ВІКТОР КОБЗИСТИЙ: У ЛЬВОВІ ПРАЦЮВАТИМУ НЕ ТРЕНЕРОМ, А ФУНКЦІОНЕРОМ

Після завершення професійної кар'єри відомий у минулому баскетболіст Віктор Кобзистий займався широким спектром роботи: був президентом БК «Кремінь», а також працював директором дитячо-юнацької спортивної школи. Займався не лише розвитком баскетболу, а також інших видів спорту. 

Приїжджаючи раніше до Львова у якості професійного гравця, Віктор Володимирович, мабуть, на той час і близько не міг уявити, що у вересні 2021 року переїде у місто Лева уже в якості баскетбольного функціонера. 

Про це та інше Віктор Кобзистий розповів в інтерв’ю журналісту Kamp-Sport. Новий функціонер у львівському баскетболі поділився амбітними планами і розповів про перші труднощі.

Вікторе Володимировичу, як у Вас виник варіант приїхати до Львова? 

У моїх планах не було переїжджати до Львова, однак теперішній президент Львівської міської федерації баскетболу Дмитро Крамар неодноразово запрошував мене до міста Лева. Тут мені б дуже хотілося створити баскетбольну школу: як і для хлопців, так і для дівчат.

Чи цікава Вам тренерська діяльність? Ходять чутки, що у Львові Ви будете працювати тренером.

Ні, тренерську діяльність я не планую. Тренер повинен думати про те, де він має провести навчально-тренувальний збір і має чимало інших клопотів. Я буду думати про те як ми б могли залучати до Львова хороших спеціалістів. Вважаю, їх у Львові бракує. Хочемо побудувати у місті Лева сильну тренерську школу із місцевих спеціалістів. Ми розуміємо, що для цього процесу потрібен час, але ми готові до нього. Мав розмову з тренером жіночої баскетбольної команди Іриною Клєніною, яка також зазначила, що їй потрібні тренерські кадри. Зрештою, десь схожа думка і в головного тренера БК «Львівська Політехніка», відомого у минулому львівського баскетболіста Ярослава Зубрицького. У Львові я працюватиму функціонером.

Уже мав зустріч з начальником Управління молоді та спорту Львівської ОДА Романом Хім’яком, з яким обговорили чимало питань. У місті Червоноград Львівської області відрилися баскетбольні майданчики, куди я обов’язково поїду. Біля Червонограда є місто Соснівка, де є хороша дівоча команда, однак там немає хорошого літнього майданчика для гри у баскетбол. Особисто я бачу співпрацю місцевої федерації з Управління молоді та спорту ЛОДА, Управлінням спорту міської ради і місцевої влади загалом. Вважаю, має бути комплексна програма, яка усіляко сприятиме розвитку баскетболу у регіоні. І тут, звичайно, питання інфраструктури буде на перших місцях. Знаю, що у президентській програмі на черзі є будівництво спорткомплексу у місті Самбір.

Що, на Вашу думку, бракує юнацькому баскетболу? 

Дуже багато розмов від людей, які займають дуже серйозні посади про те, що є катастрофічний брак інфраструктури та фінансів, однак проблема, яка дуже уже відчувається у Києві, це проблема тренерських кадрів. І тут можна говорити не тільки про баскетбол. Чимало людей не хочуть ставати тренерами, оскільки у них немає фінансової мотивації. Цих грошей їм не вистачає, щоб прогодувати свої сім’ї.

Якщо говорити про легіонерів у нашому баскетболі, чи сприяє їх поява розвитку наших молодих гравців? 

В жодному разі вони не заважають. Це обмін досвідом. Втім, звичайно, усе має бути з розумом. Якщо команда грає в Суперлізі, має у своєму складі чимало легіонерів, а не має власного фундаменту, тобто своєї юнацької школи, тоді легіонери є зайвими.

Чи є можливість у нашої молоді грати за кордоном? 

Батьки часто кажуть: щоб моя дитина заграла в НБА, то треба її відправити в США. Вважаю, ми можемо і тут підготувати гравця відповідного рівня, однак нам потрібні хороші тренери, належна інфраструктура та турніри, де цей гравець зможе реалізовувати свій потенціал.

Якщо говорити про Святослава Михайлюка, то він витримав чимало переходів, чимало переїздів. На мою думку, він стабільно йде до своєї мети. Він може бути прикладом для молодих баскетболістів. Згадайте як він починав в «Черкаських Мавпах». Він потужно відіграв чемпіонат Європи серед юнаків в Києві. На початку сезону в Суперлізі він помилявся достатньо, але вже весною міг грати стабільно як лідер у будь-якому клубі нашої країни. Як гравець, він сформувався саме в «Черкаських Мавпах».

За ким у новому сезоні Суперліги Ви порадите слідувати? 

Давно не було 12-ти команд і серед них є лідери. «Прометей», «Будівельник», «Київ-Баскет», «Дніпро»… Можливо, команда з Харкова буде здатна на сюрпризи, можливо, то й же «Кривбас». Думаю, чемпіонат буде цікавим.

Чи зможе Прометей пройти кваліфікацію Ліги Чемпіонів?

Думаю, що так. Не можна бути впевненим на всі сто, але у команді створені всі умови, щоб виконати це завдання (під час нашої розмови ще не було відомо, що «Прометей» вийшов в Лігу Чемпіонів – Авт.).

Що Ви думаєте про перспективи баскетболу 3×3 в Україні?

Плани амбітні. На жаль, не вистачає на місцях бізнесу. Для прикладу у Львові, ним буде опікуватися компанія «Крамар ЛТД». Думаю, що масовість буде. Для цього все робить і ФБУ, і на місцях є дуже цікаві стрітбольні змагання. Федерація планує зробити Суперлігу 3×3. Наші збірні дуже потужно грають: як і дівчата, так і хлопці.

Євробаскет в Україні - це реальність чи лише розмови?

У Львові йде мова про груповий турнір, а в Києві - про фінал. Це ініціатива президента України Володимира Зеленського за підтримки Федерації баскетболу України. У Львові маємо амбітні плани, звичайно, за підтримки бізнесу та Управлінь спорту міста та області. У 2023 році команда зі Львова повинна повернутися до чоловічої Суперліги. Ми повинні збудувати чітку структуру. У Львові є серйозні традиції і їх потрібно відроджувати. Вважаю, має бути одна піраміда з вершиною в Суперлізі. Усе повинно бути професійно. Що буде зроблено не професійно, то рано чи пізно дасть тріщину.

Звичайно, будемо працювати у тому напрямку, щоб спортзалів ставало більше. Не Палаців спорту, а саме спортзалів. Потрібні зали саме для тренувань. «Нью-Йорк Нікс» не тренується у «Медісон Сквер Гарден». Зал, де тренується команда, є сучасним, але там офіційних матчів ніхто не проводить. Зали у Львові зараз перевантажені. Ну і те, що ми маємо зараз, здебільшого це те, що нам залишилося ще з Радянських часів. Головна арена Львова палац спорту «Галичина» уже також не є сучасною.

Які Ваші першочергові плани у Львові? 

Команда СБК «Львів» заявляється у чемпіонат Першої ліги. У планах – чемпіонство і перехід у Вищу лігу. Якщо це вийде, то тут постане питання навіщо місту дві команди у Вищій лізі. Звичайно, будемо спілкуватися з керівництвом «Львівської Політехніки», але про це говорити наразі рано. З жіночим баскетболом ситуація складніша. Нам треба дочекатися хвилі дівчат, які зможуть не тільки грати у Вищій лізі, а й виконувати там серйозні турнірні завдання. Одним з важливим своїх завдань також бачу пошук перспективних тренерів, які б змогли приїхати працювати до Львова.

Олександр Радчук, Kamp-Sport