футбольні клуби, тут постає питання турнірного становища, трансферів з та до команди, змін у тренерському / менеджерському колективі. І чи не головне питання – фінансове. І поки спонсорські контракти залишаються способом отримати дохід, ми говоритимемо про аудиторію довкола клубу, адже саме це цікавить потенційних рекламодавців: що запропонують йому. І, варто відверто сказати, про це думають далеко не всі клуби УПЛ.
Сьогодні мова піде про соцмережі, як спосіб комунікації з вболівальниками, як індикатор фанатської бази та як спосіб отримувати комерційну вигоду, приводячи через них нових партнерів.
Фейсбук-аномалія «Шахтаря», Instagram як головний майданчик та нерозкритий потенціал TikTok
Перелік соцмереж, в яких ми відстежували роботу клубів був максимально широким: від звичних Facebook та Instagram чи YouTube, який очевидно варто ставити окремо, до Telegram, TikTok та Twitter, які є не у всіх. Що ж ми побачили?
У фейсбуці лідером з просто величезним відривом є донецький Шахтар. За сторінкою клубу тут стежать понад півтора мільйона користувачів. Створена ще у 2010 році сторінка впродовж останніх двох років не збільшує свою аудиторію, однак активно працює з наявною: регулярний контент, як футбольний, так і соціальнозначущий: у 2022 році значну увагу приділяли благодійним ініціативам, зокрема Shelter Centre у Львові, яким опікується клуб.
До тих клубів, чия аудиторія у фейсбуці справді складає критичну масу загальної можна додати також Металіст, який використовує сторінку попередньої юридичної особи, «того самого» Металіста. Коли ж мова заходить про Instagram, то тут варто відзначати Ворсклу та Зорю, чия аудиторія там вже більша, ніж 60 000.
Що варто відзначити? Підписки в телеграмі та ютубі. Адже збільшення аудиторії тут дається, мабуть, найважче та часто пов’язане з органічним запитом людей. Тому, які б оригінальні підходи до ведення телеграм-каналу не використовували медійники умовного Руху, більшим буде телеграм канал київського Динамо. Він, до речі, майже втричі більший, ніж у найближчих конкурентів: Ворскли та Металіста.
Якщо оцінювати роботу клубу з соцмережами як комплекс, то найбільше варто, мабуть, відзначати команди львівського Руху, полтавської Ворскли та рівненського Вереса. За дужки тут виносимо Динамо та Шахтар, адже їх буде більш доцільно порівнювати з лідерами сусідніх чемпіонатів, в Україні їхні аудиторії, без сумніву, найбільші.
Що ж до тих, хто відзначився зі знаком «мінус», то перший тут – ПФК «Львів». У кожній з соцмереж, де вони представлені, їхня аудиторія вимірюється лише кількома тисячами, а в телеграмі, твіттері та ТікТоці їх знайти не вдалося (у ТікТоці враховували фанаккаунт). Також потрібно говорити про вкрай неактивну роботу з аудиторіями в твіттері та ТікТоці. І це дивує, адже перша дозволяє отримувати аудиторію й з-за меж України (так, український футбол може бути цікавий за межами країни) і дорослу платоспроможну українську аудиторію. А ТікТок – чудова можливість працювати з наймолодшою аудиторією, яка, зазвичай обирає саме цей канал комунікації. І не плекати ілюзій, що ТікТок – лише про дитячі ігри, алгоритми соцмережі дозволяють взаємодіяти з дуже різними групами людей. І навіть, якщо діти будуть ядром вашої аудиторії – саме вони будуть вашими найвідданішими вболівальниками в майбутньому, і саме вони йтимуть на стадіон та братимуть з собою батьків/друзів, якщо ви зможете продати їм футбольний матч як шоу.
Які висновки?
Український футбол має чимало перекосів. І медійна його частина – теж. Так третину всієї аудиторії складає одна сторінка одного клубу (мова йде про фейсбук Шахтаря), звичним є ігнорування однієї чи кількох соцмереж, неактуальна інформація щодо розміру цієї аудиторії на власному сайті чи неактивні кнопки для переходу з сайту клубу. А на десерт – найпопулярніший ТікТок УПЛ. Кривбас тут на вершині лише завдяки тому, що до грудня 2022 року це був персональний аккаунт шоумена та віцепрезидента Кривбасу Артема Гагаріна. Тобто персональний бренд, далеко не найпопулярніший в країні, зараз перевершує будь-який клуб України, з його фанатською базою. Та й загалом частка ТікТоку в загальному розмірі аудиторії – всього 10 відсотків, тоді як на фейсбук припадає одразу 40.
Цікаво буде продовжити це дослідження, тому чекайте на ще одні підсумки – вже після завершення сезону. А вже незабаром – порівняння клубів Першої ліги, де ці відмінності будуть ще більш разючими.
Тарас Жеребецький, Kamp-Sport
