☰
25.11.2021
Гросмейстер зі Львова Андрій Волокітін – один з творців гучної перемоги збірної України з шахів на командному чемпіонаті Європи у Словенії. Андрій провів один з найкращих турнірів у своїй кар’єрі і став ще й володарем золотої індивідуальної медалі як найкращий гравець на другій дошці.
Окрім Волокітіна прекрасно зіграли й інші гросмейстери – Антон Коробов, Кирило Шевченко, Юрій Кузубов та Володимир Онищук. Окрема відзнака для тренерів команди – Олександра Сулипи та Мартина Кравціва.
Результат України унікальний ще й в тому, що наша збірна вперше в історії виграла чемпіонат Європи і жоден з наших шахістів не програв на турнірі жодної партії. Про це і багато іншого Андрій Волокітін розповів в інтерв’ю Kamp-Sport.
Андрій Волокітін під час партії на командному чемпіонаті Європи у Словенії.
Андрію, Ваш перший тренер Володимир Грабінський написав, що Ви почали займатися шахами доволі пізно – у вісім років.
Так. Володимир Грабінський зробив величезний внесок у мій розвиток як шахіста. Тоді, пригадую, він прийшов до школи, де я навчався, і зацікавив займатися шахами. У 8 років я уже вмів грати, однак серйозний прогрес відбувався поступово. Гросмейстером я став у 15 років. Володимир Грабінський довів мене до міжнародного майстра.
У дописі Володимира Грабінського також зазначено, що під час одного з юнацьких турнірів коли Ви ще були другорозрядником мама давала заспокійливе, мовляв, Ви настільки загорялися шахами і не могли легко сприймати невдачі.
Можливо і було (сміється). Уже і не пригадаю цю історію… Пригадую, що в дитинстві хвилювався за невдачі, бувало і плакав, коли програвав…
Ретрофото. Маленький Андрій Волокітін з людиною, яка дала путівку у дорослі шахи - першим тренером Володимиром Грабінським.
Повернемося до сучасних історій, які радісні для усієї України. Які перші емоції по приїзду додому з Словенії?
Ми вперше за всю історію отримали титул чемпіонів Європи і емоції дуже хороші. В глибині душі я вірив, що ми можемо зайняти перше місце, але кожен з нас прекрасно усвідомлював те, що конкуренція величезна, оскільки заявилися дуже багато сильних команд. В 2019 році ми трішки недотягнули і посіли друге місце після Росії. А тут також до кінця не було відомо чи ми посядемо перше місце, все вирішилося за додатковими коефіцієнтами. В останньому турі у нас було завдання перемогти Вірменію, усе інше від нас не залежало.
Якою була перша реакція, коли побачили підсумкову турнірну таблицю?
Наша команда якраз сиділа в ресторані. В той час уже багато приходило повідомлень: хтось писав, що ми перші, хтось писав, що ми другі. Коли побачили офіційні результати, то наш тренер Олександр Сулипа емоцій не стримав і крикнув на увесь зал… Цей момент запам’ятався.
Перемога над Росією була особливою для збірної України?
Звичайно, що особлива перемога, оскільки на той час росіяни були лідерами. Щоб їх обійти в таблиці, потрібно було лише перемагати. Завдяки перемозі Кирила Шевченка ми здобули важливі очки. Збірна Росії була першою за рейтингом, тому з ними була додаткова мотивація і тут принципово було обіграти цю збірну. І принципово не лише в плані шахів.
Україна вперше в історії виграла командний чемпіонат Європи.
Багато хто пише про тебе, Шевченка, Кузубова, Онищука та Коробова, однак далеко не всі згадують тренерів чемпіонів Європи – Мартина Кравціва та Олександра Сулипу.
Турнір був дуже складним. Підготовка партій тривала нон-стоп. Підготовка розпочиналася після вечірньої прогулянки. Завдання тренерів було наступним: поки гравці спали, вони готували дебютні варіанти та ідеї. На ранок гравці мали уже готовий аналіз. Це економія сил та часу.
Наскільки Ви задоволені своєю грою на турнірі?
Ми не програли жодної партії. Я багато де грав, але це унікальне досягнення. В цьому і було наша сила. Перемог насправді в нас було небагато – всього сім, але цього виявилося достатньо до титулів чемпіонів Європи. Такого показника більше ні в кого не було.
Для Вас це був найкращий турнір у кар’єрі?
Не можу так сказати, що найкращий. Звісно, турнір хороший, результат максимальний. Важко було грати після дороги. До Словенії приїхав одразу після турніру в Ризі.
Чи слідкували за турніром дівчат на чемпіонаті Європи у Словенії?
Партії трішки дивився. У команді дівчат стався неприємний інцидент, оскільки Анна Ушеніна здала позитивний тест на Covid-19. Думаю, це частково і вплинуло на її гру. Вона змушена була піти на самоізоляцію. Їй не можна було виходити з номера. На жаль, такі реалії. Замість неї турнір догравала уже Анна Музичук.
Андрій Волокітін з дружиною Наталею та донькою Оленою.
Перейдемо до Вашої кар’єри. За який клуб зараз виступаєте зараз?
Виступав за австрійський клуб, зараз є діючий клуб в Угорщині і також отримав запрошення в Німеччину. Але з Німеччиною ситуація цікава, оскільки я вакцинувався коронавакумом і там є нюанси. Цю вакцину наразі там не признають. Я думаю, що Німеччина визнає цю вакцину і все буде добре. Зараз у планах відпочинок. З 8 грудня відбудеться у Харкові чемпіонат України, планую там зіграти.
Чи до вподоби Вам тренерська діяльність?
Скажу так: час від часу треную, допомагав молодим шахістам. Особливо під час карантину це було актуально, оскільки був дефіцит турнірів. Для прикладу, минулого року у мене було більше часу, оскільки не мав жодної поїздки літаком. Це було вперше з 1997 року, коли за увесь рік так і нікуди не полетів. Якщо говорити про тренерство, то мені до вподоби допомагати молодим талантам, іншими словами уже сформованим талантам. Рівень початківців мені не цікавий. Є багато тренерів, які можуть працювати з такими дітьми. Допомагав я міжнародним майстрам, гросмейстерам. Свого часу допомагав і Гаті Камському, який сьогодні виступає за США. Також можу прочитати кілька лекцій для шахістів різного рівня, але, щоб когось тренувати конкретно, то це має бути гравець високого рівня.
У редакцію нового спортивного медіа Kamp-Sport прилетіли кілька запитань від юних шахістів. Чи могли б дати на них відповіді?
З задоволенням.
Яка Ваша улюблена шахова книга, яку б порекомендували дітям?
Мені подобаються книжки Олександра Альохіна. Особливо відзначу книжку «На пути к высшим шахматным достижениям».
Який предмет в школі найбільше необхідний для занять шахами?
Іноземна мова. І тут відзначу саме англійську мову. Англійську знають в усьому світі.
Що Вам найбільше до вподоби у житті шахового професіонала?
Подобаються самі шахи. А життя шахового професіонала – це подорожі по всьому світу. Це дуже цікаво. Особисто я уже був більше, ніж в 50-ти країнах світу. Дуже подобається мені Швейцарія та Іспанія.
Чи любите Ви шахи онлайн?
Ні. Перший раз грав 17 років тому. Програвав через технічні проблеми з комп’ютером (сміється). Мишка зависала (сміється). Не люблю грати онлайн.
Дайте поради молодим шахістам. Іншими словами, подорож в минуле. Дайте пораду молодому Андрію Волокітіну.
Цікаве питання (думає…). Рекомендував би не приймати усі запрошення на турніру. Між змаганнями треба робити паузу.
Чи реалізували повністю свої амбіції у шахах?
Думаю, ще ні.
Kamp-Sport
